
- •Тема 1. Основи фінансової санації
- •1.3 Економічна сутність і механізм фінансової санації підприємства
- •1.4. Механізм банкрутства суб’єктів господарювання
- •Тема 2. Оцінювання санаційної спроможності підприємства
- •Склад фінансової звітності:
- •2.2. Діагностика фінансової кризи
- •2.3. Методи прогнозування банкрутства
- •Тема 3. Складання та узгодження плану фінансової санації підприємств
- •3.1 Складання плану фінансової санації підприємства
- •3.2 Структурно-логічна схема плану фінансової санації
- •Запитання до теми
- •4.2 Збільшення вхідних та зменшення вихідних грошових потоків
- •4.3 Фінансування санації підприємства за рахунок коштів власників
- •4.4 Фінансування санаційних заходів за рахунок позикового капіталу
- •4.5. Визначення потреби в капіталі
- •4.6 Правила фінансування
- •4. Пояснить поняття фінансового капіталу підприємства.
- •5. В чому полягає головна мета фінансового менеджменту в процесі санації?
- •Тема 5. Фінансові джерела санації підприємств Питання до теми
- •5.1. Форми фінансової санації
- •5.2. Внутрішні джерела фінансової санації
- •Реструктуризація активів.
- •Зменшення (заморожування) витрат.
- •Збільшення виручки від реалізації.
- •5.3. Санація балансу. Зменшення статутного фонду підприємства
- •5.4. Санація із залученням коштів власників підприємства
- •5.5. Альтернативна санація
- •5.6. Участь кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника
- •5.7. Фінансова участь персоналу в санації підприємства
- •ТЕма 6. Досудова санація та санація підприємства в судовому порядку
- •6.1 Порядок подання претензії про відшкодування заборгованості
- •6.2 Досудове врегулювання господарських спорів
- •6.3. Реструктуризація заборгованості
- •6.4. Сутність судової санації підприємства
- •6.5. Входження до судової процедури санації підприємства
- •6.6. Механізм реалізації судової процедури санації
- •Тема 7. Реструктуризація підприємства
- •7.1 Реструктуризація підприємства, її зміст і порядок проведення
- •7.1 Реструктуризація підприємства, її зміст і порядок проведення
- •7.2 Види та форми реструктуризації
- •7.3. Етапи реорганізації підприємства
- •7.4 Механізм реорганізації юридичної особи
- •Тема 8. Оцінка вартості майна
- •8.1. Принципи оцінки об'єктів нерухомості
- •3) Принципи, пов'язані з ринковим середовищем:
- •8.2. Види вартості об'єктів нерухомості у матеріальній формі
- •8.3. Методичні підходи до оцінки підприємств
- •8.4. Оцінка вартості цілісного майнового комплексу
- •8.5. Оцінювання нерухомого майна
- •8.6. Оцінювання вартості нематеріальних активів і рухомого майна підприємств
- •8.7. Визначення ліквідаційної вартості підприємства
- •9.2. Інститут банкрутства підприємств в Україні
- •9.3 Порядок оголошення підприємства банкрутом
- •9.5 Мирова угода
- •Тема 10. Методи ДержавнОї фінансовОї підтримкИ санації підприємства
- •10.1 Повноваження державного органу з питань банкрутства
- •10.2 Державне фінансування санації підприємств
- •10.3 Непрямі форми фінансового впливу на санацію підприємств
- •Тема 11. Особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності
- •11.1. Особливості санації та банкрутства містоутворюючих і особливо небезпечних підприємств
- •11.2. Санація та банкрутство сільськогосподарських підприємств
- •11.3. Санація та банкрутство фермерського господарства
- •11.4. Особливості санації та банкрутства страховиків
- •11.5. Особливості санації та банкрутства професійних учасників ринку цінних паперів
- •11.6. Банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи
- •11.7. Спрощена процедура банкрутства
- •Використана література
- •Рекомендована література для самостійного вивчення
- •Розділ III. Ліквідаційна процедура
- •Розділ IV. Мирова угода
- •Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства Розділ I. Загальні положення
- •Розділ II. Інформаційно-організаційне забезпечення проведення аналізу
- •Розділ III. Методичне забезпечення заповнення форми звіту за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства
- •Перелік показників, що використовуються під час проведення аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств
- •Система
- •За результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства
- •Загальна характеристика підприємства
- •Основні показники, що визначають фінансово-господарський стан підприємства
- •Вертикальний та горизонтальний аналіз необоротних активів підприємства
- •Аналіз незавершеного будівництва
- •Аналіз стану основних засобів підприємства
- •Аналіз строку служби обладнання підприємства
- •Використання виробничих потужностей
- •Вертикальний та горизонтальний аналіз оборотних активів підприємства
- •Структура грошових потоків підприємства
- •Аналіз руху власного капіталу підприємства
- •Групування дебіторської заборгованості за строками її виникнення
- •Аналіз простроченої дебіторської заборгованості
- •Структура поточної кредиторської заборгованості
- •Формування чистого прибутку (збитку) суб'єкта малого підприємництва
- •Аналіз структури прибутку підприємства
- •Аналіз показників рентабельності (відсотків)
- •Рентабельність окремих видів продукції
- •Аналіз витрат на виробництво
- •Аналіз витрат на виробництво суб'єкта малого підприємництва
- •Аналіз формування фінансового результату від операційної діяльності суб'єкта малого підприємництва
- •Аналіз структури виробництва продукції
- •Аналіз трудових ресурсів підприємства
- •Аналіз технологічності структурних інвестицій в основний капітал
- •Аналіз інноваційної активності підприємства
- •Аналіз об'єктів житлово-комунального і соціально-культурного призначення
- •Показники аналізу для виявлення ознак фіктивного банкрутства
- •Показники для виявлення ознак дій з доведення до банкрутства
- •Показники для виявлення ознак дій з приховування банкрутства
10.2 Державне фінансування санації підприємств
Надання підтримки орієнтоване, у першу чергу, на підприємства, здатні її використовувати з максимальною віддачею і забезпечити збільшення виробництва продукції, що позитивно діє на дохідну частину бюджету.
