- •Завідувач кафедри _________ д.Т.Н. Н.А.Гусятинська
- •Розділ 1. Правові та організаційні питання охорони праці
- •Тема 1. Предмет, цілі, мета та задачі охорони праці План
- •1. Соціальне та економічне значення охорони праці
- •2. Основні етапи розвитку охорони праці
- •3. Стан охорони праці в Україні та інших країнах
- •4. Предмет, мета, зміст дисципліни її зв’язок з іншими дисциплінами
- •5. Основні поняття в галузі охорони праці
- •Тема 2. Законодавча та нормативна база України про охорону праці
- •1. Основні законодавчі акти про охорону праці
- •2. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці.
- •3. Система державного управління охороною праці
- •Тема 3. Організація охорони праці на підприємстві План
- •Обов’язки роботодавців і працівників щодо виконання вимог охорони праці
- •2. Служба охорони праці підприємства. Завдання, функції, права
- •3. Комісія з питань охорони праці підприємства. Права та завдання
- •4. Охорона праці жінок, неповнолітніх та інвалідів
- •5. Медичні огляди працівників певних категорій
- •6. Фінансування охорони праці
- •7. Забезпечення працівників спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами
- •Тема 4. Навчання з питань охорони праці
- •1. Навчання з питань охорони праці – один з принципів державної політики охорони праці
- •2. Навчання з питань охорони праці при прийнятті на роботу і в процесі роботи
- •3. Вивчення питань охорони праці в закладах освіти
- •4. Види інструктажів з питань охорони праці
- •5. Стажування, дублювання та допуск працівників до роботи
- •Тема 5. Аналіз умов праці на підприємстві
- •1. Оцінка стану охорони праці на підприємстві
- •2. Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •Тема 6. Розслідування та облік нещасних випадків та профзахворювань на виробництві
- •1. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві
- •2. Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюванності
- •3. Причини виробничого травматизму та професійних захворювань
- •4. Заходи щодо запобігання виробничого травматизму та професійних захворювань
- •Тема 7. Економічні питання охорони праці
- •1. Показники ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці
- •2. Витрати на заходи щодо поліпшення умов і охорони праці
- •3. Методи оцінки економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці
- •4.Визначення соціальної та соціально-економічної ефективності працеохоронних заходів
- •Розділ 2. Виробнича санітарія та гігієна праці
- •Тема 8. Загальні санітарно-гігієнічні умови праці у виробничих приміщеннях
- •1. Правові основи гігієни праці
- •2. Фізіологічні особливості діяльності працюючих
- •3. Гігієнічна класифікація праці
- •4. Вплив параметрів мікроклімату на організм людини
- •5. Нормалізація та визначення параметрів мікроклімату
- •Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень
- •Допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень
- •6. Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату
- •7. Шкідливі речовини на виробництві: дія на організм людини, нормування та методи захисту
- •8. Засоби індивідуального захисту
- •Тема 9. Вентиляція виробничих приміщень План
- •1. Призначення та класифікація систем вентиляції
- •2. Природна вентиляція
- •3. Штучна вентиляція
- •4. Основні вимоги до систем вентиляції
- •5. Кондиціонування повітря
- •Тема 10. Освітлення виробничих приміщень План
- •Значення та основні вимоги виробничого освітлення.
- •1. Значення та основні вимоги до виробничого освітлення
- •2. Види виробничого освітлення
- •3. Характеристика природного та штучного освітлення.
