Тема: персонал підприємства, продуктивність і оплата праці

1. Поняття, класифікації і структура персоналу підприємства

Персонал підприємства — це сукупність постійних працівників, що отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають досвід практичної діяльності і беруть участь у роботі підприємства.

У діяльності підприємства, крім постійних працівників, можуть брати участь також працездатні особи на підставі тимчасового трудового договору (контракту).

Класифікації персоналу:

І. В залежності від функцій, які виконують працівники підприємства, вони поділяються на дві групи:

1. персонал основної діяльності або виробничий персонал (усі працівники, зайняті у виробництві та його безпосередньому обслуговуванні)

2. персонал неосновної діяльності або невиробничий персонал (безпосередньо не пов'язані з виробничим процесом. Це працівники житлово-комунального господарства, дитячих садків і ясел, культурно-побутових установ та ін.)

ІІ. За характером виконуваних функцій:

1. Керівники — це працівники, що організовують виробництво, управляють діяльністю підприємства та його структурних підрозділів, а також їхні заступники (директори, начальники, завідувачі, керуючі, головні спеціалісти підприємства (головний агроном, головний інженер, головний бухгалтер, головний економіст тощо)).

2. Спеціалісти — це працівники, що виконують спеціальні інженерно-технічні, економічні, організаційні та інші роботи (інженери, економісти, бухгалтери, нормувальники, юрисконсульти, соціологи тощо).

3. Службовці — це працівники, що виконують суто технічну роботу, здійснюють оформлення документації, облік, контроль та господарське обслуговування (діловоди, обліковці, секретарі, касири).

4. Робітники — це категорія працівників, які безпосередньо зайняті у процесі виробництва продукції (основні робітники) або забезпечують умови для нормального ходу виробничого процесу (допоміжні).

ІІІ. За професіями та спеціальностями.

Професія — це особливий вид трудової діяльності, яка потребує відповідних спеціальних знань та практичних навичок.

Спеціальність — це вид трудової діяльності в межах певної професії, який має специфічні особливості і вимагає від працівника додатко­вих спеціальних знань і навичок. Спеціальність визначає вид трудової діяльності в рамках однієї професії.

ІV. За рівнем кваліфікації (ступінь підготовленості до виконання роботи певної складності).

Для керівників, спеціалістів та службовців:

1. спеціалісти найвищої кваліфікації (працівники, що мають наукові ступені та звання),

2. спеціалісти вищої кваліфікації (працівники з вищою спеціальною освітою та значним практичним досвідом),

3. спеціалісти середньої кваліфікації (працівники із середньою спеціальною освітою та певним практичним досвідом),

4. спеціалісти-практики (працівники без спеціальної освіти, але із значним досвідом роботи).

Для робітників:

1. висококваліфіковані,

2. кваліфіковані,

3. малокваліфіковані,

4. некваліфіковані.

Рівень кваліфікації кожного робітника визначається на основі тарифно-кваліфікаційних довідників. В них подається характеристика видів і складності робіт певної професії, які повинен виконувати робітник відповідного рівня кваліфікації.

V. За статтю та віком:

1. Чоловіки (до 30 років; від 30 до 60 років; старше 60 років).

2. Жінки (до 30 років; від 30 до 55 років; старше 55 років).

VІ. За стажем роботи:

До 1 року; від 1 до 3 років; від 3 до 10 років; більше 10 років.