6.6. Механізм реалізації судової процедури санації
Одночасно з введенням процедури санації підприємств господарський суд своєю ухвалою призначає керуючого санацією.
Керуючий санацією – це фізична особа, яка відповідно до рішення суду організує здійснення санації боржника.
Його кандидатура надається комітетом кредиторів. Керуючому санацією відводиться головна роль у процесі санації. Ним може бути фізична особа, яка має: свідоцтво про признання кваліфікації арбітражного керуючого; ліценцію, видану в установленому законодавством порядку і котра зареєстрована Міністерством економіки України як арбітражний керуючий та діє у процедурі на підставі ухвали господарського суду.
Права керуючого санацією:
- самостійно розпоряджатися майном боржника у межах, визначених законодавством;
- укладати від імені боржника мирову угоду;
- укладати від імені боржника цивільно-правові, трудові та інші угоди;
- подавати заяви про визнання угод, укладених боржником, недійсними.
Обов’язки керуючого санацією:
- провести інвентаризацію майна боржника;
- здійснювати управління справами боржника;
- відкрити спеціальний рахунок для проведення процедури санації та здійснення розрахунків з кредиторами;
- здійснювати стягнення дебіторської заборгованості з дебіторів боржника;
- розробити у тримісячний строк та подати на затвердження комітету кредиторів план санації та інші, визначені Законом про банкрутство.
Учасниками судової процедури санації є також кредитори у справі про банкрутство. Для погодження своїх позицій, представлення та забезпечення своїх інтересів у процесі банкрутства кредитори створюють спеціальні органи – збори кредиторів та Комітети кредиторів. На зборах кредиторів обирається комітет кредиторів за списком відкритим голосуванням.
Учасниками зборів кредиторів є:
- керуючий санацією;
- представники працівників боржника;
- кредитори, вимоги яких внесені до реєстру вимог кредиторів.
Комітет кредиторів може вирішувати наступні питання:
- вибори голови комітету;
- скликання зборів кредиторів;
- підготовка та укладення мирової угоди;
- внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника;
звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого;
інші питання, передбачені Законом про банкрутство.
Судова санація підприємства включає декілька етапів:
розроблення плану санації;
погодження та прийняття його кредиторами та затвердження судом;
безпосередня реалізація положень плану санації;
виконання плану санації та завершення процедури санації.
Відповідно до норм Закону України 1992 р., план санації, як правило, розробляється керуючим санацією та надається ним для схвалення комітету кредиторів протягом трьох місяців із дня винесення ухвали про санацію боржника. Якщо боржник має інвесторів, то план санації розробляється та погоджується за участю інвесторів.
План санації боржника має включати наступні заходи:
- відновлення платоспроможності боржника,
- строки здійснення таких заходів,
- умови участі інвесторів (за їх наявності) у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема, шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора,
- строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам,
- умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов'язань,
- строк відновлення платоспроможності боржника.
Отже, план санації боржника має містити, як мінімум, два обов'язкових положення:
заходи по відновленню платоспроможності боржника (до них належать як заходи відновлення платоспроможності боржника за рахунок внутрішніх ресурсів, так і заходи, що передбачають залучення зовнішніх фінансових ресурсів);
строк відновлення платоспроможності боржника, який не повинен перевищувати граничних строків санації
До таких заходів, перш за все, належить реструктуризація підприємства, яка являє собою здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зокрема, шляхом його поділу з переходом боргових зобов'язань до юридичної особи, що не підлягає санації, на зміну форм власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів»
На друге місце серед вказаних заходів Закон України 1992 р. ставить перепрофілювання виробництва, під яким розуміється комплекс заходів щодо зміни технології виробничого процесу для випуску нової продукції (виконання робіт, надання послуг) або модернізація виробництва продукції, яка раніше вироблялася на цьому підприємстві.
У плані санації також може бути передбачений такий захід, як закриття нерентабельних виробництв, тобто таких, що мають негативний показник економічної ефективності. Закриття нерентабельних виробництв може сприяти збільшенню грошових потоків боржника. Але при застосуванні цього заходу треба враховувати особливості технологічного процесу боржника, місце його розташування та особливості його виробничої інфраструктури.
Зобов'язання боржника можуть бути виконані власником майна боржника, якщо це передбачено планом санації боржника, що являє собою по суті надання боржникові фінансової допомоги для відновлення його платоспроможності.