Централізована санаційна підтримка може проводитися:
шляхом прямого бюджетного фінансування:
на поворотних засадах (бюджетні позички);
на безповоротних засадах (субсидії, дотації, повний або частковий викуп державою акцій підприємств, що знаходяться на межі банкрутства,)
непрямими формами державного впливу.
Форми та методи державної фінансової підтримки санації підприємств показано на рис. 10.1, 10.2.
Міністерство фінансів України, виходячи з реальних можливостей збалансування державного бюджету, не знайшло джерел для фінансування санації на безповоротній основі. Разом з тим в Україні значне поширення одержала практика проведення Національним банком цільових кредитних аукціонів для комерційних банків під програми санації виробництва.
Аналіз ефективності використання державної кредитної підтримки показав, що отримані засоби направляються підприємствами, як правило, на поточні нестатки, а не на збільшення виробництва і проведення санаційних мір, і тому існує проблема своєчасності погашення підприємствами отриманих кредитів. Крім того, при даному порядку надання кредитної підтримки відносини розподілу фінансових ресурсів формуються на двох рівнях: централізованому і децентралізованому.
Рис. 10.1. Фінансова участь держави в санації підприємств
10.2.Форми державної фінансової підтримки санації підпрємства
Централізований рівень - це фінансові відносини між державою (в особі НБУ) і комерційними банками з приводу одержання на конкурсній основі централізованих кредитних ресурсів для їхнього наступного перепродажу виробничим структурам, що вимагають кредитної підтримки. Децентралізований рівень - це відносини між комерційними банками і підприємствами, відзначеними в переліку підприємств, що мають право на одержання державної кредитної підтримки, із приводу кредитування проектів санації і реструктуризації. Ці відносини ґрунтуються на загальноприйнятих принципах кредитування.
Таким чином, можна зробити висновок про відсутність прямих фінансових відносин між державою і підприємствами.
В даний час проблематикою банкрутства підприємств займається Державний департамент з питань банкрутства. 25 листопаду 1996 р. Кабінетом Міністрів було прийняте Положення про реєстр неплатоспроможних підприємств. Після внесення підприємства до даного реєстру, Департамент уповноважено здійснювати керування його майном, укладати і розривати контракти з керівництвом готувати пропозиції по погашенню боргів.
Фінансова підтримка на безповоротній основі надається у таких випадках:
у разі, коли збитки, нанесені підприємству стихією, перевищують розмір відшкодувань, передбачених законом про обов’язкове страхування;
для відшкодування збитків окремим підприємствам, у разі, коли законодавством встановлено відповідні умови господарювання, за яких не забезпечується покриття витрат на виробництво товарів (послуг), що в кінцевому результаті може призвести до банкрутства;
для фінансування витрат на відновлення платоспроможності конкретних підприємств, діяльність яких пов’язана з особливо важливими суспільними інтересами.
Одним з методів державної фінансової допомоги підприємствам є санаційна підтримка у формі повного або часткового викупу державою акцій підприємств, що знаходяться у фінансовій кризі. Виступаючи в ролі санатора, держава повинна керуватися, насамперед, народногосподарською ефективністю і доцільністю, протистояти спадові виробництва і росту безробіття. Держава, у випадку його участі в капіталі, не можна розглядати як звичайного акціонера, оскільки монопольний прибуток (і прибуток узагалі) не є першочерговою задачею діяльності держави в якості санатора. Головною метою державних інвестицій є сприяння відновленню ліквідності і забезпечення діяльності підприємств. Значна частина державного сектора в Німеччині, США, Швеції й інших країн сформована саме за рахунок колишніх приватних підприємств, що опинились на межі банкрутства.
У цьому контексті варто звернути увагу на Указ Президента України «Про заходи для забезпечення наповнення Державного бюджету і посиленню фінансово-бюджетної дисципліни», яким установлено, що засобу на фінансування підприємств недержавної форми власності можуть виділятися з відповідних бюджетів тільки на умовах кредиту з виплатою відсотків на рівні дисконтної ставки НБУ з застосуванням коефіцієнта 1,2 або за умови передачі в державну власність еквівалентної отриманим засобам частки (паю, акцій) у статутному фонді одержувача засобів Такий підхід, по суті, відбиває прирівнювання бюджетних асигнувань до інвестування капіталу на принципах пайової участі.