1. Загальна характеристика злочинів проти життя та здоров`я особи

Кримінальний закон встановлює відповідальність за злочини проти життя, здоров`я, волі та гідності особи. У відповідності з положенням ст. 3 та 27 Конституції України, людина, її життя та здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю в державі. Конституція встановлює, що “рівність всіх людей у своїй гідності та правах гарантується всім особам, які перебувають в Україні, незалежно від того, чи є вони громадянами України, чи іноземними громадянами, чи особами без громадянства” (ст.21 Конституції України). І оскільки права та свободи кожної людини є невідчужуваними та непорушними, то у разі посягання на них кожна особа має право на їх відновлення.

Кожна людина має невід`ємне право на життя (ст. 27 Конституції), і обов`язок держави (в особі правоохоронних органів) – захищати життя людини, найвищу цінність в державі, оскільки інші права чи свободи особи і громадянина у разі їх протиправного порушення можна відновити, то життя вбитої особи – уже не відновлюється, і ніякі кошти не зможуть компенсувати його відсутність.

Не менш небезпечним є посягання на здоров`я особи, які можуть завдавати непоправної шкоди людині (у разі настання патологічних змін у стані здоров`я – інвалідність, втрата будь-якого органу чи непоправне порушення його функцій).

Необхідно зазначити, що кримінальний закон в частині встановлення кримінальної відповідальності за злочини, пов`язані з посяганням на особу є універсальним, оскільки захищає всіх людей як біологічних істот від злочинних посягань. Для кримінального закону не має значення вік потерпілої особи, її стать, соціальний статус, громадянство, наявність захворювання, осудність чи неосудність. Кримінальний закон однаково захищає пенсіонерів, дітей, інвалідів, психічно хворих та ін.

Отже, положення кримінального закону в частині кримінально-правового захисту особи поширюються на всіх людей (як біологічних істот), які перебувають на території України в будь-якій якості.

Відповідальність за посягання на особу згідно з кримінальним правом України можлива лише при наявності таких умов:

1) посягання прямо передбачене КК в якості злочину;

2) воно вчинено особою осудною, яка досягла віку кримінальної відповідальності – 16 років, в деяких складах – з 14 років;

3) вона вчинила винне діяння, тобто умисно або з необережності.

В такому випадку можна стверджувати, що в діях особи є ознаки певного складу злочину, які і є єдиною, достатньою і законною підставою кримінальної відповідальності.

В залежності від того, на яке благо особи посягає злочинець, тобто, по безпосередньому об`єкту, злочини класифікуються за такими видами (групами):

I – злочини проти життя (вбивство, доведення до самогубства, погроза вчинити вбивство – ст.115–120 КК);

II – злочини проти здоров`я (тілесні ушкодження, зараження венеричною хворобою, СНІДом – ст.121–128 КК);

III – злочини, що ставлять у небезпеку життя та здоров`я особи (незаконне проведення аборту, залишення у небезпеці, ухилення від сплати аліментів та утримування дітей, розголошення тайни усиновлення – ст.129–144 КК);

IV – статеві злочини (згвалтування, примушування до вступу у статевий зв`язок – ст.152–156 КК);

V – злочини проти особистої волі – ст.146–150 КК;

VI – злочини проти честі і гідності – ст.151 КК.

Виходячи із того, що в новому КК ці групи злочинів розташовані у трьох розділах, ми і розглянемо їх саме в такій послідовності. Більш докладно про проблему кримінальної відповідальності проти особи можна знайти в науковій та навчальній літературі (перелік якої наведено у списку літератури до лекції).

Єдиним родовим об`єктом злочинів, розташованих в главах II, III та IV КК – є особиста безпека особи, хоча деякі вчені стверджують, що об`єктом кримінально-правової охорони є особа. Але таке твердження є неправильним, оскільки головною ознакою злочинів проти особи є родовий об`єкт – сукупність суспільних відносин, які визначають суспільні властивості особи: її громадянство, вік, освіту, ім`я, місце помешкання, роботи і багато інших. На наш погляд, перше твердження є більш прийнятним і правильним.

Видові та безпосередні обєкти (основні) – життя, здоровя, статева свобода, статева недоторканість, безпека особи, особиста воля, честь, гідність особи.

Додаткові безпосередні об`єкти – власність, громадський, службовий обов’язок, громадська безпека, громадський порядок, система правосуддя.

В деяких злочинах є предмет, хоча це є виключенням для даної групи злочинів. Так, у ст. 115 ч. 2 п. 6 – умисне вбивство з корисливих мотивів предметом можуть виступати будь-які матеріальні речі (гроші, коштовності, нерухомість тощо). А в злочинах, що ставлять у небезпеку життя та здоров`я особи предметом може виступати людина, анатомічні матеріали живої людини (її органи та тканини), що незаконно вилучаються для трансплантації.

Злочини, передбачені у розділі ІІ Особливої частини КК України, являють собою найбільш небезпечні посягання проти особи, оскільки безпосередніми об’єктами цих злочинів є саме життя і (чи) здоров’я особи. Предметом цієї лекції є характеристика саме цих злочинів. Загальна їх характеристика в цілому відповідає вищенаведеній. Більш докладну характеристику окремих складів злочинів ми розкриємо далі.