
- •Українська літературна мова, її основні ознаки.
- •Витяг з протоколу. Основні правила його написання та оформлення.
- •Основні поняття сучасної літературної української мови. Суспільні функції мови.
- •Протокол, правила його написання та оформлення.
- •5. Стилі сучасної літературної мови.
- •6. Особливості правопису іменників 2 відміни чоловічого роду.
- •8. Кличний відмінок іменників.
- •9. Обліково-фінансові документи. Розписка. Правила її написання.
- •3. Дата.
- •10. Лексичне значення і граматичні ознаки числівника.
- •11. Розділові знаки між підметом і присудком.
- •12. Резюме та правила його оформлення.
- •13. Зв’язок числівника з іменником.
- •14. Обліково-фінансові документи. Доручення. Правила його написання.
- •15. Односкладні речення.
- •16. Правила оформлення бібліографії.
- •17. Культура усного ділового спілкування.
- •18. Прикметник. Лексичне значення і граматичні ознаки прикметника. Ступені порівняння.
- •19. Автобіографія. Правила її написання
- •22. Заява: типи, реквізити
- •23. Дієприкметник та його творення
- •24. Складнопідрядні речення та їх види
- •25. Типи наукових робіт. Правила їх оформлення
- •26. Прийменник. Норми написання прийменникових конструкцій в сучасній українській мові
- •27. Складнопідрядні речення з кількома підрядними
- •28. Відокремлені члени речення
- •29. Документ – основний вид офіційно-ділового стилю. Класифікація документів. Реквізити документів
- •30. Однорідні члени речення. Розділові знаки при однорідних членах речення
- •31. Узагальнюючі слова і розділові знаки при них
- •32. Жанри усних виступів
- •33. Правила вживання великої літери в діловому тексті
- •34. Різновиди наукових робіт
- •35. Комунікативна професіограма фахівця
- •36. Культура мови, її ознаки.
- •37. Мовний етикет. Тональності спілкування
- •38. Рід іменників. Відмінювання і особливості правопису відмінкових закінчень іменників.
- •39. Види і жанри усного професійного мовлення
- •40. Державна мова в Україні. Завдання державної програми
- •41. Мова національних меншин, її ознаки
- •42. Мова судочинства в Україні, її законодавчі акти
33. Правила вживання великої літери в діловому тексті
З великої літери починається текст і пишеться слово речення після крапки, знака оклику і знака питання, коли ними закінчується попереднє. А також після двокрапки, якщо далі іде пряма мова.
З вел літ пишуться індивідуальні назви кораблів, літаків, підприємств, товариств, фірм.
З вел літ пишуться назви держав і адміністративно – територіальних одиниць: Автономна Республіка Крим ,Україна, області - Хмельницька, Полтавська.
З вел літ пишуться назви найвищих державних установ: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України.
З вел літ пишуться назви найвищих посад та почесних звань: Президент України.
З вел літ пишеться перше слово в назвах центральних установ, установ місцевого значення, промислових і торгових підприємств: Національний банк України, Вища рада юстиції.
З вел літ пишуться назви історичних епох, подій, визначених свят: Дев’яте травня, Велика Вітчизняна війна.
Велика літера пишеться у словах географічних назв: Кривий Ріг.
У ділових паперах з великої літери пишеться назва документа: Біографія, Характеристика, Акт, Заява і т. д.
34. Різновиди наукових робіт
• роботу на громадських засадах як викладачів різних професій-них шкіл, що створюються при факультеті;
• участь студентів у наукових організаційно-масових і змагаль-них заходах різного рівня (кафедральні, факультетські, регіо-нальні, всеукраїнські, міжнародні), що стимулюють розвиток як системи НДРС, так і творчість кожного студента. До них від-носяться: наукові семінари, конференції, симпозіуми, конкурси наукових і навчально-дослідницьких робіт студентів, олімпіади з дисциплін та спеціальностей.
Найбільш поширеною формою НДРС можуть бути студентські наукові гуртки й проблемні (наукові) семінари. Кожен з них являє со-бою невеликий (10-12 осіб) творчий колектив студентської молоді, який працює над однією проблемою чи темою з певними фрагмен-тами. Кожним науковим гуртком керує професор або викладач про-фільної кафедри, а його помічником є староста гуртка, який обира-ється студентами. Наукові гуртки й проблемні семінари працюють за планами, що складаються щорічно.
Зміст роботи наукових гуртків може включати такі різновиди:
• складання рефератів та анотацій на вітчизняну та зарубіжну на-укову літературу; написання рецензій на статті та книги; підго-товка оглядів літератури з певної проблеми або теми;
• підготовка наукових доповідей і повідомлень на основі збиран-ня, вивчення й узагальнення документальних і літературних джерел, виявлення та аналіз архівних документів з теми дослі-дження;
• підготовка наочних посібників, збирання матеріалу для оформ-лення стендів у навчальних кабінетах і на кафедрах;
• підготовка до публікації наукових статей у студентських кафе-дральних і факультетських збірниках наукових праць.
35. Комунікативна професіограма фахівця
Важливою складовою діяльності будь-якого фахівця є комунікативна компетенція, яка належить до ключових професійних характеристик. Вона містить три основні компоненти: робота з документами, вміння вести міжособистісний і соціальний діалог, виступати публічно.
З огляду на це можна виокремити низку характеристик, які репрезентуватимуть професійний портрет фахівця:
^ уміння формувати мету і завдання професійного спілкування;
^ аналізувати предмет спілкування, організовувати обговорення;
^ керувати спілкуванням, регламентуючи його;
V послуговуватися етикетними засобами для досягнення комунікативної мети;
^ уміти проводити бесіду, співбесіду, дискусію, діалог, дебати,
перемовини тощо; ^ уміти користуватися різними тактиками для реалізації вибраної
стратегії;
^ уміти аналізувати конфлікти, кризові ситуації і вирішувати їх;
^ уміти доводити, обґрунтовувати, вмотивовувати, аргументувати, спростовувати, заперечувати, відхиляти, оцінювати;
/ уміти перефразовувати, тезово висловлюватися, володіти навичками вербалізації;
^ уміти трансформувати усну інформацію в письмову і навпаки;
*ґ володіти основними жанрами ділового спілкування (службові листи, факсові повідомлення, контракт, телефонна розмова, ділова бесіда, перемови, нарада тощо);
^ бути бездоганно грамотним, реалізуючи як письмову, так і усну форми української літературної мови;
^ володіти технікою спілкування;
^ уміти адекватно послуговуватися тропами та риторичними фігурами: ^ уміти використовувати "слово" для коректування поведінки співбесідника.
Це лише частина професійних навичок, без яких не може бути справжнього фахівця. Мати здібності розмовляти так, щоб тебе розуміли правильно інші, слухати і розуміти інших, уміти впливати на рішення співбесідника, ненав'язливо переконувати, створювати атмосферу довіри та взаєморозуміння - вельми важливі атрибути комунікативної професіограми.