
- •Завідувач кафедри _________ д.Т.Н. Н.А.Гусятинська
- •Розділ 1. Правові та організаційні питання охорони праці
- •Тема 1. Предмет, цілі, мета та задачі охорони праці План
- •1. Соціальне та економічне значення охорони праці
- •2. Основні етапи розвитку охорони праці
- •3. Стан охорони праці в Україні та інших країнах
- •4. Предмет, мета, зміст дисципліни її зв’язок з іншими дисциплінами
- •5. Основні поняття в галузі охорони праці
- •Тема 2. Законодавча та нормативна база України про охорону праці
- •1. Основні законодавчі акти про охорону праці
- •2. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці.
- •3. Система державного управління охороною праці
- •Тема 3. Організація охорони праці на підприємстві План
- •Обов’язки роботодавців і працівників щодо виконання вимог охорони праці
- •2. Служба охорони праці підприємства. Завдання, функції, права
- •3. Комісія з питань охорони праці підприємства. Права та завдання
- •4. Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів
- •5. Медичні огляди працівників певних категорій
- •6. Фінансування охорони праці
- •7. Забезпечення працівників спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами
- •Тема 4. Навчання з питань охорони праці
- •1. Навчання з питань охорони праці – один з принципів державної політики охорони праці
- •2. Навчання з питань охорони праці при прийнятті на роботу і в процесі роботи
- •3. Вивчення питань охорони праці в закладах освіти
- •4. Види інструктажів з питань охорони праці
- •5. Стажування, дублювання та допуск працівників до роботи
- •Тема 5. Аналіз умов праці на підприємстві
- •1. Оцінка стану охорони праці на підприємстві
- •2. Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •Тема 6. Розслідування та облік нещасних випадків та профзахворювань на виробництві
- •1. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві
- •2. Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюванності
- •3. Причини виробничого травматизму та професійних захворювань
- •4. Заходи щодо запобігання виробничого травматизму та професійних захворювань
- •Тема 7. Економічні питання охорони праці
- •1. Показники ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці
- •2. Витрати на заходи щодо поліпшення умов і охорони праці
- •3. Методи оцінки економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці
- •4.Визначення соціальної та соціально-економічної ефективності працеохоронних заходів
- •Розділ 2. Виробнича санітарія та гігієна праці
- •Тема 8. Загальні санітарно-гігієнічні умови праці у виробничих приміщеннях
- •1. Правові основи гігієни праці
- •2. Фізіологічні особливості діяльності працюючих
- •3. Гігієнічна класифікація праці
- •4. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини
- •5. Нормалізація та визначення параметрів мікроклімату
- •Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень
- •Допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень
- •6. Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •7. Шкідливі речовини на виробництві: дія на організм людини, нормування та методи захисту
- •8. Засоби індивідуального захисту
- •Тема 9. Вентиляція виробничих приміщень План
- •1. Призначення та класифікація систем вентиляції
- •2. Природна вентиляція
- •3. Штучна вентиляція
- •4. Основні вимоги до систем вентиляції
- •5. Кондиціонування повітря
- •Тема 10. Освітлення виробничих приміщень План
- •Значення та основні вимоги виробничого освітлення.
- •1. Значення та основні вимоги до виробничого освітлення
- •2. Види виробничого освітлення
- •3. Характеристика природного та штучного освітлення.
