1 Дослідницький розділ

У цій частині проекту студентом повинні бути приведені результати виконаних ним досліджень (аналізу) існуючого рівня організації перевезень відповідно до теми проекту. Студент повинен дати характеристику маршруту, оцінку існуючій організації перевезень на маршруті та шляхів її вдосконалення.

У дослідницькому розділі слід вказати:

• характеристику підприємства, на базі якого розробляється проект;

• характеристику маршруту та його основних показників;

• характеристику існуючої організації перевезень;

• пропоновані заходи, щодо усунення недоліків існуючої організації перевезень.

1. Характеристика підприємства

У цьому пункті необхідно надати коротку характеристику підприємства:

• загальні відомості про підприємство (назва підприємства, структура, режим роботи та ін.);

• організація вантажних перевезень на підприємстві (види вантажних перевезень, номенклатура основних видів вантажів, що перевозяться рухомим складом підприємства, характеристика маршрутів вантажних перевезень, аналіз вантажопотоків та ін.);

• рухомий склад, який використовується для вантажних перевезень (типи рухомого складу, склад і структура парку по марках рухомого складу, забезпеченість рухомим складом, відповідність рухомого складу сучасним потребам у перевезеннях, технічний стан рухомого складу, умови ремонту та зберігання рухомого складу та ін.);

• перспективи подальшого розвитку підприємства.

2. Характеристика вантажу

В першу чергу, в даному розділі необхідно вказати вид вантажу, що обраний для перевезення та дати його характеристику:

• за фізичними властивостями;

• клас вантажу (за коефіцієнтом використання місткості);

• за видом продукції (галузь промисловості, сільське господарство і т.п.);

• за способом навантаження-розвантаження;

• за умовами перевезення та зберігання;

• за способом перевезення (тип рухомого складу).

При проектуванні нових або вдосконаленні діючих перевезень вантажів в існуючих умовах, варто виконати додатковий аналіз фізико-хімічних та інших властивостей вантажів, які вимагають особливих умов до тари, рухомого складу, навантажувально-розвантажувальних та перевантажувальних робіт, та, безпосередньо, процесу перевезень. Аналіз властивостей вантажу дозволяє визначити основні правила (вимоги), які визначають спосіб перевезення вантажу, а саме – «Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України».

Для вантажу, обраного для перевезення необхідно визначити умови його перевезень відповідно до діючих Правил.

Після надання характеристики вантажу, варто привести наглядне зображення вантажу, та схему його розміщення в кузові.

Головною метою аналізу характеристик вантажу, визначення схеми розміщення в кузові, є створення умов, при яких коефіцієнт використання вантажопідйомності рухомого складу наближався до значення – 1,0.

3. Характеристика маршруту

1. Загальна характеристика маршруту

У цьому пункті необхідно надати коротку характеристику маршруту:

• тип маршруту;

• протяжність маршруту;

• наявність постів ДАІ, АЗС, ТО.

Для визначення протяжності маршруту (а в подальшому – для створення схеми маршруту) варто використовувати геоінформаційні програми, які мають функцію прокладання маршруту на обраній карті (в даному випадку – карти України). Серед відомих картографічних сервісів, студентам пропонується використовувати Google Maps (адреса ‒ maps.google.com.ua) у наступному порядку:

1. визначитися з запланованим маршрутом (знати місце розташування, назву пунктів навантаження та розвантаження, підприємства – АТП);

2. за допомогою пошуку по карті перевірити наявність цих пунктів (необхідно виконувати пошук на основі назви населених пунктів, які знаходяться поблизу, або у яких безпосередньо знаходиться АТП, пункт навантаження та розвантаження);

3. після перевірки наявності цих пунктів на карті, приступаємо до побудови маршруту – для цього знаходимо поле «Маршрути» та натискаємо на нього, після чого, відповідно до призначення пунктів, вводимо відповідні адреси, за «А» і «В» – приймаємо пункти навантаження і розвантаження (приклад для маятникового маршруту із порожнім зворотнім пробігом, в аналогічних випадках з іншими типами маршрутів дії будуть схожими);

4. після побудови маршруту між пунктами навантаження та розвантаження, варто розділити маршрут не менш ніж на 4 ділянки різної протяжності (критерієм вибору ділянки можуть бути виїзди на іншу дорогу, перехрестя місцевого значення, пости ДАІ, АЗС, ТО та т.п.), виміряти довжину кожної та загальну довжину маршруту між пунктами навантаження-розвантаження (виходячи з типу маршруту та довжини продуктивного та порожнього пробігів в кожному напрямку);

5. отримані дані щодо довжини маршруту надалі використовуємо в якості вихідних даних, тому їх необхідно записати за ділянками та загалом за маршрутом;

6. для побудови повноцінного маршруту з нульовим пробігом, необхідно відмітити на карті місцезнаходження АТП та нульовий пробіг (за умови, якщо рухомий склад зберігається в окремому місці, але не на площадках пункту навантаження – у цьому випадку нульовий пробіг відсутній, але в цьому випадку необхідно написати про зберігання рухомого складу в пункті навантаження та про вплив цього фактору на процес перевезень), для чого АТП позначається початковим пунктом «А», пункт навантаження та розвантаження – «В» та «С» відповідно, після чого необхідно виміряти довжину нульового пробігу (відстань між точками «А» та «В») та записати її до інших вихідних даних проекту для подальшого використання.

При роботі з картографічним сервісом у зазначеному порядку, студент повинен отримати наступні дані щодо довжини, які надалі використовуються у якості вихідних даних для КП (приклад для маятникового маршруту):

• нульового пробігу ‒ (км);

• пункт навантаження – пункт розвантаження ‒ (км);

• пункт розвантаження – пункт навантаження ‒ (км);

Для подальшого визначення середньої технічної швидкості варто визначити довжину складових ділянок маршруту ‒ , , , (приклад для маятникового маршруту, для інших типів маршрутів необхідно враховувати різну довжину ділянок, з відповідними поясненнями та розрахунками).

Пункт вважається завершеним при приведенні схеми, обраного для перевезення вантажу, маршруту – результат роботи з картографічними сервісами. Схема руху наноситься на карті з умовними позначеннями (рис. 1.1).

1. 

Рисунок 1.1 ‒ Приклад схеми маршруту

На схемі (з подальшим записом в умовні позначення) необхідно вказати:

• нульовий пробіг рухомого складу;

• продуктивний пробіг (обов’язково вказати напрямок);

• холостий або порожній пробіг (обов’язково вказати напрямок);

• основні дорожні знаки (не менше 5 різних знаків, не менше 8 – загалом);

• небезпечні ділянки, які потребують від водія особливої уваги (потребують окремого позначення у пояснювальній записці з позначенням місця та типу можливої небезпеки – нерегульовані пішохідні переходи, затяжні або круті підйоми та спуски, закриті повороти, небезпечні залізничні переїзди та т.п.).