Тема 10. Методи ДержавнОї фінансовОї підтримкИ санації підприємства

План до теми

10.1 Повноваження державного органу з питань банкрутства

10.2 Державне фінансування санації підприємств

10.3 Непрямі форми фінансового впливу на санацію підприємств

Ключові терміни і поняття:

Література:

Онисько с. 8-21; Тюріна 9-41; Елецьких с. 6-30

10.1 Повноваження державного органу з питань банкрутства

Особливе місце в процесі санації займають міри фінансово-економічного характеру, що відбивають фінансові відносини, котрі виникають у процесі мобілізації і використання фінансових джерел санації. Якщо мобілізованих з децентралізованих джерел фінансових ресурсів не вистачає для успішного проведення санації або реструктуризації, то у визначених Законом випадках може бути прийняте рішення про державну фінансову підтримку.

Для підприємств, які потерпають від фінансової кризи, роль фінансової підтримки держави може бути просто неоцінною.

Відповідно до Закону України «Про підприємства в Україні», у випадку збиткової діяльності підприємств держава (якщо воно визнає їхню продукцію суспільно необхідної) може надавати їм дотації, інші пільги.

Нагальна потреба участі держави в санації може виникнути у випадку загрози банкрутства містоутворюючого підприємства, кількість працівників якого, з урахуванням членів їх родин, перевищує половину чисельності населення адміністративно-територіальної оди­ниці, де розташоване таке підприємство.

Необхідність участі держави в санації підприємства може виникнути у ви­падку санації особливо небезпечних підприємств, сільськогосподарських підпри­ємств, страховиків. Особливо небезпечними підприємствами визнаються підпри­ємства вугільної, гірничодобувної, атомної, хімічної, хіміко-металургійної, наф­топереробної галузей, припинення діяльності яких потребує проведення спеціаль­них заходів, щодо запобігання заподіянню шкоди життю та здоров'ю громадян, майну, навколишньому середовищу.

При прийнятті рішень виконавча влада повинна виходити з принципу фінансової підтримки насамперед життєздатних виробничих структур, підприємств і організацій які вже адаптувалися до нових реалій економічного життя, здатні ефективно використовувати засоби і на цій основі протягом найкоротшого часу збільшити обсяг виробництва. Для надання цільової комплексної державної підтримки були розроблені критерії добору підприємств, серед яких потрібно відзначити наступні:

• упровадження нових, більш ефективних ресурсозберігаючих і екологічно безпечних технологій;

• експорт (приріст експорту) конкурентоспроможної продукції;

• заміна імпорту продукції, сировини, матеріалів, запчастин і т д;

• рішення проблеми енергозабезпечення народного господарства України;

• рішення проблеми енергозбереження (ресурсозбереження);

• збереження наукове технічного потенціалу (досліджень і розробок, що мають пріоритетне значення для України).

Державну політику щодо запобігання банкрутству, а також забезпечення умов реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом стосовно державних підприємств та підприємств, у статутному капітвлі яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, суб'єктів підприємницької діяльності інших форм власності у випадках, передбачених цим Законом, здійснює державний орган з питань банкрутства, який діє на підставі положення, затвердженого у встановленому порядку.

На даний момент повноваження органу з питань банкрутства виконують Міністерство економіки та Державний департамент з питань банкрутства.

Державний орган з питань банкрутства виконує функції:

сприяє створенню організаційних, економічних, інших умов, необхідних для реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом;

пропонує господарському суду кандидатури арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для державних підприємств або підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, щодо яких порушена справа про банкрутство, та в інших випадках, передбачених цим Законом;

організовує систему підготовки арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів);

здійснює ліцензування діяльності фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність як арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори);

забезпечує реалізацію процедури банкрутства щодо відсутнього боржника;здійснює ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, встановлює та затверджує форму подання арбітражним керуючим інформації, необхідної для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство;

організовує проведення експертизи фінансового становища державних підприємств і підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, при підготовці справи про банкрутство до розгляду або під час її розгляду господарським судом у разі призначення судом експертизи та надання відповідного доручення;

готує на запити суду, прокуратури або іншого уповноваженого органу висновки про наявність ознак приховуваного, фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства щодо державних підприємств чи підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків;

готує та подає на затвердження Кабінету Міністрів України у встановленому порядку типові документи щодо здійснення процедур банкрутства;

здійснює інші передбачені законодавством повноваження.