- •Підпис завідувача кафедри______________
- •Обробка результатів вимірювань Вимірювання і види фізичних величин
- •Похибки прямих вимірювань
- •Правила наближених обчислень і округлення чисел
- •Лабораторна робота 1 вимірювання теплоємності повітря
- •Основні теоретичні відомості
- •Опис експериментальної установки.
- •Послідовність виконання роботи
- •Опрацювання результатів вимірювань.
- •Контрольний приклад
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 2 дослідження процесів вологого повітря
- •Основні теоретичні відомості
- •Основні параметри вологого повітря
- •Опис лабораторної установки
- •Послідовність виконання роботи
- •Опрацювання результатів експерименту
- •Формули для розрахунку деяких властивостей вологого повітря
- •Лабораторна робота 3
- •Основні теоретичні відомості
- •Принципова схема та теоретичний цикл парокомпресорної холодильної установки ( пкху )
- •Порядок виконання роботи
- •Опрацювання дослідних даних
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота 4 дослідження тепловіддачі за вільним рухом повітря
- •Основні теоретичні відомості
- •Конвективна тепловіддача
- •Опис дослідної установки
- •Послідовність виконання роботи
- •Опрацювання результатів експериментів
- •Визначення коефіцієнта конвективної тепловіддачі к за критеріальним рівнянням
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 5 визначення коефіцієнта теплопередачі у випарнику
- •Основні теоретичні відомості
- •Опис дослідної установки та принцип її роботи
- •Порядок проведення дослідів
- •Обробка результатів дослідів
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №6 аналіз димових газів ручним хімічним газоаналізатором
- •4. Порядок виконання роботи.
- •5. Обробка дослідних даних.
- •6. Контрольні питання.
- •Список літератури
Опис дослідної установки та принцип її роботи
На рис.12 показана схема експериментальної установки для визначення коефіцієнта теплопередачі у випарнику.
Гріюча (первинна) пара надходить із парового котла (на схемі не показаний) через сепаратор 6 у гріючу камеру 10 випарника. Тиск пари регулюється вентилем 11 і вимірюється манометром 12.
Гріюча камера випарника складається із циліндричної обичайки 8, до неї приварені дві трубні решітки 5 і 15, у які впаяні кипятильні трубки 13 і центральна циркуляційна труба 14, що утворюють поверхню нагріву випарника, технічна характеристика якої наведена на стенді.
Перед дослідами випарник заповнюють водою із водопроводу або із збірника конденсату 18. Для зливання води служить вентиль 3. Рівень води у випарнику задається керівником і контролюється за водомірним склом 9.
Первинна пара надходить у міжтрубний простір гріючої камери і конденсується на поверхні трубок, віддаючи теплоту фазового перетворення воді, яка заповнює усі кипятильні трубки, циркуляційну трубу і підтрубний простір 4 між нижньою трубною решіткою та днищем випарника. За рахунок цієї теплоти вода у трубках кипить і пароводяна суміш піднімається у надтрубний (сепараційний) простір. Тут вода відокремлюється від пари і циркуляційною трубою опускається у під-трубний простір, звідки знову надходить у трубки. Таким чином, у випарнику виникає безперервний природний рух пароводяної суміші. Цей рух зумовлений різницею густин пароводяної суміші у кипятильних трубах і в циркуляційній трубі. Густина пароводяної суміші у циркуляційній трубі більша ніж у киптильних трубах, що повязано з різним паровмістом.
Конденсат гріючої пари, що утворюється на поверхні трубок, стікає на нижню трубну решітку і по трубі 22 відводиться у вимірник конденсату 27 Рис.2. Конденсат, що утворюється на стінках гріючої камери, стікає у простір між стінками і стаканом 7, звідки через вентиль 2 відводиться у дренаж.
Вимірник конденсату 27 являє собою циліндричний стакан, який для запобігання теплообміну з навколишнім середовищем поміщений у парову оболонку 28, сполучену з гріючою камерою трубкою 23. Температура всередині і зовні вимірника однакова, що виключає можливість конденсації у ньому пари. Трубка 23 забезпечує також вільне відведення конденсату із гріючої камери. Конденсат періодично зливається із вимірника і парової оболонки через вентилі 30 і 31.
Гази, що не конденсуються, відводяться із гріючої камери разом з частиною пари через вентиль 24.
Вторинна пара, що утворюється під час кипіння води, підіймається у надтрубному просторі, проходить через сепаратор 17 і відводиться у конденсатор 19. Тиск вторинної пари вимірюється манометром 16.
У конденсаторі пара конденсується на зовнішній поверхні змійовика, через який проходить холодна вода з водопроводу. Витрату води регулюють вентилем 21. Гази, що не конденсуються, відводяться із конденсатора через вентиль 26. Конденсат стікає у вимірник обєму конденсату вторинної пари 29. Температура конденсату вимірюється термометром 25. Із вимірника і парової оболонки конденсат періодично зливається через вентилі 33 і 32 у дренажну трубу 34.
Рис.12