Склад фінансової звітності:

форма № 1 “Баланс” – це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання та власний капітал;

форма № 2 “Звіт про фінансові результати” – це звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства;

форма № 3 “Звіт про рух грошових коштів” – це звіт, який відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства у звітному періоді;

форма № 4 “Звіт про власний капітал” – це звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного року;

форма № 5 “Примітки до річної фінансової звітності” – сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію і обґрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачено П(С)БО.

Доступність інформації (відкрита чи закрита) визначає вид аналізу та суб’єкта, котрий його проводить.

Внутрішній аналіз проводять суб’єкти (фінансисти підприємства), він є комерційною таємницею. Зовнішній аналіз здійснюється за даними бухгалтерської звітності зацікавленими організаціями.

Основним узагальнюючим показником виробничо-господарської діяльності підприємства є прибутковість. Цей показник може розраховуватися в абсолютній сумі як сума прибутку (рис.2.2) і як відносний – рівень рентабельності за формою 2 фінансової звітності "Звіт про фінансові результати".

Як видно з схеми, наведеній на рис. 2.2, у "Доході (виручці) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" відображається загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, послуг, тобто без вирахування наданих знижок повернення проданих товарів та непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідних податків, зборів, знижок тощо.

Валовий прибуток (збиток) розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

Інші операційні доходи відображають суми інших доходів від операційної діяльності, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг):

- дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць;

- відшкодування раніше списаних активів;

- дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій) тощо.

Прибуток (збиток) від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збутку), витратіншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

+

+

+

Р

+

ис. 2.2. Схема формування загального прибутку та за видами діяльності

Інші фінансові доходи показують дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

Інші доходи показують дохід від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів, дохід від не операційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності, і не пов’язані з операційною діяльністю підприємства.

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків).

Прибуток від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків з прибутку. Збиток від звичайної діяльності дорівнює збитку від звичайної діяльності до оподаткування та сумі податків на прибуток.

Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку.

Основною характеристикою валового валового прибутку є коефіцієнт валового прибутку, який показує рівень, до якого підприємство може збільшити прибуток, знижуючи накладні витрати. Він обчислюється за формулою:

(1)

де ВП – валова продукція;

ОРП – обсяг реалізованої продукції.

Для оцінки якості ВП використовують коефіцієнт операційного прибутку (дохід після вирахування собівартості проданих товарів та операційних витрат на їх продаж на 1 грн. виручки) визначається за формулою:

(2)

де Д – дохід після вирахування собівартості проданих товарів та операційних витрат на їх продаж; ВР – виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Обчислений показник порівнюється з даними такого показника попереднього періоду і робиться висновок щодо зміни операційного прибутку на 1 грн. виручки.

Реальний прибуток підприємство одержує після реалізує продукції. Прибуток від реалізації пов'язаний з факторами виробництвами і реалізації продукції, тому слід звертати увагу на дослідження причин і факторів зміни даного показника.

Рис. 2.3. Фактори, що впливають на зміну прибутку від реалізації продукції

Для розрахунку загальної зміни прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та впливу факторів, використовують формули, наведені на рис. 2.3.

Формула розрахунку загальної зміни прибутку (∆ П) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) така:

(3)

де П₁ – прибуток звітного року;

П_О – прибуток базисного року.

Розрахунок впливу на прибуток зміни відпускних цін (∆П₁) здійснюється за формулою:

(4)

де - реалізація в звітному році в цінах звітного року (р – ціна виробу; q – кількість виробів);

- реалізація в звітному році в цінах базисного року.

Розрахунок впливу на прибуток зміни в об’ємі продукції (∆П₂) (об’єму продукції воцінці за базовою собівартістю) проводиться за формулою:

(5)

де П_О – прибуток базисного року;

К₁ – коефіцієнт росту обєму реалізації продукції.

(6)

де С_1,0 – фактична собівартість реалізованої продукції за звітний рік в цінах і тарифах базисного року;

С₀ - собівартість базисного року.