- •4. Джерела штучного освітлення
- •Тема 11. Захист від іонізуючих випромінювань
- •1. Види, властивості та одиниці вимірювання іонізуючих випромінювань
- •2. Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини
- •Характерні порушення в організмі людини залежно від сумарної поглинутої дози при одноразовому загальному опроміненні
- •3. Нормування іонізуючих випромінювань
- •4. Захист від іонізуючих випромінювань
- •5. Методи та прилади для радіометричного і дозиметричного контролю та вимірювання
- •Тема 12. Захист від електромагнітних полів та випромінювань
- •1. Джерела електромагнітних полів радіочастот, класифікація електромагнітних випромінювань за частотним спектром
- •2. Дія електромагнітних полів радіочастот на організм людини, рівні допустимого опромінення
- •3. Захист від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •Тема 13. Захист від полів виробничих механічних коливань
- •1. Загальна характеристика вібрації
- •2. Нормування і захист від вібрації
- •3. Заходи та засоби захисту від вібрації
- •4. Шум: означення, види, вплив на організм людини
- •Рівні сили звуку (шуму) від деяких джерел, що його генерують
- •5. Методи захисту від шуму
- •6. Інфразвук
- •7. Ультразвук
- •Тема 14. Захист від випромінювань оптичного діапазону
- •Класифікація випромінювань оптичного діапазону
- •2. Інфрачервоні випромінювання
- •3. Ультрафіолетові випромінювання
- •4. Лазерне випромінювання
- •Тема 15. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, виробничих приміщень
- •1. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємства та планування його території
- •2. Основні вимоги до виробничих будівель та споруд
- •3. Основні вимоги до допоміжних приміщень
- •Розділ 3. Основи техніки безпеки
- •Тема 16. Безпека виробничого обладнання
- •1. Безпека виробничого устаткування
- •2. Безпечність виробничих процесів
- •3. Загальні вимоги безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт
- •4. Безпека вантажопідіймального обладнання
- •5. Безпека внутрішньозаводського транспорту
- •6. Безпека внутрішньоцехового транспорту
- •7. Кольори безпеки та знаки безпеки праці
- •Основне змістове значення кольору безпеки
- •Тема 17. Безпека при експлуатації систем, що працюють під тиском
- •Загальні вимоги безпеки при експлуатації систем, що працюють під тиском
- •2. Вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском
- •3. Безпека при експлуатації котельних установок
- •4. Безпека при експлуатації компресорних установок
- •5. Безпека при експлуатації трубопроводів
- •6. Безпека при експлуатації балонів
- •Фарбування і нанесення написів на балони
- •7. Безпека при експлуатації установок кріогенної техніки
- •Тема 18. Електробезпека
- •Електротравматизм: дія електроструму на організм людини, види електротравм, причини.
- •2. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом
- •Порогові значення змінного та постійного струму
- •Характеристика найбільш поширених шляхів проходження струму через тіло людини
- •3. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом
- •4. Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок
- •Технічні способи та засоби захисту при нормальних режимах роботи електроустановок
- •Технічні способи та засоби захисту при переході напруг на нормально неструмопровідні частини електроустановок
- •Електрозахисні засоби та запобіжні пристосування
- •Організаційні та технічні заходи електробезпеки
- •5. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
- •6. Захист від статичної електрики
- •7. Захист від атмосферної електрики (блискавки)
- •Розділ 4. Пожежна безпека
- •Тема 19. Основні поняття та значення пожежної безпеки
- •1. Стан пожежної безпеки в Україні
- •2. Основні причини пожеж
- •3. Небезпечні та шкідливі чинники, пов'язані з пожежами
- •Тема 20. Пожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин
- •1. Теоретичні основи процесу горіння: cуть, класифікація видів горіння
- •2. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів
- •Деякі основні показники вибухопожежонебезпечності речовин та матеріалів
- •Тема 21. Пожежовибухонебезпечність об’єкта
- •Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •2. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних приміщень (зон)
