
- •Ринкові відносини. Сутність та функції ринку. Ринкова інфраструктура.
- •Ринок як форма організації суспільного господарства. Ринковий механізм організації суспільного виробництва. Класична політекономія про роль ринку: “Невидима рука” а. Сміта.
- •Конкуренція як основоположний атрибут ринкової економіки, її сутність, функції, форми, роль.
- •Ринок монополістичної конкуренції:
- •Олігопольний ринок
- •Чиста монополія.
- •Попит. Функція попиту. Закон попиту. Нецінові фактори попиту. Еластичність попиту
- •Цінові очікування споживачів.
- •Пропозиція та її функція. Закон пропозиції. Нецінові фактори пропозиції та її еластичність
- •Взаємодія попиту та пропозиції. Рівноважна ціна. Ринкове саморегулювання рівноважної ціни.
- •Ціна рівноваги
Ринок монополістичної конкуренції:
Монополістична конкуренція – це ринкова ситуація, за якої численні продавці продають однакові товари, намагаючись надати їм реальні або віртуальні унікальні властивості (гарячий хліб, швидкі розрахунки, спортивний велосипед).
Характерні риси:
- відносно велика кількість невеликих виробництв;
- диференціація (різновиди) продукту;
- наявність в окремих виробників дуже обмеженого контролю над цінами;
- домовленості між конкурентами щодо обмеження конкуренції (наприклад угоди про ціни);
- зберігається можливість відносно легкого вступу в галузь нових виробників.
Олігопольний ринок
Є ринки з невеликою кількістю великих фірм. В Україні - це ринки побутових холодильників, пральних машин, шоколадних цукерок, цигарок та ін.
Олігополія (оліго – декілька) – це панування не ринку кількох фірм, які виробляють ідентичні (схожі) товари.
Характерні риси:
- небагато конкурентів;
- пропозиція стандартизованих товарів (сталь, алюміній) або диференційованих (комп'ютери, автомобілі);
- складність входження в галузь нових підприємств;
- наявність стимулів до злиття, змов, спрямованих на ускладнення або усунення конкуренції.
Чиста монополія.
Чиста монополія це така ринкова ситуація за якою є лише один продавець товару, що не має замінників.
Відносини на такому ринку складаються за принципом: “Продавець - король, покупець - слуга”.
Характерні риси:
- єдиний продавець;
- відсутня диференціація продукту;
- повний контроль продавця над цінами;
- дуже важкі умови входження в ринок нових підприємств.
Таким чином, за чистої монополії зовсім немає конкуренції. Абсолютний монополіст встановлює ціну.
Попит. Функція попиту. Закон попиту. Нецінові фактори попиту. Еластичність попиту
Важливі елементи механізму саморегулювання ринкової економіки це попит та пропозиція.
Потреби людей формують попит.
Попит (demand) – це кількість продукту, яку споживачі хочуть і можуть купити за певними цінами в певний проміжок часу.
Таким чином попит - це платоспроможна потреба. Попит залежить насамперед від ціни. Цю залежність відбиває функція попиту,
Попит = f (ціни)
Взаємозв'язок між ціною товару та величиною попиту стійкий і має характер закону.
Закон попиту: за інших незмінних умов, зниження ціни підвищує величину попиту, а її зростання – знижує її.
Сума індивідуальних попитів формує загальний або ринковий попит.
Графічно залежність між ціною та величиною попиту відбиває крива попиту. Вона має спадний нахил і показує залежність між ціною та величиною попиту на товар у даний момент, допускаючи, що інші умови залишаються незмінними.
Графік попиту.
Р (ціна)
d
Q
(величина)
Якщо змінюється ціна, то графічно це відбивається переміщенням по кривій попиту вгору–вниз, з однієї точки в іншу. Якщо ж впливають інші, нецінові фактори то крива переміщається, зрушується вліво, вправо.
Нецінові фактори попиту.
Споживчі смаки та уподобання;
На них впливає:
а) зміна потреб;
б) мода;
в) реклама.
Ціни на супутні товари:
а) взаємозамінні або товари-субститути (масло і маргарин): якщо дорожчає один, то зростає попит на інший.
б) взаємодоповнюючі товари (товари-комплементи) наприклад: автомобілі та бензин): якщо дорожчає один, то падає попит на інший: дорожчають автомобілі - падає попит на бензин.
Число покупців.
Якщо воно зростає, то збільшується і попит.