Розбір з використанням граматики Ван Вейнгаарда та лінійно-обмеженого автомату.

Умови можливості розбору:

Поняття узагальнюючої довжини:

• Присутня тільки сувора граматика, без метаграматики;

• За узагальнюючу довжину терміналу суворої граматики приймають постійне число

• Узагальнююча довжина форми рівна кількості терміналів метаграматики в цій формі та позначається

• узагальнююча довжина лівої частини схеми виводу дорівнює довжині форми в лівій частині та позначається

• узагальнююча довжина правої частини схеми виводу дорівнює сумі узагальнюючих довжин форми, терміналів та ком в правій частині, позначається:

Означення. Граматика Ван Вейнгаарда є не скорочуваною граматикою якщо:

• існує таке K, при якому для всіх схем суворої граматики та виконується нерівність L_l<=L_r;

• всі нетермінальні символи метаграмтики, які входять в ліву частину , входять і в праву частину;

• кількість входжень в лівій частині повинно бути < або = кількості входжень в правій частині.

Лінінйно-обмежений автомат – це деяка різновидність машини Т’юрінга. Він відрізняється від машини Тюрінга:

• стрічка обмежена;

• в діях;

Лінійно-обмежений автомат може виконувати три дії за один крок:

1. Змінювати стан;

2. Змінювати теперішній елемент;

3. Зсув вправо, зсув вліво, або на місці.

Вивід виконується знизу вверх по дереву розбору. Для будь-якої звичайної граматики можна побудувати еквівалентну граматику Ван Вейнгаарда, але для будь-якої граматики Ван Вейнгаарда не можливо побудувати еквівалентну їй звичайну.

Лекція №8. Тема 5 : Генерація коду. Метод включення дій в граматику.

Генерація коду здійснюється за два проходи та використовується за звичай деяка проміжна мова. Це зумовлено :

• Бажанням розділити машинно-залежну та машинно-незалежну частини коду;

• Оптимізацією коду.

Проміжний код повинен бути:

• Машинно-незалежний;

• З явною адресацією.

За проміжну мову приймають:

1. Ассемблер;

2. Префіксну та постфіксну форми запису;

3. Четвірки (наприклад, a+b=1;

c-d=2;

1*2=3;

-3=4, в кожній четвірці маємо: два операнди, знак операції та операнд результату – за звичай номер четвірки). Переваги четвірок:

• Неявна адресація;

• Кожна четвірка відповідає команді;

• Добре працює з тимчасовими змінними;

• Простіша оптимізація ніж в інших випадках;

4. Трійки (наприклад, a+b;

c-d;

1*2;

-3, в кожній четвірці маємо: два операнда та знак операції, номер трійки - порядковий номер);

5. Не пряма трійка, маємо деякі посилання на трійки:

Метод включення дій в граматику.

Розглянемо приклад :

Побудуємо змінену граматику з включеними діями:

Включені дії:

A1: теперішній елемент заносимо в стек;

A2:

• Два елементи виймаємо із стеку та формуємо неповну четвірку ЕЛ1, ЕЛ2=Nчетвірки;

• N четвірки заносимо в стек;

A3:

• Три елементи виймаємо із стеку;

• Будуємо четвірку ЕЛ1, ЕЛ2, ЕЛ3=Nчетвірки;

• N четвірки заносимо в стек;

A4: один елемент виймаємо з стеку.

Приклад : розглянемо стрічку “-(-a+b)*(c+d)”

№правила	№включених дій	Отриманий ланцюг	Четвірка	Стек
0	_	S <A4>	_	-
1,5	_	-<A1>T<A2>Z<A4>	_	-
2	A1	-(S)<A2>Z<A4>	_	-,-
1,5	A1	-(-<A1>T<A2>Z)<A2>Z<A4>	_	-,-
3,6	_	-(-a<A1><A2>+<A1>S<A3>)<A2>Z<A4>	_	-,-
1,3,7	A1,A2,A2	-(-a+b<A1><A3>)<A2>Z<A4>	-a=1	1,-
6	A1,A2,A3	-(-a+b)*<A1>S<A3><A4>	1+b=2 -2=3	3
1,2,7	A1	-(-a+b)*(S)<A3><A4>	_	*,3
1,3,6	_	-(-a+b)*(c<A1>+<A1>S<A3>)<A3><A4>	_	*,3
1,3,7	A1,A1	-(-a+b)*(c+d<A1><A3>)<A3><A4>	_	+,c,*,3
_	A1,A3	-(-a+b)*(c+d)<A3><A4>	c+d=4	4,*,3
_	A3,A4	-(-a+b)*(c+d)	3*4=5	_

В результаті розбору отримали четвірки:

-a=1;

1+b=2;

-2=3;

c+d=4;

3*4=5.

Аналогічно можна перевірити контекстні умови (один мінус, пріоритет *,/).