- •4. Джерела штучного освітлення
- •Тема 11. Захист від іонізуючих випромінювань
- •1. Види, властивості та одиниці вимірювання іонізуючих випромінювань
- •2. Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини
- •Характерні порушення в організмі людини залежно від сумарної поглинутої дози при одноразовому загальному опроміненні
- •3. Нормування іонізуючих випромінювань
- •4. Захист від іонізуючих випромінювань
- •5. Методи та прилади для радіометричного і дозиметричного контролю та вимірювання
- •Тема 12. Захист від електромагнітних полів та випромінювань
- •1. Джерела електромагнітних полів радіочастот, класифікація електромагнітних випромінювань за частотним спектром
- •2. Дія електромагнітних полів радіочастот на організм людини, рівні допустимого опромінення
- •3. Захист від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •Тема 13. Захист від полів виробничих механічних коливань
- •1. Загальна характеристика вібрації
- •2. Нормування і захист від вібрації
- •3. Заходи та засоби захисту від вібрації
- •4. Шум: означення, види, вплив на організм людини
- •Рівні сили звуку (шуму) від деяких джерел, що його генерують
- •5. Методи захисту від шуму
- •6. Інфразвук
- •7. Ультразвук
- •Тема 14. Захист від випромінювань оптичного діапазону
- •Класифікація випромінювань оптичного діапазону
- •2. Інфрачервоні випромінювання
- •3. Ультрафіолетові випромінювання
- •4. Лазерне випромінювання
- •Тема 15. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, виробничих приміщень
- •1. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємства та планування його території
- •2. Основні вимоги до виробничих будівель та споруд
- •3. Основні вимоги до допоміжних приміщень
- •Розділ 3. Основи техніки безпеки
- •Тема 16. Безпека виробничого обладнання
- •1. Безпека виробничого устаткування
- •2. Безпечність виробничих процесів
- •3. Загальні вимоги безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт
- •4. Безпека вантажопідіймального обладнання
- •5. Безпека внутрішньозаводського транспорту
- •6. Безпека внутрішньоцехового транспорту
- •7. Кольори безпеки та знаки безпеки праці
- •Основне змістове значення кольору безпеки
- •Тема 17. Безпека при експлуатації систем, що працюють під тиском
- •Загальні вимоги безпеки при експлуатації систем, що працюють під тиском
- •2. Вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском
- •3. Безпека при експлуатації котельних установок
- •4. Безпека при експлуатації компресорних установок
- •5. Безпека при експлуатації трубопроводів
- •6. Безпека при експлуатації балонів
- •Фарбування і нанесення написів на балони
- •7. Безпека при експлуатації установок кріогенної техніки
- •Тема 18. Електробезпека
- •Електротравматизм: дія електроструму на організм людини, види електротравм, причини.
- •2. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •Порогові значення змінного та постійного струму
- •Характеристика найбільш поширених шляхів проходження струму через тіло людини
- •3. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
- •4. Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок
- •Технічні способи та засоби захисту при нормальних режимах роботи електроустановок
- •Технічні способи та засоби захисту при переході напруг на нормально неструмопровідні частини електроустановок
- •Електрозахисні засоби та запобіжні пристосування
- •Організаційні та технічні заходи електробезпеки
- •5. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •6. Захист від статичної електрики
- •7. Захист від атмосферної електрики (блискавки)
- •Розділ 4. Пожежна безпека
- •Тема 19. Основні поняття та значення пожежної безпеки
- •1. Стан пожежної безпеки в Україні
- •2. Основні причини пожеж
- •3. Небезпечні та шкідливі чинники, пов'язані з пожежами
- •Тема 20. Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин
- •1. Теоретичні основи процесу горіння: cуть, класифікація видів горіння
- •2. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів
- •Деякі основні показники вибухопожежонебезпечності речовин та матеріалів
- •Тема 21. Пожежовибухонебезпечність об’єкта
- •Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •2. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних приміщень (зон)
- •Тема 22. Системи профілактики пожеж та вибухів
- •1. Комплекс заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта
- •2. Система запобігання пожежі
- •Температура полум'я під час горіння деяких речовин та матеріалів
- •3. Система протипожежного захисту
- •Обмеження розмірів та поширення пожежі:
- •Обмеження розвитку пожежі:
- •Забезпечення безпечної евакуації людей та майна:
- •Створення умов для успішного гасіння пожежі:
- •4. Евакуація людей із будівель та приміщень
- •5. Способи припинення горіння та основні вогнегасні речовини
- •Класифікація пожеж та рекомендовані вогнегасні речовини
- •6. Установки та засоби гасіння пожеж
- •7. Пожежні сигналізація, оповіщення та зв'язок
- •8. Державний пожежний нагляд
- •9. Завдання та види пожежної охорони
- •Питання до підсумкового контролю
- •Список використаної та рекомендованої літератури Основна література:
- •Додатки
- •Затверджую
- •(Спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася)
- •1. Відомості про потерпілого
- •2. Характеристика об’єкта, дільниці та місця, де стався (сталася) нещасний випадок (аварія)
- •3. Обставини, за яких стався (сталася) нещасний випадок (аварія)
- •4. Причини нещасного випадку (аварії)
- •5. Заходи щодо усунення причин виникнення нещасного випадку (аварії)
- •6. Висновок комісії
- •7. Перелік матеріалів, що додаються
- •Пояснення для заповнення акта форми н-5
- •Про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом
- •Про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом
- •Пояснення для заповнення актів форми н-1 та форми нпв
Технічні способи та засоби захисту при переході напруг на нормально неструмопровідні частини електроустановок
Захисне заземлення застосовують у мережах з напругою до 1000 В з ізольованою нейтраллю та в мережах напругою вище 1000 В з будь-яким режимом нейтралі джерела живлення.
