- •Короткі теоретичні відомості.
- •1. Визначники. Обчислення визначників.
- •Визначник n-го порядку це число, яке дорівнює сумі попарних добутків елементів довільного рядка (або стовпця) на їх відповідні алгебраїчні доповнення.
- •2. Матриці та дії над ними.
- •3) Знайти алгебраїчні доповнення кожного елемента транспонованої матриці і записати їх у матрицю (приєднану):
- •3. Розв'язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь
- •6. Площина і пряма в просторі.
- •7. Канонічні рівняння ліній другого порядку.
- •8. Вступ в математичний аналіз
- •9. Диференціальне числення функцій однієї змінної
- •10. Застосування похідної.
- •11. Повне дослідження функції
- •12. Функції багатьох змінних
- •13. Невизначений інтеграл.
- •14. Методи обчислення невизначених інтегралів
- •14. Визначений інтеграл.
- •15. Невласні інтеграли.
- •16. Диференціальні рівняння першого порядку.
- •17. Лінійні диференціальні рівняння другого порядку з постійними коефіцієнтами.
- •18. Числові ряди
- •19. Степеневі ряди.
- •Деякі економічні задачі і їх розв’язування.
- •Вказівки та зразки розв’язування задач.
14. Визначений інтеграл.
Визначений інтеграл - це число, яке знаходится за формулою Ньютона-Лейбніца: , де - первісна до функції .
Якщо при обчиленні визначеного інтеграла застосовують заміну змінної : , де - неперервна функція, що має похідну на відрізку , то використовується формула
, де .
При обчисленні визначеного інтеграла не потрібно повертатись до попередньої змінної.
При методі інтегрування частинами формула має вигляд:
.
Площа криволінійної трапеції, обмеженої кривою , віссю та прямими , обчислюється за формулою
Якщо криволінійна трапеція обмежена зверху лінією , знизу лінією , та прямими обчислюється за
формулою: .
Об’єм тіла обертання фігури обмеженої лініями: , , навколо осі знаходимо за формулою:
.
Якщо фігура, обмежена лініями: , , обертається навколо осі , то об’єм:
15. Невласні інтеграли.
За означенням невласні інтеграли з необмеженими межами:
, ,
.
Якщо ці границі скінченні, то невласні інтеграли називаються збіжними, якщо нескінченні або не існують, то розбіжні.
Якщо підінтегральна функція в точці необмежена і терпить розрив, то ;
Якщо необмежена в точці , то .
Якщо терпить розрив у внутрішній точці , то .
Інтеграл Пуассона: .
16. Диференціальні рівняння першого порядку.
Диференціальним рівнянням першого порядку називається рівняння вигляду , яке, коли його можна розв’язати відносно набуває вигляду або .
Функція , де - довільна стала, називається загальним розв’язком рівняння першого порорядку, якщо при підстановці її в рівняння, вона перетворює його в правильну рівність. Якщо цей розв’язок задає функцію неявно: , то знайдено загальний інтеграл. При довільному одержимо частковий розв’язок (частковий інтеграл).
Задача знаходження розв’язку , який задовільняє початкові умови при , називається задачею Коші для рівняння першого порядку.
Розглянемо деякі класи диференціальних рівнянь, які розв’язуються в квадратурах (розв’язки виражаються через інтеграли від заданих функцій).
Диференціальне рівняння вигляду називається рівнянням з відокремленими змінними . Його загальний інтеграл: .
Диференціальне рівняння вигляду називається рівнянням з відокремлюваними змінними.
В ньому змінні можна розділити і знайти загальний інтеграл
.
Зауваження. Часто для зручності спрощень записують у вигляді .
Лінійним дифрінянням першого порядку називається рівняння, яке містить шукану функцію , та її похідну в першому степені і не містить їх добутків: .
Підстановкою , за методом Бернулі воно приводиться до інтегрування двох дифрівнянь з відокремлюваними змінними.
Однорідним дифрівнянням першого порядку називається рівняння вигляду , де - однорідні функції одного виміру. Функція називається однорідною виміру , якщо .
Однорідне дифрівняння зводиться до рівняння вигляду .
Підстановкою воно зводиться до рівняння з відокремлюваними змінними.
17. Лінійні диференціальні рівняння другого порядку з постійними коефіцієнтами.
Лінійним диференціальним рівнянням другого порядку з постійними коефіцієнтами називається рівняння вигляду , де - сталі числа.
Відповідним характеристичним рівнянням називається рівняння:
.
Загальний розв’язок заданого дифрівняння залежить від коренів цього характеристичного рівняння.
Якщо корені характеристичного рівняння дійсні та різні, , то загальний розв’язок дифрівняння має вигляд .
Якщо корені характеристичного рівняння дійсні і рівні, тобто , то загальний розв’язок .
Якщо корені характеристичного рівняння комплексно спряжені, тобто ,де , то загальний розв’язок .
Неоднорідне лінійне дифрівняння другого порядку з постійними коефіцієнтами має вигляд , де - сталі числа.
Загальний розв’язок лінійного дифрівняння ( ) дорівнює сумі загального розв’язку відповідного однорідного рівняння ( ) і довільного часткового розв’язку ( ) даного неоднорідного рівняння, тобто
Частковий розв’язок ( ) підбирається для деяких функцій подібним до неї.
Нехай , де многочлен . Тоді частковий розв’язок шукаємо у вигляді
якщо - не корінь характеристичного рівняння ;
, якщо - простий корінь характеристичного рівняння ;
, якщо - подвійний корінь характеристичного рівняння, де ,( -невідомі сталі коефіцієнти, які знаходяться методом невизначених коефіцієнтів).
Нехай , тоді частковий розв’язок
якщо - не корінь характеристичного рівняння ;
, якщо - корінь характеристичного рівняння ;
Для дифрівняння другого порядку загальний розв’язок містить дві довільні сталі. Задача Коші ставиться так:
Знайти такий розв’язок, який би задовільняє умови , при .