- •Підприємство як основний суб’єкт ринкової економіки. Форми і види підприємств.
- •Основні риси підприємств:
- •Переваги:
- •Недоліки:
- •Недоліки:
- •Капітал підприємства, його кругооборот та оборот. Основний та оборотний капітал. Зношення основного капіталу. Амортизація.
- •1. Час виробництва:
- •Прибуток та капітал, його види, економічна роль.
- •Функції прибутку:
- •Валовий дохід. Підприємницький дохід.
- •Основні поняття
- •Питання для самоконтролю
- •Література
Політекономія: конспект лекцій. Тема № 10. «Підприємство як товаровиробник. Валовий дохід і прибуток»
Тема № 10. Підприємство як товаровиробник. Валовий дохід і прибуток
План:
Підприємство як основний суб’єкт ринкової економіки. Форми і види підприємств.
Капітал підприємства, його кругооборот та оборот. Основний та оборотний капітал. Зношення основного капіталу. Амортизація.
Прибуток на капітал, його види, економічна роль.
Валовий дохід. Підприємницький дохід.
Підприємство як основний суб’єкт ринкової економіки. Форми і види підприємств.
Власність як фактор економічного розвитку реалізується через певний механізм господарювання.
Господарювання – це система відносин з приводу організації виробництва для досягнення певних цілей.
Господарювання завжди суб'єктизоване, тобто будь-який об'єкт має свого власника, господаря, інакше він нічий.
Господарюючий суб'єкт – це носій господарської діяльності, спрямованої на виробництво і реалізацію продукції в своїх економічних інтересах.
На мікрорівні головним господарюючим суб'єктом є підприємство або фірма.
Підприємство – це відособлена економічна структура, що виробляє та реалізує певні товари або послуги, виконує роботи з метою одержання прибутку.
Підприємство - це основна ланка економічної системи тому що:
воно виробляє та реалізує продукцію, послуги;
поєднує фактори виробництва;
забезпечує економічне співробітництво людей та реалізує їх економічні інтереси.
Причини виникнення фірми розкрив американський економіст Р. Коуз у статті «Природа фірми» (1973р.)
Суть відкриття Р. Коуза полягає в тому, що фірма як економічний інститут виникає у відповідь на дорожнечу ринкової координації.
Витрати, зумовлені налагодженням відносин та угод Р.Коуз назвав трансакційними (від латинського трансакція – угода):
на збір та обробку інформації;
на переговори та прийняття рішень;
на контроль та юридичний захист контракту.
Якби кожен товаровиробник робив це самостійно, то багато з них збанкрутіли б. Фірма замінює стихію ринкового механізму системою адміністративного контролю.
Таким чином ринок – це океан стихійної координації, а фірми – це острівці свідомого регулювання.
Основні риси підприємств:
а) економічна відособленість:
майнова;
закінчений виробничий цикл;
свої економічні інтереси.
б) технологічна відособленість, тобто завершений технологічний цикл;
в) юридичне оформлення власності (свій статус, баланс, розрахунковий рахунок);
г) участь в суспільному розподілі праці (залежність від інших фірм).
Цільова функція фірми – об’єднання ресурсів для випуску необхідних споживачам товарів та послуг з метою максимального задоволення добробуту власника.
Основні форми ділових підприємств – фірм – це організаційно - правові форми підприємницької діяльності:
індивідуальне (одноосібне) підприємство;
товариство (партнерство);
корпорація (акціонерне товариство).
Приватнопідприємницька фірма – це найстаріша форма організації бізнесу. Фірма належить одній особі, що несе необмежену персональну відповідальність за неї. Її ціль - максимізація прибутку власника.
Переваги:
простота організації;
свобода дій (їх не треба узгоджувати);
безпосередня зацікавленість в ефективності праці, використанні доходу;
оперативність;
низькі організаційні витрати.
Недоліки:
обмеженість матеріальних і фінансових ресурсів;
відсутність внутрішньої спеціалізації;
труднощі при передачі прав власника;
необмежена відповідальність власника за всіма зобов'язаннями.
Товариство (партнерство) – це фірма де більше одного власника спільно здійснюють підприємницьку діяльність.
Його риси:
багато власників;
спільний контроль діяльності підприємства;
розподіл прибутку та збитків між партнерами.
Види господарчих товариств:
повне;
товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ);
змішане (командитне);
товариство з додатковою відповідальністю.
Переваги:
більші фінансові можливості;
більші можливості для розвитку;
спеціалізація в управлінні.
Недоліки:
обмеженість ресурсів;
загострення суперечностей між інтересами учасників;
розбіжності щодо вироблення єдиної стратегії та прийняття управлінських рішень.
Корпорація (акціонерне товариство) – це підприємство з обмеженою відповідальністю, капітал якого розділений на частки у вигляді акцій.
Переваги:
кращі умови залучення фінансових ресурсів;
порівняно більша стійкість;
менший ризик банкрутства;
ефективний менеджмент та маркетингове обслуговування;