- •Тема 22. Системи профілактики пожеж та вибухів
- •1. Комплекс заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта
- •2. Система запобігання пожежі
- •Температура полум'я під час горіння деяких речовин та матеріалів
- •3. Система протипожежного захисту
- •Обмеження розмірів та поширення пожежі:
- •Обмеження розвитку пожежі:
- •Забезпечення безпечної евакуації людей та майна:
- •Створення умов для успішного гасіння пожежі:
- •4. Евакуація людей із будівель та приміщень
- •5. Способи припинення горіння та основні вогнегасні речовини
- •Класифікація пожеж та рекомендовані вогнегасні речовини
- •6. Установки та засоби гасіння пожеж
- •7. Пожежні сигналізація, оповіщення та зв'язок
- •8. Державний пожежний нагляд
- •9. Завдання та види пожежної охорони
- •Питання до підсумкового контролю
- •Список використаної та рекомендованої літератури Основна література:
- •Додатки
- •Затверджую
- •(Спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася)
- •1. Відомості про потерпілого
- •2. Характеристика об’єкта, дільниці та місця, де стався (сталася) нещасний випадок (аварія)
- •3. Обставини, за яких стався (сталася) нещасний випадок (аварія)
- •4. Причини нещасного випадку (аварії)
- •5. Заходи щодо усунення причин виникнення нещасного випадку (аварії)
- •6. Висновок комісії
- •7. Перелік матеріалів, що додаються
- •Пояснення для заповнення акта форми н-5
- •Про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом
- •Про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом
- •Пояснення для заповнення актів форми н-1 та форми нпв
Характерні порушення в організмі людини залежно від сумарної поглинутої дози при одноразовому загальному опроміненні
Сумарна поглинута доза, Гр |
Порушення в організмі людини |
До 0,25 |
Видимих порушень немає |
0,25-0,50 |
Можливі зміни в крові. |
0,5-1,0 |
Зміни в крові, нормальний стан працездатності порушується. |
1,0-2,0 |
Погіршується самопочуття, можлива втрата працездатності. |
2,0-4,0 |
Втрата працездатності, можливий смертельний наслідок. |
4,0-5,0 |
Смертельні випадки складають 50% загальної кількості уражених. |
6,0 і більше |
Смертельні випадки складають 100% від загальної кількості уражених. |
Тривалий вплив іонізуючого випромінювання в дозах, що перевищують гранично допустимі, може викликати променеву хворобу, яка характеризується, зазвичай, такими ознаками: порушення сну, погіршення апетиту, сухість шкіри (перша стадія); розлади органів травлення, порушення обміну речовин, зміни в серцево-судинній системі, руйнування кровоносних судин (друга стадія); крововиливи в судинах мозку та серцевому м'язі, випадання волосся, катаракта, порушення діяльності статевих органів, генетичні порушення (третя стадія).
3. Нормування іонізуючих випромінювань
Допустимі дози іонізуючого випромінювання регламентуються Нормами радіаційної безпеки України (НРБУ-97). Згідно з цим нормативним документом визначені наступні категорії опромінюваних осіб:
категорія А – особи, що постійно чи тимчасово працюють з джерелами іонізуючого випромінювання;
категорія Б – обмежена частина населення (особи, що не працюють безпосередньо з джерелами випромінювання, але за умовами проживання або розташування робочих місць можуть підлягати опроміненню);
категорія В – населення області, країни.
За ступенем чутливості до іонізуючого випромінювання встановлено 3 групи критичних органів (тканин) організму, опромінення яких спричинює найбільшу шкоду здоров'ю людини:
– все тіло, статеві органи, червоний кістковий мозок;
– щитовидна залоза, м'язи, жирова тканина, печінка, нирки, селезінка,
– шлунково-кишковий тракт, легені, кришталик ока;
– кісткова тканина, шкіра, кисті, передпліччя, лидки, стопи.
4. Захист від іонізуючих випромінювань
Умови безпеки при використанні радіоактивних ізотопів у промисловості передбачають розробку комплексу захисних заходів та засобів не лише стосовно осіб, які безпосередньо працюють з радіоактивними речовинами, але й тих, хто знаходиться у суміжних приміщеннях, а також населення, що проживає поруч з небезпечним підприємством (об'єктом). Засоби та заходи захисту від іонізуючих випромінювань підрозділяються на: організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні та лікувально-профілактичні.
