Методичні рекомендації

Вивчення історії зарубіжної літератури є важливою складовою професійної підготовки вчителя-словесника. Значення цієї дисципліни у вищих педагогічних закладах освіти надзвичайно велике: вона дає уявлення про перебіг літературного процесу в різних країнах, розуміння місця рідної літератури у світовому контексті, формує філологічну культуру, широкий світогляд, уміння й навички літературознавчого аналізу.

XVII століття – яскрава й неповторна сторінка в історії зарубіжної літератури. У цей час розвивалися різні літературні напрями – ренесансний реалізм, бароко і класицизм, які дали неперевершені зразки словесного мистецтва. Такі могутні постаті, як Лопе де Вега, Жан-Батист Мольєр, Педро Кальдерон де ла Барка, Джон Мільтон, Джон Донн, Франсіско Кеведо, Луїс де Гонгора та інші, вважаються класиками світової літератури, й сьогодні їх спадщина є напрочуд актуальною. Цей період розвитку літератури потужно репрезентований у чинних програмах для середньої загальноосвітньої школи, що зумовлює необхідність глибокого знання здобутків XVII століття студентами-філологами.

Види навчальної діяльності студентів

Робота студентів протягом вивчення курсу «Історія зарубіжної літератури XVII століття» повинна бути свідомою і систематичною. Щодня треба виділяти час для читання художніх творів, рекомендованих програмою. Щодня треба тренувати пам’ять і вчити напам’ять уривки з художніх творів, збагачувати свій культурний досвід. 2-3 рази на тиждень обов’язково слід приділити час роботі в бібліотеці для опрацювання необхідної монографічної та науково-критичної літератури. Перевірка знань художніх творів напам’ять здійснюється викладачем під час практичного заняття або в позаудиторний час.

Лекція. На лекціях викладач дає студентам головні напрями вивчення теми, пропонує основну й додаткову літературу з тими, висвітлює найбільш важливі питання, показує приклад аналізу літературних явищ, скеровує процес подальшого самостійного осмислення студентами матеріалу. Лекція не є пасивним для студента видом навчальної діяльності. Вона потребує спеціальної підготовки (читання художніх текстів, уміння поставити запитання, вести діалог з викладачем та ін.).

Практичне заняття – один із видів навчальної діяльності студента. На практичному занятті поглиблюються знання, отримані під час лекції та самостійного опрацювання мтеріалу. До практичного заняття студент повинен опрацювати необхідну наукову та науково-методичну літературу з теми, відобразити це у своєму конспекті у зошиті для практичних занять. Це можуть бути опорні схеми, таблиці, тези, план відповіді і т. ін.

Обов’язковим є читання пропонованих до практичного заняття художніх творів, а також ведення читацького щоденника. Художні твори потрібно вміти аналізувати із застосуванням певного виду аналізу, визначеного в плані практичного заняття.

На практичному занятті студент повинен вільно й розлого висловлюватися щодо того чи іншого питання теми, спираючись на художній текст, а також на знання наукової (основної і додаткової) літератури до теми.

Важливим є уміння студента брати участь у дискусії, аналізувати відповідь товариша, робити узагальнення й висновки.

Таким чином, повна готовність студента до практичного заняття передбачає опрацювання основної літератури у визначеному обсязі, вибіркове знайомство з додатковою літературою, оцінюються знання питань практичного заняття, повнота їх викладу, до уваги береться також активність студентів під час занять, участь у дискусіях.

За роботу на практичному занятті студент може отримати від 1 до 5 балів, виходячи з таких критеріїв:

Кількість балів	Критерії
5	Студент володіє матеріалом і навичками цілісного аналізу літературного твору, дає визначення літературного явища з посиланням на текст, наводить приклади на підтвердження певних суджень, добирає аргументи на підтвердження висловленого судження або висновку, вміє систематизувати набуті знання, грамотно їх викласти, має робочий зошит і щоденник читача.
4	Студент володіє матеріалом і навичками аналізу літературного твору, дає визначення літературного явища з посиланням на текст, але не завжди аргументує висловлені судження, допускає незначні граматичні та фактичні помилки; має робочий зошит і щоденник читача.
3	Студент володіє матеріалом, відтворює його частково, не завжди аргументує висловлені судження, дає визначення літературного явища без посилання на текст, імена, приклади; студент володіє окремими навичками аналізу літературного твору (образу, явища тощо), допускає фактичні помилки, має робочий зошит і щоденник читача.
2	Студент відтворює незначну частину опрацьованого матеріалу, називає окремі літературні твори чи явища, не вміє систематизувати набуті знання, допускає грубі помилки у відповіді, має робочий зошит і щоденник читача.
1	Студент відтворює матеріал на елементарному рівні; називає окремі літературні твори чи явища, не усвідомлюючи їхнього змісту; допускає грубі помилки у відповіді, має робочий зошит.

