
- •Короткі теоретичні відомості.
- •1. Визначники. Обчислення визначників.
- •Визначник n-го порядку це число, яке дорівнює сумі попарних добутків елементів довільного рядка (або стовпця) на їх відповідні алгебраїчні доповнення.
- •2. Матриці та дії над ними.
- •3) Знайти алгебраїчні доповнення кожного елемента транспонованої матриці і записати їх у матрицю (приєднану):
- •3. Розв'язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь
- •6. Площина і пряма в просторі.
- •7. Канонічні рівняння ліній другого порядку.
- •8. Вступ в математичний аналіз
- •9. Диференціальне числення функцій однієї змінної
- •10. Застосування похідної.
- •11. Повне дослідження функції
- •12. Функції багатьох змінних
- •13. Невизначений інтеграл.
- •14. Методи обчислення невизначених інтегралів
- •14. Визначений інтеграл.
- •15. Невласні інтеграли.
- •16. Диференціальні рівняння першого порядку.
- •17. Лінійні диференціальні рівняння другого порядку з постійними коефіцієнтами.
- •18. Числові ряди
- •19. Степеневі ряди.
- •Деякі економічні задачі і їх розв’язування.
- •Вказівки та зразки розв’язування задач.
14. Визначений інтеграл.
Визначений інтеграл
- це число, яке знаходится за формулою
Ньютона-Лейбніца:
,
де
-
первісна до функції
.
Якщо при обчиленні визначеного інтеграла
застосовують
заміну змінної :
,
де
-
неперервна функція, що має похідну
на
відрізку
,
то використовується формула
,
де
.
При обчисленні визначеного інтеграла не потрібно повертатись до попередньої змінної.
При методі інтегрування частинами формула має вигляд:
.
Площа
криволінійної
трапеції, обмеженої кривою
,
віссю
та прямими
,
обчислюється за формулою
Якщо криволінійна трапеція обмежена
зверху лінією
,
знизу лінією
,
та прямими
обчислюється
за
формулою:
.
Об’єм
тіла обертання фігури обмеженої лініями:
,
,
навколо осі
знаходимо за формулою:
.
Якщо фігура, обмежена лініями:
,
,
обертається навколо осі
,
то об’єм:
15. Невласні інтеграли.
За означенням невласні інтеграли з необмеженими межами:
,
,
.
Якщо ці границі скінченні, то невласні інтеграли називаються збіжними, якщо нескінченні або не існують, то розбіжні.
Якщо підінтегральна функція
в точці
необмежена
і терпить розрив, то
;
Якщо
необмежена в точці
,
то
.
Якщо
терпить розрив у внутрішній точці
,
то
.
Інтеграл Пуассона:
.
16. Диференціальні рівняння першого порядку.
Диференціальним рівнянням першого
порядку називається рівняння вигляду
,
яке, коли його можна розв’язати відносно
набуває вигляду
або
.
Функція
,
де
-
довільна стала, називається загальним
розв’язком рівняння
першого порорядку, якщо при підстановці
її в рівняння, вона перетворює його в
правильну рівність. Якщо цей розв’язок
задає функцію
неявно:
,
то знайдено загальний інтеграл. При
довільному
одержимо частковий розв’язок
(частковий інтеграл).
Задача знаходження розв’язку
, який задовільняє початкові умови
при
,
називається задачею Коші для рівняння
першого порядку.
Розглянемо деякі класи диференціальних рівнянь, які розв’язуються в квадратурах (розв’язки виражаються через інтеграли від заданих функцій).
Диференціальне рівняння вигляду
називається рівнянням з відокремленими
змінними . Його загальний інтеграл:
.
Диференціальне
рівняння вигляду
називається рівнянням з відокремлюваними
змінними.
В ньому змінні можна розділити і знайти загальний інтеграл
.
Зауваження. Часто для зручності
спрощень
записують у вигляді
.
Лінійним дифрінянням першого порядку
називається рівняння, яке містить шукану
функцію
,
та її похідну
в першому степені і не містить їх
добутків:
.
Підстановкою
,
за методом Бернулі воно приводиться до
інтегрування двох дифрівнянь з
відокремлюваними змінними.
Однорідним дифрівнянням першого порядку
називається рівняння вигляду
,
де
-
однорідні функції одного виміру. Функція
називається
однорідною виміру
,
якщо
.
Однорідне дифрівняння зводиться до
рівняння вигляду
.
Підстановкою
воно
зводиться до рівняння з відокремлюваними
змінними.
17. Лінійні диференціальні рівняння другого порядку з постійними коефіцієнтами.
Лінійним диференціальним рівнянням
другого порядку з постійними коефіцієнтами
називається рівняння вигляду
,
де
-
сталі числа.
Відповідним характеристичним рівнянням називається рівняння:
.
Загальний розв’язок заданого дифрівняння залежить від коренів цього характеристичного рівняння.
Якщо корені характеристичного рівняння дійсні та різні,
, то загальний розв’язок дифрівняння має вигляд
.
Якщо корені характеристичного рівняння дійсні і рівні, тобто
, то загальний розв’язок
.
Якщо корені характеристичного рівняння комплексно спряжені, тобто
,де
, то загальний розв’язок
.
Неоднорідне лінійне дифрівняння другого
порядку з постійними коефіцієнтами має
вигляд
,
де
-
сталі числа.
Загальний розв’язок лінійного дифрівняння
(
)
дорівнює сумі загального розв’язку
відповідного однорідного рівняння (
)
і довільного часткового розв’язку (
)
даного неоднорідного рівняння, тобто
Частковий розв’язок ( ) підбирається для деяких функцій подібним до неї.
Нехай
, де многочлен
. Тоді частковий розв’язок шукаємо у вигляді
якщо
-
не корінь характеристичного рівняння
;
,
якщо
-
простий корінь характеристичного
рівняння ;
,
якщо
-
подвійний корінь характеристичного
рівняння, де
,(
-невідомі
сталі коефіцієнти, які знаходяться
методом невизначених коефіцієнтів).
Нехай
, тоді частковий розв’язок
якщо
-
не корінь характеристичного рівняння
;
,
якщо
-
корінь характеристичного рівняння ;
Для дифрівняння другого порядку загальний розв’язок містить дві довільні сталі. Задача Коші ставиться так:
Знайти такий розв’язок,
який би задовільняє умови
,
при
.