Організаційні заходи від іонізуючих випромінювань передбачають забезпечення виконання вимог норм радіаційної безпеки. Приміщення, які призначені для роботи з радіоактивними ізотопами повинні бути ізольовані від інших і мати спеціальне оброблення стін, стелі, підлоги. Відкриті джерела випромінювання і всі предмети, які опромінюються повинні знаходитись в обмеженій зоні, перебування в якій персоналу дозволяється у виняткових випадках, та й то короткочасно. На контейнерах, устаткуванні, дверях приміщень та інших об'єктах наноситься попереджувальний знак радіаційної небезпеки.
На підприємствах складаються та затверджуються інструкції з охорони праці, у яких вказано порядок та правила безпечного проведення робіт. Для проведення робіт необхідно, за можливістю, вибирати якнайменшу достатню кількість ізотопів («захист кількістю»). Застосування приладів більшої точності дає можливість використовувати ізотопи, з меншою активністю («захист якістю»). Необхідно також організувати дозиметричний контроль та своєчасне збирання і видалення радіоактивних відходів із приміщень у спеціальних контейнерах.
До технічних заходів та засобів захисту від іонізуючого випромінювання належать: застосування автоматизованого устаткування з дистанційним керуванням; використання витяжних шаф, камер, боксів, що оснащені спеціальними маніпуляторами, які копіюють рухи рук людини; встановлення захисних екранів.
Санітарно-гігієнічні заходи передбачають: забезпечення чистоти приміщень, включаючи щоденне вологе прибирання; улаштування припливно-витяжної вентиляції з щонайменше 5-кратним повітрообміном; дотримання норм особистої гігієни.
До лікувально-профілактичних заходів належать: попередній та періодичні медогляди осіб, які працюють з радіоактивними речовинами; встановлення раціональних режимів праці та відпочинку; використання радіопротекторів - хімічних речовин, що підвищують стійкість організму до іонізуючого опромінення.
Захист працівника від негативного впливу джерела зовнішнього іонізуючого випромінювання досягається шляхом:
зниження потужності джерела випромінювання до мінімально необхідної величини («захист кількістю»);
збільшення відстані між джерелом випромінювання та працівником («захист відстанню»);
зменшення тривалості роботи в зоні випромінювання («захист часом»);
встановлення між джерелом випромінювання та працівником захисного екрана («захист екраном»).
Захисні екрани мають різну конструкцію і можуть бути стаціонарними, пересувними, розбірними та настільними. Вибір матеріалу для екрана та його товщини залежить від виду іонізуючого випромінювання, його рівня та тривалості роботи.
Для захисту від альфа-випромінювання немає необхідності розраховувати товщину екрана, оскільки завдяки малій проникній здатності цього випромінювання шар повітря в кілька сантиметрів, гумові рукавички вже забезпечують достатній захист.
Екран для захисту від бета-випромінювання виготовляють із матеріалів з невеликою атомною масою (плексиглас, алюміній, скло) для запобігання утворення гальмівного випромінювання. Досить ефективними є двошарові екрани: з боку джерела випромінювання розташовують матеріал з малою атомною масою товщиною, що дорівнює довжині пробігу бета-частинок, а за ним – з більшою атомною масою (для поглинання гальмівного випромінювання). Для захисту від гамма-випромінювання, яке характеризується значною проникною здатністю, застосовуються екрани із матеріалів, що мають велику атомну масу (свинець, чавун, бетон тощо).
При роботі з радіоактивними речовинами важливе значення має застосування засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), які запобігають потраплянню радіоактивних забруднень на шкіру та всередину організму, а також захищають від альфа- та, при можливості, від бета-випромінювань.
До ЗІЗ від іонізуючих випромінювань належать: халати, костюми, пневмокостюми, шапочки, гумові рукавички, тапочки, бахіли засоби захисту органів дихання та ін. Застосування тих чи інших ЗІЗ залежить від виду і класу робіт. Так при ремонтних і аварійних роботах застосовуються ЗІЗ короткочасного використання – ізолювальні костюми (пневмокостюми) шлангові чи з автономним джерелом живлення повітрям.