
- •Тема 8. Міжкультурні аспекти організаційної поведінки
- •1.1 Культура і міжособові комунікації
- •1.2. Вербальна комунікація
- •1.3. Невербальна комунікація
- •1.4. Типові непорозуміння у міжкультурних комунікаціях
- •1.5. Фактори ефективної міжкультурної комунікації. Необхідність розвитку „міжкультурної компетенції”
- •1.6. Усунення культурних бар'єрів
- •1.7. Адаптація до інших культурних умов
- •2. Особливості створення Інтернаціональних команд
- •3. Основні етапи розвитку інтернаціональної команди
- •Етапи формування інтернаціональної команди
1.3. Невербальна комунікація
Невербальна комунікація - це процес передачі повідомлень за допомогою таких засобів, як мова тіла, з використанням фізичного простору. В табл. 1 подано основні форми невербальної комунікації.
Загальними категоріями, що дуже важливі для вивчення міжкультурної комунікації, є кінетика, проксиміка, хронеміка і хроматика.
Основні форми невербальної комунікації
Жестикулювання руками (потирання рук)
Міміка (вираження усмішки, нахмурення брів)
Поза і положення ніг
Одяг і зачіска
Міжособова дистанція (проксеміка)
Контактування очима і спрямування погляду, особливо при розмові
Носіння прикрас і коштовних речей
Парамова (тембр голосу, інтонація, гучність)
Смак (символізм у їжі, спілкування за чашкою кави чи чаю, задоволення потреби в курінні чи жуванні жуйки)
Косметика: тимчасова - пудра, постійна - татуювання
Символізм часу (дуже пізній або ранній дзвінок другові, занадто тривалий чи короткий виступ із доповіддю чи промовою, обідня перерва)
Кінетика вивчає процес комунікації, що відбувається за допомогою мови тіла і жестів обличчя. Основні галузі дослідження кінетики: контактування очима, положення тіла або жестикулювання. Так, наприклад, у США- під час ділового спілкування вважається нормальним дивитися в очі співбесіднику. Ця галузь комунікації шляхом контактування очима і поглядом відома як окулесика.
Інша галузь кінетики вивчає положення тіла людини, оскільки неправильне трактування гуків і жестів спричиняє ряд проблем. Наприклад, звична поведінка для жителів США (ставити ноги на стіл під час переговорів) може бути образливою і неприйнятною для представників народів Близького Сходу.
Жести також відіграють важливу роль у міжкультурній комунікації. Так, наприклад, якщо Ви не подасте в Німеччині при вітанні руки, це буде розцінено як неповага. При цьому в інших культурах серед осіб однієї статі прийнято обійматися і/ або цілуватися в щоку. Церемонія вручення візитних карток в Азії з використанням контакту очима і увагою є церемонією. Німці заявляють про свій статус за допомогою титулу, американці пропонують у спілкуванні перехід на «ти». Комунікацію з використанням контакту тіла називають хептикою.
Часто нерозуміння жестів можуть спричинювати проблеми для менеджерів-експатріантів. Так, знак, котрий у США застосовують, щоб сказати: «Все в порядку», краще не використовувати в Бразилії. Цей знак також означає «0» або «нічого» у Франції.
Проксиміка вивчає способи використання людьми фізичного простору для передачі повідомлень. Наприклад, у США є 4 види дистанцій, що люди використовують під час комунікації: інтимний простір - для дуже конфіденційного спілкування; персональний - для спілкування з сім'єю і близькими друзями; соціальний - для ведення ділових справ; суспільний - для спілкування з групою людей. Є ряд значних відмінностей при збереженні дистанції під час розмови. Це залежить від багатьох факторів: національності співробітників, соціального походження тощо. Так, араби, індійці, південні-американці під час спілкування знаходяться близько один від одного, європейці та азіати зберігають дистанцію, хоча для європейців характерні відмінності.
Хронеміка досліджує використання часу в певній культурі. Визначають таких два типи застосування часу: монохронну і поліхронну часову орієнтацію.
Хроматика вивчає спосіб використання кольорів для обміну повідомленнями. Кожне суспільство застосовує хроматину, але значення кольорів може бути різним у різних культурах. У багатьох азіатських країнах шампуні мають темний колір, тому що більшість покупців хочуть, щоб Миючий засіб був того самого кольору, що і їхнє волосся, оскільки світлий шампунь на їхню думку, може висвітлити і волосся. В розвинутих країнах Заходу виготовляють переважно шампуні світлих кольорів, тому що це вважається свідченням чистоти і гігієни.
Кольори в різних культурах виражають різні цінності та почуття. Так, наприклад, у Німеччині політичне спрямування партій можна визначити за допомогою таких кольорів: чорного, жовтого, коричневого, зеленого, червоного. В країнах, де сповідують іслам, зелений колір є кольором пророка.