24. Складнопідрядні речення та їх види

Складнопідря́дне ре́чення — складне речення, в якому одне просте речення є головним, а інше граматично залежить від головного і з'єднується з ним за допомогою підрядного сполучника або сполучного слова. Наприклад, перше речення цієї статті є складнопідрядним. Підрядні сполучники у складнопідрядних реченнях приєднують підрядну частину до головної. За значенням вони поділяються на: часові: коли, доки, поки, тільки, ледве, як тільки (Пішли, коли стемніло); умовні: якщо, якби (аби), коли, тільки (Я був би поетом, якби умів писати вірші!); мети: щоб, для того щоб, з тим щоб (Марго вийшла, щоб попрощатися із садом); допустові: попри те що, хоч, дарма що, хай (Я встиг, дарма що був останнім в черзі); порівняльні: як, ніби, наче, неначе, нібито, начебто (наче пташка, злетів на підвіконня); причинові та наслідкові: тому що, бо, через те що (повірив, бо); способу дії:щоб, що, як, чим, тим; міри та ступеня: щоб, що, як, чим, тим (Так швидко, що і обернутися не встиг); місця: де, звідки, куди

25. Типи наукових робіт. Правила їх оформлення

•          роботу на громадських засадах як викладачів різних професій-них шкіл, що створюються при факультеті;

•          участь студентів у наукових організаційно-масових і змагаль-них заходах різного рівня (кафедральні, факультетські, регіо-нальні, всеукраїнські, міжнародні), що стимулюють розвиток як системи НДРС, так і творчість кожного студента. До них від-носяться: наукові семінари, конференції, симпозіуми, конкурси наукових і навчально-дослідницьких робіт студентів, олімпіади з дисциплін та спеціальностей.

Найбільш поширеною формою НДРС можуть бути студентські наукові гуртки й проблемні (наукові) семінари. Кожен з них являє со-бою невеликий (10-12 осіб) творчий колектив студентської молоді, який працює над однією проблемою чи темою з певними фрагмен-тами. Кожним науковим гуртком керує професор або викладач про-фільної кафедри, а його помічником є староста гуртка, який обира-ється студентами. Наукові гуртки й проблемні семінари працюють за планами, що складаються щорічно.

Зміст роботи наукових гуртків може включати такі різновиди:

•          складання рефератів та анотацій на вітчизняну та зарубіжну на-укову літературу; написання рецензій на статті та книги; підго-товка оглядів літератури з певної проблеми або теми;

•          підготовка наукових доповідей і повідомлень на основі збиран-ня, вивчення й узагальнення документальних і літературних джерел, виявлення та аналіз архівних документів з теми дослі-дження;

•          підготовка наочних посібників, збирання матеріалу для оформ-лення стендів у навчальних кабінетах і на кафедрах;

•          підготовка до публікації наукових статей у студентських кафе-дральних і факультетських збірниках наукових праць.

Система роботи включає:

* ознайомлення з особливостями науково-дослідницької діяльності;

* оволодіння методикою (алгоритмом) написання роботи;

* вироблення умінь працювати з бібліографічним матеріалом;

* навчитися аналізувати літературні джерела;

* вміти робити висновки.

Підсумком роботи є проведення конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт, де кожний учень-член Малої академії наук звітує про результати своєї роботи над конкретною науковою проблемою. Складовою частиною робіт повинні бути власні спостереження або самостійно виконані експериментальні дослідження учня, які відповідають науковим принципам, мають певну структуру, містить результати власного пошуку, власні висновки, пропозиції.

Вибір теми наукової роботи надзвичайно важливий момент:

– актуальна тематика;

– має бути цікава досліднику, відповідати його здібностям та можливостям;

– новизна тематики і її розкриття;

– достатність фактичного матеріалу;

– учень повинен мати досить високі знання з базової дисципліни;

– назва роботи повинна звучати науково, просто, коротко, одним реченням, хоча може бути й підзаголовок, відповідати суті проблеми. У назві не бажано використовувати ускладнену термінологію псевдонаукового характеру.

1.2. Результати роботи необхідно оформлювати відповідно викладеним нижче правилам, неухильно дотримуючись порядку подання окремих видів текстового матеріалу, таблиць, формул та ілюстрацій. Ці правила є загальними при надсиланні статей у наукові журнали та збірники праць, при подаванні до захисту кандидатських та докторських дисертацій, тому з самого початку своєї наукової діяльності учень повинен навчитися уважно відноситись до оформлення результатів своєї роботи.

1.3. Алгоритм роботи над темою:

1. Укладання бібліографії (що вже написано про цю проблему)

2. Робота з текстами (нотують необхідний текст, враження, думки)

3. Опрацювання конспектів з метою з’ясування, що вже зроблено з даної теми, аби визначитися, «а що можу зробити я?».

4. Систематизація теоретичного матеріалу для визначення меж власних досліджень.

5. Повторне опрацювання наукових джерел уже під кутом зору вашого дослідження.

6. План майбутньої роботи.

1.4. При написанні роботи учень повинен обов’язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати.

1.5. У роботі необхідно стисло, логічно і аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

2. СТРУКТУРА РОБОТИ

Робота повинна містити такі складові частини:

- титульний аркуш,

- зміст,

- вступ,

- основна частина,

- висновки,

- додатки (при необхідності),

- література.