Основні заходи відновлення платоспроможності боржника:
– реструктуризація підприємства;
– перепрофілювання підприємства;
– продаж частини майна боржника;
– відстрочка та (або) розстрочка платежів або прощення (списання) частини боргів;
– ліквідація дебіторської заборгованості;
– реструктуризація активів боржника;
– одержання кредиту для. виплати вихідної допомоги працівникам боржника, що звільняються згідно з планом санації тощо.
Зіставлення витрат на реалізацію даних заходів та передбачуваних результатів їх реалізації, а також з урахуванням співвідношення можливих строків реалізації певних заходів з установленими строками відновлення платоспроможності боржника.
Виходячи з аналізу існуючих у вітчизняній літературі пропозицій щодо вдосконалення змісту плану санації підприємства, останній має містити:
по-перше, обґрунтування можливості та доцільності санації, зокрема: результати аналізу фінансового становища боржника та причини виникнення його неплатоспроможності; заходи, які були вжиті після відкриття провадження у справі про банкрутство та їх вплив на розробку та реалізацію плану; порядок і способи оцінки майна боржника та можливі співвідношення вартості цього майна з ціною продажу, при застосуванні у плані санації заходів щодо розпорядження майном боржника; обґрунтування можливості відновлення платоспроможності боржника у встановлений планом санації строк;
по-друге, основну частину, яка має містити: конкретні заходи щодо відновлення платоспроможності боржника; умови, порядок та строки реалізації цих заходів; витрати на їх реалізацію та інші витрати боржника;
по-третє, визначення механізму розрахунків з кредиторами і зокрема: поділ кредиторів згідно з характером їхніх вимог на групи, підгрупи, залежно від черговості відповідно до ст, 31 Закону України 1992 р. та на базі реєстру вимог кредиторів; дані про рівень передбачуваного задоволення вимог кредиторів стосовно кожної групи, порівняно з тим, яке дана група отримала б у разі проведення ліквідаційної процедури;
Законодавством України передбачено два випадки завершення судової санації підприємства:
1) у разі закінчення строку, на який вона була введена;
2) уразі її дострокового завершення у передбачених Законом випадках,
Достроково судова процедура санації може бути завершена:
– при укладенні мирової угоди;
– при відновленні платоспроможності боржника до настання вказаного в плані санації строку;
– при виявленні в межах цього строку неможливості досягнення цілей процедури санації.
Після завершення процедури санації керуючий санацією має скласти та подати на розгляд комітету кредиторів письмовий звіт. Такий звіт подасться за п'ятнадцять днів до закінчення санації, а також за наявності підстав для дострокового припинення санації.
У звіті керуючого санацією обов'язково мають міститися відомості, передбачені ч. 2 ст. 21 Закону України 1992 р. та докази задоволення вимог конкурсних кредиторів згідно з реєстром.
Залежно від результатів, отриманих при виконанні плану санації боржника (відновлення платоспроможності боржника, встановлення неможливості відновлення платоспроможності або закінчення встановленого строку санації та ін.), керуючий санацією одночасно з поданням звіту має зробити комітету кредиторів одну із пропозицій:
– про прийняття рішення про дострокове припинення процедури санації у зв’язку з відновленням платоспроможності боржника;
– про прийняття рішення щодо припинення процедури санації та укладення мирової угоди;
– про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження процедури санації;
– про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Комітет кредиторів має розглянути звіт керуючого не пізніше десяти днів від дати його надходження.
Пропозиції керуючого санацією, які містяться у ч. 3 ст. 21 Закону України 1992 р. мають для комітету кредиторів рекомендаційний характер.
Тому комітет кредиторів може прийняти будь-яке із нижчезазначених рішень:
про звернення до господарського суду з клопотанням щодо припинення процедури санації у зв'язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника. Платоспроможність боржника вважається відновленою за відсутністю ознак банкрутства, визначених Законом України 1992 року;
про звернення до господарського суду з клопотанням щодо продовження встановленого строку процедури санації. Таке рішення комітет кредиторів може прийняти, якщо процедура санації не перевищила встановлений Законом України 1992 року строк і існує реальна можливість та доцільність продовжити заходи для відновлення платоспроможності боржника;
про звернення до господарського суду з клопотанням щодо припинення процедури санації визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Таке рішення приймається комітетом кредиторів, коли останній приходить до висновку, що заходи щодо відновлення платоспроможності боржника не дали очікуваних результатів та подальше застосування їх не має сенсу або просто неможливе;
про звернення до господарського суду з клопотанням щодо припинення процедури санації й укладення мирової угоди. Таке рішення приймається у випадку, коли комітет кредиторів дійде згоди, що непогашена боржником сума заборгованості перед кредиторами може бути погашена шляхом укладення мирової угоди.
