
- •Короткі теоретичні відомості.
- •1. Визначники. Обчислення визначників.
- •Визначник n-го порядку це число, яке дорівнює сумі попарних добутків елементів довільного рядка (або стовпця) на їх відповідні алгебраїчні доповнення.
- •2. Матриці та дії над ними.
- •3) Знайти алгебраїчні доповнення кожного елемента транспонованої матриці і записати їх у матрицю (приєднану):
- •3. Розв'язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь
- •6. Площина і пряма в просторі.
- •7. Канонічні рівняння ліній другого порядку.
- •8. Вступ в математичний аналіз
- •9. Диференціальне числення функцій однієї змінної
- •10. Застосування похідної.
- •11. Повне дослідження функції
- •12. Функції багатьох змінних
- •13. Невизначений інтеграл.
- •14. Методи обчислення невизначених інтегралів
- •14. Визначений інтеграл.
- •15. Невласні інтеграли.
- •16. Диференціальні рівняння першого порядку.
- •17. Лінійні диференціальні рівняння другого порядку з постійними коефіцієнтами.
- •18. Числові ряди
- •19. Степеневі ряди.
- •Деякі економічні задачі і їх розв’язування.
- •Вказівки та зразки розв’язування задач.
6. Площина і пряма в просторі.
Рівняння площини, що проходить через
точку
де
,
- вектор нормалі до площини.
Загальне рівняння площини:
.
(1)
Кут
між двома площинами, заданими рівняннями
і
знаходимо за формулою:
Віддаль
точки
від площини (1):
Рівняння прямої, що проходить через
точку
паралельно вектору
має вигляд
(2)
Кут між прямою (2) та площиною (1) шукаємо за формулою:
7. Канонічні рівняння ліній другого порядку.
Рівняння кола з центром
і радіусом
Рівняння еліпса:
,
де
і
- півосі еліпса,
відстань
від центра до одного з фокусів,
-
ексцентриситет еліпса.
Рівняння гіперболи:
,
де
-
дійсна,
-
уявна півосі,
-
відстань від центра до одного з фокусів,
- ексцентриситет,
-
асимптоти гіперболи.
Рівняння параболи симетричної відносно
осі
її фокус
,
директриса:
Рівняння параболи симетричної відносно
осі
,
її фокус
директриса:
8. Вступ в математичний аналіз
Якщо кожному значенні змінної
поставлено у відповідність за певним
правилом значення
то
говорять, що задана функція. Її позначають
Множина Х називається областю
визначення функції, множина
-
областю значень функції.
Множина значень
яка
за певним правилом поставлена у
відповідність натуральному ряду чисел
називається
числовою послідовністю.
Числа
називають
членами послідовності, при цьому
-
загальним членом.
Число
називається границею послідовності
,
якщо для всякого як завгодно малого
додатнього числа
знайдеться такий номер
,
що для всіх
виконується
нерівність
.
Це позначають
Якщо послідовність має скінчену границю, то її називають збіжною.
Важливим прикладом числової послідовності є геометрична прогресія.
Послідовність чисел називається
геометричною прогресією, якщо кожний
наступний її член дорівнює попередньому
помноженому на деяке стале число
-
знаменник прогресії:
Число
називається границею функції
в точці
,
якщо для будь-якої збіжної до
послідовності значень аргументу
відповідна послідовність значень
функції
збіжна до
Це записують
Основні теореми про границі функцій:
Границя сталої дорівнює цій сталій.
Границя алгебраїчної суми , добутку, частки двох функцій
дорівнює відповідно алгебраїчній сумі, добутку та частці їх границь при умові, що границя функції в знаменнику не дорівнює 0.
Випадки, коли не можна знайти границі
безпосередньо за цими теоремами, це
невизначеності:
Для розкриття невизначеностей
використовують визначні границі:
1.
2.
.
В фінансових розрахунках використовують
формули нагромадження капіталу за
складними відсотками знайдені на основі
геометричної прогресії:
де
-
сума вкладу нагромадження через
років,
-
початкова сума вкладу,
- коефіцієнт складних відсотків при
-
щорічному відсотковому приросту.
Якщо відсотки нараховуються
разів за рік, то
Якщо зростання за складними відсотками
неперервне, то на основі другої визначної
границі формула набуде вигляду