Самостійна робота є основним способом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять, без участі викладача. Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з дисципліни може виконуватися в бібліотеці, навчальних кабінетах, комп’ютерних класах, а також у домашніх умовах.

До кожної теми студент отримує певні види самостійної роботи, спрямовані на поглиблення набутих під час лекцій та практичних занять знань. Наприклад: проаналізувати художні образи, визначити засоби комічного, вивчити напам’ять вірш і проаналізувати його тощо. Якщо немає конкретної вказівки на форму виконання роботи (наприклад, скласти план чи скласти опорну схему), студент може обрати зручну для себе форму виконання завдання – таблиця, схема, тези, опорний конспект і т. ін. Головне, щоб кожна конкретна робота відповідала темі і відображала суть питання.

Самостійна робота студентів повинна бути свідомою і систематичною. Щодня треба виділяти час для читання художніх творів, рекомендованих програмою. Треба тренувати пам’ять і вчити напам’ять уривки з художніх творів, збагачувати свій культурний досвід. 2-3 рази на тиждень обов’язково слід приділити час роботі в бібліотеці для опрацювання необхідної монографічної та науково-критичної літератури.

Самостійні роботи виконуються на стандартних аркушах, які студент після перевірки їх викладачем вкладає у файли, збирає в окрему папку і зберігає протягом семестру до отримання підсумкового балу.

Самостійна робота оцінюється окремо й фіксується в журналі академгрупи. За кожну самостійну роботу студент може отримати від 1 до 5 балів.

Індивідуальна робота студентів є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально-спрямований розвиток їх здібностей, науково-дослідну роботу і творчу діяльність. Види індивідуальної роботи студентів у процесі вивчення курсу «Історія зарубіжної літератури XVIII століття»: розробка тестових завдань, створення доповіді, створення презентації, консультації.

Викладач надає індивідуальну допомогу студентам у формі консультацій, пояснюючи складні моменти теми, спрямовуючи діяльність студентів, допомагаючи їм правильно організувати свою роботу.

Індивідуальні роботи також виконуються на стандартних аркушах, які студент після перевірки їх викладачем вкладає у файли, збирає в окрему папку і зберігає протягом семестру до отримання підсумкового балу.

Результати індивідуальних робіт оцінюються окремо й фіксуються в журналі академгрупи. За кожну індивідуальну роботу студент може отримати від 1 до 5 балів.

За самостійну та індивідуальну роботу студент може отримати від 1 до 5 балів, виходячи з таких критеріїв:

Кількість балів	Критерії
5	Студент володіє матеріалом, показує знання різних джерел інформації (науково-критичної, монографічної літератури), творчо використовує дібраний матеріал, наводить приклади, аргументує власні судження з опорою на художні тексти, вміє систематизувати набуті знання, грамотно їх викласти. Робота повністю відображає поставлене завдання і виконана самостійно.
4	Студент володіє матеріалом, показує знання різних джерел інформації тавміло використовує дібраний матеріал, наводить приклади, аргументує власні судження з опорою на художні тексти, вміє систематизувати набуті знання, грамотно їх викласти. Робота повністю відображає поставлене завдання і виконана самостійно, але має недоліки в оформленні або незначні помилки.
3	Студент володіє матеріалом, відтворює його частково, користується знаннями з різних джерел інформації), але не виявляє творчості, аргументує власні судження, але не вміє систематизувати набуті знання, допускає не грубі граматичні та фактичні помилки. Робота відображає поставлене завдання не менше, ніж на 80 %, і виконана самостійно.
2	Студент погано володіє матеріалом, відтворює його частково, не виявляє творчості, допускає граматичні та фактичні помилки. Робота відображає поставлене завдання не менше, ніж на 50 %.
1	Студент слабо володіє матеріалом, погано відтворює його, не наводить приклади, не аргументує власні судження, не вміє систематизувати набуті знання, допускає велику кількість помилок. Робота відображає поставлене завдання менше, ніж на 50 %.