33. Правила вживання великої літери в діловому тексті

З великої літери починається текст і пишеться слово речення після крапки, знака оклику і знака питання, коли ними закінчується попереднє. А також після двокрапки, якщо далі іде пряма мова.

З вел літ пишуться індивідуальні назви кораблів, літаків, підприємств, товариств, фірм.

З вел літ пишуться назви держав і адміністративно – територіальних одиниць: Автономна Республіка Крим ,Україна, області - Хмельницька, Полтавська.

З вел літ пишуться назви найвищих державних установ: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України.

З вел літ пишуться назви найвищих посад та почесних звань: Президент України.

З вел літ пишеться перше слово в назвах центральних установ, установ місцевого значення, промислових і торгових підприємств: Національний банк України, Вища рада юстиції.

З вел літ пишуться назви історичних епох, подій, визначених свят: Дев’яте травня, Велика Вітчизняна війна.

Велика літера пишеться у словах географічних назв: Кривий Ріг.

У ділових паперах з великої літери пишеться назва документа: Біографія, Характеристика, Акт, Заява і т. д.

34. Різновиди наукових робіт

•          роботу на громадських засадах як викладачів різних професій-них шкіл, що створюються при факультеті;

•          участь студентів у наукових організаційно-масових і змагаль-них заходах різного рівня (кафедральні, факультетські, регіо-нальні, всеукраїнські, міжнародні), що стимулюють розвиток як системи НДРС, так і творчість кожного студента. До них від-носяться: наукові семінари, конференції, симпозіуми, конкурси наукових і навчально-дослідницьких робіт студентів, олімпіади з дисциплін та спеціальностей.

Найбільш поширеною формою НДРС можуть бути студентські наукові гуртки й проблемні (наукові) семінари. Кожен з них являє со-бою невеликий (10-12 осіб) творчий колектив студентської молоді, який працює над однією проблемою чи темою з певними фрагмен-тами. Кожним науковим гуртком керує професор або викладач про-фільної кафедри, а його помічником є староста гуртка, який обира-ється студентами. Наукові гуртки й проблемні семінари працюють за планами, що складаються щорічно.

Зміст роботи наукових гуртків може включати такі різновиди:

•          складання рефератів та анотацій на вітчизняну та зарубіжну на-укову літературу; написання рецензій на статті та книги; підго-товка оглядів літератури з певної проблеми або теми;

•          підготовка наукових доповідей і повідомлень на основі збиран-ня, вивчення й узагальнення документальних і літературних джерел, виявлення та аналіз архівних документів з теми дослі-дження;

•          підготовка наочних посібників, збирання матеріалу для оформ-лення стендів у навчальних кабінетах і на кафедрах;

•          підготовка до публікації наукових статей у студентських кафе-дральних і факультетських збірниках наукових праць.

35. Комунікативна професіограма фахівця

Важливою складовою діяльності будь-якого фахівця є комунікативна компетенція, яка належить до ключових професійних характеристик. Вона містить три основні компоненти: робота з документами, вміння вести міжособистісний і соціальний діалог, виступати публічно.

З огляду на це можна виокремити низку характеристик, які репрезентуватимуть професійний портрет фахівця:

^ уміння формувати мету і завдання професійного спілкування;

^ аналізувати предмет спілкування, організовувати обговорення;

^ керувати спілкуванням, регламентуючи його;

V послуговуватися етикетними засобами для досягнення комунікативної мети;

^ уміти проводити бесіду, співбесіду, дискусію, діалог, дебати,

перемовини тощо; ^ уміти користуватися різними тактиками для реалізації вибраної

стратегії;

^ уміти аналізувати конфлікти, кризові ситуації і вирішувати їх;

^ уміти доводити, обґрунтовувати, вмотивовувати, аргументувати, спростовувати, заперечувати, відхиляти, оцінювати;

/ уміти перефразовувати, тезово висловлюватися, володіти навичками вербалізації;

^ уміти трансформувати усну інформацію в письмову і навпаки;

*ґ володіти основними жанрами ділового спілкування (службові листи, факсові повідомлення, контракт, телефонна розмова, ділова бесіда, перемови, нарада тощо);

^ бути бездоганно грамотним, реалізуючи як письмову, так і усну форми української літературної мови;

^ володіти технікою спілкування;

^ уміти адекватно послуговуватися тропами та риторичними фігурами: ^ уміти використовувати "слово" для коректування поведінки співбесідника.

Це лише частина професійних навичок, без яких не може бути справжнього фахівця. Мати здібності розмовляти так, щоб тебе розуміли правильно інші, слухати і розуміти інших, уміти впливати на рішення співбесідника, ненав'язливо переконувати, створювати атмосферу довіри та взаєморозуміння - вельми важливі атрибути комунікативної професіограми.