Не пізніше п'яти днів після дати проведення засідання комітету кредиторів звіт керуючого санацією, розглянутий комітетом кредиторів, протокол засідання комітету кредиторів, реєстр вимог кредиторів та скарги кредиторів, які голосували проти прийнятого зборами кредиторів рішення або не брали участі в голосуванні, надаються господарському суду.
Зазначені документи розглядаються господарським судом, про час і місце розгляду повідомляється керуючий санацією та кредитори, які подали скарги.
За результатами судового засідання, на якому розглядається звіт керуючого санацією, господарський суд може винести одну із таких ухвал:
1) Ухвалу про затвердження звіту керуючого санацією. Така ухвала виноситься господарським судом, якщо комітетом кредиторів прийнято рішення:
– про виконання плану санації, відновлення платоспроможності боржника і завершення процедури санації у зв’язку із закінченням законодавче визначеного для цієї процедури строку, що міститься у плані санації;
– про дострокове припинення процедури санації у зв'язку з відновленням платоспроможності боржника.
Ухвалу про відмову в затвердженні звіту керуючого санацією. Підставою для винесення такої ухвали може бути встановлена господарським судом відсутність ознак відновлення платоспроможності боржника або обґрунтованості скарг кредиторів, які голосували проти прийнятого комітетом кредиторів рішення або не брали участі в голосуванні, тощо;
Ухвалу про продовження санації. Така ухвала переносить строк закінчення процедури санації. Вона може бути винесена за наявності відповідного рішення комітету кредиторів, яким обґрунтована необхідність застосування додаткових заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, таких, як, наприклад, реалізація певного майна боржника, якщо цей захід не був передбачений планом санації або не був здійснений у період проведення процедури санації, тощо.
4) Ухвалу про затвердження мирової угоди. Зазначена ухвала може бути винесена господарським судом, якщо в протоколі комітету кредиторів, який наданий господарському суду одночасно зі звітом керуючого санацією, міститься прийняте кредиторами рішення про укладення мирової угоди. В цьому випадку мирова угода укладається стосовно тих вимог кредиторів, що не були задоволені у межах судової процедури санації.
Рис. 6.1.Судові процедури у справі про банкрутство
ЗАПИТАННЯ
1 Що таке досудова санація підприємства?
2. Які існують етапи подолання неплатоспроможності підприємства?
3. Хто може бути ініціатором щодо проведення досудової санації підприємства?
4. Які конкретні дії передбачає концепція досудової санації підприємства?
5. Що являє собою план досудової санації підприємства?
6. Що включає в себе претензія про відшкодування заборгованості?
7. Які можливі дії контрагента після одержання претензії?
8. Як здійснюється досудова санація господарських суб’єктів, у статутних капіталах яких державна частка перевищує 25%?
9. Розкрийте зміст розділів плану досудової санації підприємства боржника.
10. Що таке реструктуризація заборгованості?
11. Як здійснюється аналіз заборгованості підприємства?
12. Що слід розуміти під процедурою санації підприємства?
13. Чим судова санація відрізняється від інших процедур запобігання банкрутства підприємства?
14. Хто може бути суб’єктом судовою процедури санації підприємства?
15. Які нормативно-правові акти регламентують процес входження до судової процедури санації підприємства?
16. Що є підставою для проводження судової процедури санації підприємства?
17. Хто може бути санатором підприємства-боржника?
18. За яких підстав заява особи, яка бажає взяти участь у санації боржника, господарським судом може залишитися без розгляду?
19. Які існують умови санації боржника, що затверджуються ухвалою господарського суду?
20. Чим відрізняється судова санація підприємства від досудової санації?
21. Визначьте підстави введення судової процедури та строки її здійснення.
22. Які права і обов’язки розпорядника майна підприємства?
23. Хто може бути керуючим судовох процедури санації боржника?
24. Які питання може вирішувати комітет кредиторів?
25. Проаналізуйте основні етапи судової процедури санації.
26. Розкрийте зміст основних заходів відновлення платоспроможності боржника.
27. Що собою являє план санації підприємства-боржника?
28. Які варіанти ухвал може прийняти господарський суд за звітом керуючого санацією боржника?