Генерація коду для нескінченого циклу.

Побудуємо граматику для нескінченого циклу:

Маємо такі включені дії:

I1:

• 4) мітка Li,N;

• i заносимо в СЗО;

• i=i+1;

• 0 заносимо в СЗО;

• i заносимо в СЗО;

• i=i+1;

I2:

• в j виймаємо з СЗО;

• звільняємо СЗО;

• в k заносимо з СЗО;

• 4) перейти Lk,N;

• 4) мітка Lj,N;

I3:

• j= значенню СЗО , залишаємо його в СЗО ( після 0);

• 4) перейти Lj,N.

Генерація коду для декларативної частини програми.

Маємо таку граматику з включеними діями:

Розглянемо включені дії:

K1:

• дії лексичного аналізатора:

ідентифікатор заносимо в таблицю ідентифікаторів. При розборі типу необхідно, або

вибрати тип із передбачених типів, або ж добавити новий тип в таблицю типів.

K2:

• лексичний аналізатор повинен проставити тип у всіх ідентифікаторів, які не мали типу. В таблицю ідентифікаторів заносимо адресу стеку ідентифікаторів (лише для того ідентифікатора в якого є тип), при цьому адреса збільшується на величину ідентифікатора.

Генерація коду вході в процедуру та виході з неї.

При вході в процедуру:

• будується новий запис таблиці блоків;

• генеруються коду для завантаження локальної середи посилань та змінюється нелокальна середу посилань. Можуть бути коди для завантаження локальної середи посилань в стек часу прогону та зміна стеку-дисплею, або ж коди для зміни центральної таблиці;

• будуються коди для прийняття параметрів.

При виході з процедури:

• будуються коди для порівняння параметрів типу результату, значення-результату;

• будуються коди для зміни нелокальної середи посилань, тобто зміни стеку-дисплею, або ж відновлення центральної таблиці;

• завершується формування запису таблиці блоків.

Лекція №12. Тема 7: Діагностика та виправлення помилок.

Компілятори знаходять помилки по різному: в режимі пошуку до першої помилки; в режимі пошуку всіх помилок.

Під час аналізу всієї програми компіляторові необхідно виправляти помилки, тобто вносити зміни в програму, щоб виявлення інших помилок було правильним. Якість виявлення помилок залежить від:

• точності виявлення помилки (наскільки впливає наявність попередньої помилки на виявлення та діагностику даної помилки);

• повідомлення в потрібному місці;

• повідомлення максимально конкретизоване.

Часто компілятор формує лістинг компіляції, який містить:

• текст програми (нумерацію операторів, рівень вложеності процедур і т.п.);

• повідомлення про помилку (може бути список помилок);

• карту пам’яті для локальної середи посилань (якщо псується яка-небудь інформація, можна прослідкувати де псуються дані);

• таблицю перехресних посилань.

Наявність лістингу поліпшує отладку програми, але якщо вона на паперові, але не на екрані.

Точність діагностики помилок.

Можна не якісно відшукати помилки. Причини:

1. Помилка виявляється не в тому місці де вона допущена, а в тому де вона може бути виявлена, наприклад, кількість відкриваючих та закриваючих дужок.

2. Навіть, якщо помилка виявлена, не завжди точно конкретизоване повідомлення, а більш того в деяких випадках це повідомлення можна було б інакше сформулювати.

Виправлення помилок.

Існують такі види помилок:

1. Лексичні помилки:

а) недопустимий символ. Способи виправлення :

• Усунення недопустимого символу;

• Заміна деяким універсальним символом;

б) нерозпізнана лексема. Шляхи виправлення:

• Заміна універсальною лексемою, тобто тим що повинно бути на вході у лексичного аналізатора;

• Пошук найбільш близької по напису лексеми;

• Спроба розподілу лексеми на дві допустимі лексеми, наприклад,

в) некоректно задані коментарі або ж літерали. Шляхи вирішення проблеми:

• Примусове закриття лапок за необхідною кількістю;

• Виправлення коментарів до кінця рядка, в інших випадках лексичний аналізатор виправити помилку не в змозі;

г) невірне представлення числа, наприклад, 1.2.3, в цьому випадку замінюється на один літерал.

Для виправлення помилки лексичний аналізатор може користуватися інформацією синтаксичного аналізатора про очікувані лексеми.

2. Синтаксичні помилки. Розглянемо на прикладі:

Використовуються стратегії:

а) режим переполоху:

• Виключаються всі лексеми до деяких очікуваних, для виразу A очікувані будуть then. Необхідно помістити додаткову дію в граматику та в таблицю розбору добавити додаткові дії, наприклад,

R1:

• Занесемо в усі стеки спеціальну мітку;

R2:

• Очищення стеку, включаючи спеціальну мітку. Необхідно діяти до параметру then і номер стану в таблиці розбору, та опустити лексему в програмі.

б) виключення символів, наприклад, (a+b))*c або a+b,; end:

• Виправлення як контекстних умов;

• У випадку коли зустрівся недопустимий символ, в таблицю розбору можна включити допоміжну графу – недопустимі символи;

в) включення символів, наприклад,

• Відвести графу в таблиці розбору символи включення ;

г) включення помилок в граматику;

д) ремонт на мінімальній відстані:

• Спробувати вставити або ж видалити щось, щоб ланцюг став допустимим. Цю дію важко виконати в LL(1)-граматиці так, як це розбір з поверненням.

Найбільш ефективні 1 – 4 стратегії для LL(1)-граматики. В кожнім місці необхідно підібрати стратегію, яка найбільш ефективна для даного випадку.

3. Контекстно-залежні помилки:

• Контекстні умови не передбачають виправлення програми, а припиняється генерація коду. Семантичні помилки, такі як (a/0), (b/(a-a)), (int a[7]; a[9]:=7) не виправляються транслятором. Вони виявляються на етапі виконання об’єктного модуля.

4. Помилки часу виконання, такі як:

• Нестача пам’яті;

• Ділення на нуль;

• Переповнення порядку;

• Вихід індексу за рамки масиву;

• Зацикленість.