Розрахунок впливу на прибуток зміни в структурі реалізації продукції (∆П₃) проводиться за формулою:

(7)

де К₂ – коефіцієнт росту обєму реалізації продукції по відпускнихцінах.

(8)

де - реалізація в звітному році за цінами базисного року; - реалізація в базисному році.

Розрахунок впливу на прибуток економії від зниження собівартості продукції (∆П₄) проводиться за формулою:

(9)

де С_1,0 – собівартість реалізованої продукції за цінами і умовами базисного року; С₁ – фактична собівартість реалізованої продукції звітного року.

Окремими розрахунками за даними бухгалтерського обліку визначається вплив на прибуток змін собівартості за рахунок структурних зрушень в складі продукції (∆П₅) та змін цін на матеріали і тарифів на послуги (∆П₆).

Сума факторних відхилень дає загальну зміну прибутку від реалізації за звітний рік, яка описується наступною формулою:

(10)

або

(11)

де П – загальна зміна прибутку;

П_і – зміна прибутку за рахунок і – го фактору.

В межах внутрішнього фінансового аналізу при умові наявності необхідних аналітичних даних бухгалтерського обліку загальна величина прибутку (збитку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства розглядається як сума величин прибутків (збитків) від реалізації за товарними напрямками. Прибутки (збитки) від реалізації за товарними напрямками виступають в якості факторів загального прибутку (збитку) від реалізації підприємства. Такий факторний аналіз дозволяє спів ставити прибутковість різних товарних напрямків і зробити відповідні висновки щодо коректування ринкової стратегії підприємства. Лише в деяких особливих випадках збитковий товарнийй напрямок може фінансуватйисяй за рахунок прибуткових товарних напрямків.

Як правило, в результаті такого аналізу приймається рішення про зміну структури діяльності підприємства.

На загальний прибуток підприємства крім прибутку від реалізації продукції впливають також результати іншої реалізації та позареалізаційні операції.

Остаточний результат діяльності підприємства характеризує його чистий прибуток, який згідно з формою 2 "Звіт про фінансові результати" визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайого прибутку.

Аналіз чистого прибутку передбачає розрахунок і аналіз коефіцієнта чистого прибутку К_ч.п., який характеризує діяльність підприємства щодо ефективного управління своїми ресурсами і визначається за формулою:

(12)

де ЧП – чистий прибуток;

ВР – виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Чим більше зростання цього коефіцієнта, тим привабливіше таке підприємство для інвесторів.

Щоб зробити висновок про ефективність роботи підприємства, одержаний прибуток необхідно порівняти зі здійсненими витратами. Таке співвідношення характеризує рентабельність.

Рентабельність – це відповідний показник прибутковості, який характеризує ефективність витрат підприємства загалом або ефективність виробництва окремих видів продукції. Рівень рентабельності розраховують як відношення величини прибутку, отриманого за певний період (місяць, квартал, рік) до середньої за цей період вартості засобів виробництва чи до загальної величини витрат на виробництво.

У процесі аналізу фінансових результатів діяльності підприємства здійснюють розрахунок і аналіз таких показників рентабельності:

а) загальна рентабельність виробництва (або рентабельність капіталу, рентабельність підприємства (Р_з):

(13)

де ЗП – загальна сума прибутку;

СВВЗ – середньорічна величина виробничих запасів;

б) рентабельність товарної продукції (Р_{т. пр.})

(14)

де ТП – товарна продукція у відпускних цінах;

С_т.пр. – собівартість товарної продукції;

Рентабельність продажу (реалізації) продукції (Р_{п. пр.}) розраховується за формулою:

, (15)

де П – прибуток;

С_од.пр. – собівартість одиниці продукції.

Аналіз рентабельності здійснюється порівнянням фактичних даних з розрахунковими (плановими) і даними минулого звітного періоду, в результаті його виявляється відхилення і визначається вплив чинників на зміну рентабельності.

