Лекція 13 травлення в кишці. Роль печінки та підшлункової залози в травленні Тонка кишка
Тонка кишка починається від воротаря шлунка і складається із таких частин: дванадцятипалої, порожньої і клубової. Довжина тонкої кишки досягає 5-6 м, діаметр 3-5 см, товщина стінки прогресивно зменшується ні протязі кишки. Тонка кишка утворює петлі, що спереду прикриті великим сальником, а зверху і з боків обмежені товстою кишкою. Слизова оболонка тонкої кишки утворює численні кругові складки, ворсинки і крипти (трубчасті заглиблення), завдяки чому значно збільшується її поверхня площа контакту слизової оболонки з частинами їжі, що підлягають хімічній обробці. Цим полегшуються процеси травлення та всмоктування хімічних сполук - продуктів ензиматичного розщеплення їжі.
Кишкові ворсинки - це специфічні вирости слизової оболонки, їх поверхня покрита одношаровим циліндричним епітелієм, у якому є клітини трьох видів: стовпчасті епітеліоцити (беруть участь у мембранному травленні), келихоподібні клітини (продукують слизовий секрет) та кишкай ендокриноцити (ЕС, А-, S-, І-, С-, G-, G1 ,N-- клітини), які продукують біологічно активні речовини. Поверхня епителіоцитів покрита мікроворсинками, що утворюють посмуговану облямівку, у якій міститься велика кількість ензимів. У центрі ворсинки розташований лімфатичний капіляр. Крім того, у кожну ворсинку входять 1-2 артеріоли, що розпадаються на капілярні мережі (рис. 44). Стовпчасті епітеліоцити ворсинок - основний функціональний елемент процесів травлення і всмоктування у тонкій кишці. Мікроворсинки цих клітин адсорбують на своїй поверхні ензими та гідролізовані нутрієнти (поживні речовини). Продукти гідролізу білків і вуглеводів - амінокислоти та моносахариди - транспортуються від апікальної до базальної поверхні клітини, звідки через базальну мембрану потрапляють до капілярів сполучнотканинної основи ворсинок.
У просвіт між основами сусідніх ворсинок відкриваються устя кишкових крипт (залози Ліберкюна) - трубчасті заглиблення слизової оболонки. У криптах розташовані клітини, що секретують кишковий сік. У тонкій кишці налічується понад 150 млн крипт, які подібно до ворсинок значно збільшують функціонально активну поверхню тонкої кишки (рис. 45). Епітеліоцити крипт містять стовпчасті клітини без облямівки та екзокриноцити з ацидофільною зернистістю (клітини Папета - продукують дипептидази - ензими, що розщеплюють дипептиди до амінокислот, а також ензими, які нейтралізують кислі складники шлункового соку, що потрапляють у тонку кишку разом із частинками їжі).
М'язова оболонка тонкої кишки утворена двома шарами непосмугованих міоцитів: внутрішнім косо-циркулярним і зовнішнім косо-поздовжнім. Зовні тонка кишка покрита серозною оболонкою.
Товста кишка
Товста кишка - частина травної трубки, яка забезпечує формування і виведення калових мас. Анатомічно у товстій кишці розрізняють тіл відділи: червоподібний відросток, сліпу, висхідну ободову, поперечну ободову, низхідну ободову, сигмоподібну ободову та пряму кишки. У місті переходу клубової кишки в товсту є клубово-сліпокишкова заслінка (Баугіна), що замикає вихід з тонкої кишки. Вона періодично відкривається, пропускаючи химус до товстої кишки.
Довжина товстої кишки коливається від 1,5 до 2 м (приблизно дорівнює довжині тіла). Товста кишка має більший діаметр, ніж тонка (у проксимальному відділі приблизно 10 см, а в каудальному напрямку діаметр зменшується до 5 см), поздовжні м'язові стрічки і характерні здуття (гаустри). Стрічки утворюються унаслідок того, що зовнішній шар м'язової оболонки не є суцільним, а пучки непосмугованих м'язових волокон об'єднуються з три стрічки, що йдуть від основи червоподібного відростка до початку прямої кишки. У ділянках між стрічками через незначну кількість поздовжньо розташованих м'язових волокон утворюються здуття.
Слизова оболонка товстої кишки покрита одношаровим циліндричним епітелієм, сполучнотканинною власною пластинкою та м'язовою пластикою. Особливістю рельєфу слизової оболонки є наявність великої кількості крипт і відсутність ворсинок. В епітелії, особливо в криптах, розташована велика кількість келихоподібних клітин, що виділяють слиз.