Захисне заземлення – це навмисне електричне з'єднання із землею або з її еквівалентом металевих нормально неструмопровідних частин, які можуть опинитися під напругою. Призначення захисного заземлення полягає в тому, щоб у випадку появи напруги на металевих конструктивних частинах електроустаткування (наприклад, внаслідок замикання на корпус при пошкодженні ізоляції) забезпечити захист людини від ураження електричним струмом при її доторканні до таких частин. Це досягається шляхом зниження до безпечних значень напруг доторкання та кроку.
Заземлювач – провідник або сукупність електрично з'єднаних провідників, які перебувають у контакті із землею, або її еквівалентом. Заземлювачі бувають природні та штучні. Як природні заземлювачі використовують електропровідні частини будівельних і виробничих конструкцій, а також комунікацій, які мають надійний контакт із землею (водогінні та каналізаційні трубопроводи, фундаменти будівель і т. п.). Для штучних заземлювачів використовують сталеві труби діаметром 35-50 мм (товщина стінок не менше 3,5 мм) та кутники (40x40 та 60x60 мм) довжиною 2,5-3,0 м, а також сталеві прути діаметром не менше ніж 10 мм та довжиною до 10 м. В більшості випадків штучні вертикальні заземлювачі знаходяться у землі на глибині h = 0,5-0,8 м Вертикальні заземлювачі з'єднують між собою штабою з поперечним перерізом не менше ніж 4x12 мм або прутком з діаметром не менше ніж 6 мм за допомогою зварювання. Приєднання заземлювального провідника до корпуса устаткування здійснюється зваркою або болтами. Об'єкти, що підлягають заземленню приєднуються до магістралі заземлення виключно паралельно за допомогою окремого провідника.
В процесі експлуатації електроустановок можливе порушення цілісності заземлювальних провідників та підвищення опору заземлення вище норми. Тому ПУЕ передбачено проведення візуального контролю (огляду) цілісності заземлювальних провідників та вимірювання опору заземлення. Такі вимірювання проводять, як правило, при найменшій провідності ґрунту: літом – при найбільшому висиханні чи зимою – при найбільшому промерзанні ґрунту. Вимірювання опору заземлення належить проводити після монтажу електроустановки, після її ремонту чи реконструкції, а також не рідше одного разу на рік.
Захисне занулення застосовується в чотирьохпровідних мережах напругою до 1000 В з глухозаземленою нейтраллю. Відповідно до ПУЕ, занулення корпусів електроустаткування використовується в тих випадках, що й захисне заземлення.
Занулення – це навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих нормально неструмопровідних частин, які можуть опинитись під напругою.
Нульовий захисний провідник – це провідник, який з'єднує частини, що підлягають зануленню, з глухозаземленою нейтральною точкою обмотки джерела струму або її еквівалентом.
При зануленні у випадку замикання мережі на корпус електроустановки виникає однофазне коротке замикання, тобто замикання між фазним та нульовим провідниками. Внаслідок цього електроустановка автоматично вимикається апаратом захисту від струмів короткого замикання (перегорають плавкі запобіжники чи спрацьовують автоматичні вимикачі). Таким чином забезпечується захист людей від ураження електричним струмом.
Для зменшення небезпеки ураження струмом, яка виникає внаслідок обриву нульового провідника, влаштовують (багатократно) додаткове заземлення нульового провідника.
Слід зазначити, що одночасне заземлення та занулення корпусів електроустановок значно підвищує їх електробезпеку.
Захисне вимикання застосовується, як основний або додатковий захисний засіб, якщо безпека не може бути забезпечена шляхом влаштування заземлення, або іншими способами захисту.
Захисне вимикання – це швидкодіючий захист, який забезпечує автоматичне вимкнення електроустановки (не більше ніж за 0,2 с) при виникненні в ній небезпеки ураження струмом.