Результати діяльності будь-якого господарства залежать від наявності і ефективності використання фінансових ресурсів. Професійне управління фінансами вимагає аналізу, який допоможе точніше оцінити невизначеність ситуації. Фінансовий стан підприємства характеризується системою показників, які відображають стан капіталу в процесі його кругооборотуі здатністьсубєкту господарювання фінансувати свою діяльність на певний момент часу.

Фінансовий стан може бути:

- стійким;

- нестійким (передкризовим);

- кризовим.

Здатність підприємства успішно функціонуват і розвиватися, зберігати рівновагу своїх активів і пасивів, постійно підтримувати свою платоспроможність та інвестиційну привабливість в межах допустимого рівня ризику свідчить про його стійкий фінансовий стан.

Оцінку фінансового стану можна об’єктивно здійснити за допомогою комплексу показників, що всебічно характеризують господарське становще підприємства (див. табл. 2.1).

Найзагальнішу уяву про стан матеріально-технічної бази підприємства можна одержавти аналізуючи такі форми офіційної державної бухгалтерської та статистичної звітності як "Баланс підприємства", "Звіт про фінансові результати", "Звіт про фінансово-майновий стан підприємства" та інші. Вони дають змогу обчислити деякі показники, що характеризують стан МТБ и проаналізувати їх у динаміці або у порівнянні з показниками бізнес-плану.

Неабияке аналітичне значення мають різні показники структури основних засобів підприємства. Зростання частки основних засобів у майні підприємства в динаміці є позитивним моментом.

Таблиця 2.1

Система показників аналізу фінансового стану підприємства з метою визначення його санаційної спроможності

№	Назва показника	Порядок розрахунку
1	2	3
1	Оцінка майнового стану
1.1	Вартість усього майна підприємства	Валюта балансу
1.2	Частка основних засобів у майні підприємства	Балансова вартість основних засобів Валюта балансу
1.3	Коефіцієнт зносу основних засобів	______________Знос______________ Вартість основних засобів

продовження таблиці 2.1

1	2	3
1.4	Коефіцієнт оновлення основних засобів	Балансова вартість основних засобів, що надійшли в період,що аналізується Балансова вартість основних засобів на кінець періоду, що аналізується
1.5	Коефіцієнт вибуття основних засобів	Балансова вартість основних засобів, що вибули в період, що налізуються Балансова вартість основних засобів на початок періоду, що аналізується
2	Оцінка ліквідності
2.1	Величина власних оборотних коштів	Власний капітал + Довгострокові зобов’язання – Необоротні активи
2.2	Маневреність власних оборотних коштів	Грошові кошти Функціонуючий капітал
2.3	Коефіцієнт поточної ліквідності	Оборотні активи Поточні зобов’язання
2.4	Коефіцієнт швидкої ліквідності	Оборотні кошти - запаси Поточні зобов’язання
2.5	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Грошові кошти Короткострокові пасиви
2.6	Частка оборотних коштів в активах	Оборотні активи Усього господарських коштів
2.7	Частка власних оборотних активів у загальній їх сумі	Власні оборотні кошти Оборотні активи
2.8	Частка запасів в оборотних активах	Власні оборотні кошти Запаси та витрати
3	Оцінка фінансової стійкості
3.1	Коефіцієнт незалежності (власного капіталу)	Власний капітал Загальна сума капіталу
3.2	Коефіцієнт концентрації позикового капіталу	Позиковий капітал Загальна сума капіталу
3.3	Коефіцієнт маневреності власного капіталу	Власний оборотний капітал Власний капітал

продовження таблиці 2.1

4	Оцінка ділової активності
1	2	3
3.4	Коефіцієнт фінансової стійкості	Власний + позиковий капітал Загальна сума капіталу
3.5	Коефіцієнт фінансового ризику	Позиковий капітал Власний капітал
3.6	Коефіцієнт довгострокового залучення запозичених коштів	Довгострокові пасиви Довгострокові пасиви + Власний капітал
3.7	Коефіцієнт співвідношення запозичених і власних коштів	Запозичений капітал Власний капітал
4	Оцінка ділової активності
4.1	Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача)	Виручка від реалізації Середня вартість основних засобів
4.2	Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (в оборотах)	Виручка від реалізації Середня дебіторська заборгованість
4.3	Тривалість обороту дебіторської заборгованості, дні	Кількість днів у періоді Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості
4.4	Коефіцієнт оборотності запасів	Виручка від реалізації Середня вартість запасів
4.5	Тривалість обороту запасів	Кількість днів у періоді Коефіцієнт оборотності запасів
4.6	Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості, обороти	Виручка від реалізації Середня кредиторська заборгованість
4.7	Тривалість обороту кредиторської заборгованості, дні	Кількість днів у періоді Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості

продовження таблиці 2.1

1	2	3
4.8	Коефіцієнт оборотності власного капіталу, дна	Виручка від реалізації Середня вартість власного капіталу
5	Оцінка рентабельності
5.1	Рентабельність власного капіталу	Чистий прибуток Середня вартість власного капіталу
5.2	Період окупності власного капіталу	Середня вартість власного капіталу Чистий прибуток
5.3	Рентабельність продажу	Чистий прибуток Виручка від реалізації

Надамо характеристику показників оцінки фінансивого стану підприємства.

Таблиця 2.2. Характеристика показників оцінки фінансивого стану підприємства

Показник	Характеристика об’єкту, стан якого аналізується
І. Основні засоби
Коефіцієнт зносу	характеризує частку зношених основних засобів пу загальній їх вартості
Коефіцієнт оновлення	показує яку частину наявних на кінець звітного періоду основних засобів становлять нові основні засоби
Коефіцієнт вибуття	показує яка частина основних засобів, з якими підприємство почало діяльність у звітному періоді, вибула з причин зносу та з інших причин
Фондоотдача	показник ефективності використання основних виробничих фондів.
ІІ. Забезпеченість поточних зобов’язань наявними ліквідними оборотними активами (ліквідність)
Коефіцієнт поточної ліквідності	відповідає на питання, чи здатне підприємство розраховуватися за своїми поточними зобовязаннями перед усіма кредиторами наявними ліквідними оборотними активами. Стан поточної ліквідності вважається цілком задоволеним, якщо показник ліквідності досягає або наближається до 2.
Коефіцієнт швидкої ліквідності	обчислюється за вужчим колом поточни активів і орієнтовано його найнижче значення приблизно 1.

продавження таблиці 2.2

1	2
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	показує, яку частину короткострокових зобов’язань можна за необхідності погасити негайно. Йогоорієнтоване найнижче значеня – 0,2
ІІІ. Забезпеченість оборотних активів власними оборотними засобами
Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними оборотними засобами	Мінімальне значеннязначення 0,1. Якщо значення показника буде нижчим від цієї межі, то структуру балансу вважають незадовільною, а саме підприємство – непоатоспроможним. При наближенні величини показника до 0,5 вважається, що у підприємства добрий фінансовий стан
ІV. Джерела формування активів (власні і запозичені джерела доповнюють одне одного і в купі становлять 1. Вони характеризують частку частку у власності самого підприємства і частку позичених коштів відповідно в загальній сумі коштів, інвестованих у підприємство). Чим більший коефіцієнт концентрації власного капіталу, то більш фінансово стійким і незалежним від кредиторів є підприємство
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності
Коефіцієнт довгострокового залучення запозиченого капіталу	характеризує структуру капіталу і йго зростання є негативним явищем, оскільки вказує, що підприємство починає все сильніше залежати від зовнішніх інвесторів.
Коефіцієнт співвідношення запозиченого і власного капіталу	Зростаннякоефіцієнта величини співвідношення є негативним явищем і свідчить про зростання залежності підприємства від інвесторів.
V. Оборотніть активів, визначає його платоспроможність
Число оборотів, рази	чим вище оборотність коштів вкладених в активи, тим швидше кошти перетворюються в грошові, якими підприємство розплачується за своїми зобовязаннями
Терміновість одного обороту, дні
VІ. Рентабельність
Загальна рентабельність	Синтетичний показник, який показує скільки прибутку підприємство отримує на 1 грн. вартості соїх активів