15.2.6. Ухилення від призову за мобілізацією

Згідно з п. 20 ст. 106 Конституції України та Законом України від 25 березня 1992 р. «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» загальна та часткова мобілі­зація в Україні оголошується Президентом України.

Всі громадяни України, що підлягають мобілізації, по- \ винні з'явитися в зазначені пункти і строки. Неявка без по- ^і важних причин за мобілізацією утворює об'єктивну сторо­ну злочину, передбаченого ст. 336 КК України. Всі інші ознаки цього злочину тотожні ознакам злочину, передбаче­ного ст. 335 КК України.

Карається ухилення від призову за мобілізацією:

- позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

15.2.7. Ухилення військовозобов'язаного від навчальних зборів чи військового обліку

Згідно із Законом України від 25 березня 1992 р. «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» (Відо­мості Верховної Ради України.- 1992.- № 27.- Ст. 385) вій­ськовозобов'язані - громадяни, які перебувають у запасі, - зобов'язані з'являтися на навчальні або перевірні збори і

дотримуватися правил військового обліку.

Порушення вимог цього закону - ухилення від зборів чи від обліку - утворює склад цього злочину. Ухиленням ви­знається категорична відмова з'явитися на збори чи на об­лік без поважних причин.

Ухилення від зборів, поєднане із заподіянням собі пока­лічення чи із симуляцією хвороби або з підробкою доку­ментів чи іншого обману, визнається вчиненим при обтя­жуючих обставинах.

Діяння, передбачене ст. 337 КК, вчинюється умисно, з метою ухилитися від зборів чи військового обліку.

Відповідальними за це діяння є лише військовозо­бов'язані, тобто особи, які зараховані в запас.

Карається ухилення від військового обліку або спеці­альних зборів:

за ч. 1 ст. 337 КК - штрафом до п'ятдесяти неоподатко­вуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців;

за ч. 2 ст. 337 КК - штрафом до сімдесяти неоподатко­вуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

Законодавство до теми

1. Статті 2, 4, 17, 66 Конституції України.

2 . Статті 328-337 Кримінального кодексу України.

Література до теми

1. Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України. (1963-1997 рр.).- Сімферопіль, 1998.

2. Практика судів України в кримінальних справах.-Київ, 1993.

3. Практика судів України у кримінальних справах,-1993-1995-Київ, 1996.

4. Коржанський М. Й. Кримінальне право України. Час­тина Особлива. Курс лекцій.- Київ, 1998.

5. Коржанський М. Й. Науковий коментар Кримінально­го кодексу України.- Київ, Атіка, 2001.

6. Кримінальне право України. Особлива частина. Під­ручник.-Київ, 1998.

Тема 16. Злочини проти порядку управління

16.1. Загальна характеристика злочинів проти порядку управління

Розділ XV Кримінального кодексу України називається:

Злочини проти авторитету державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян і об'єднує статті, якими передбачається відповідальність за посягання на всі сфери державного управління. Система суспільних відносин, що є державним управлінням, виступає родовим об'єктом цих злочинів. Родовий об'єкт злочинів проти порядку управління визначає їх суспільну небезпечність та важливість криміналь­но-правової боротьби з ними. Безпосередніми об'єктами зло­чинів проти порядку управління є конкретні суспільні відно­сини, що утворюють окремі сфери державного управління. Переважна більшість злочинів проти порядку управління міс­тять так звані формальні склади злочинів, тобто злочинні на­слідки таких діянь лежать за межами складів злочинів, а тому встановлювати їх і доказувати не потрібно. До таких належать діяння, передбачені ст. 338-346,349-351 КК України.