- •Глава 1. Комплексна стратегічна оцінка національного
- •Екосистемний потенціал: інтегровані оцінки
- •Висновки.
- •Рекомендації: а) першочергові
- •Б) стратегічні
- •1.2. Комплексна оцінка ідентичності національної і європейської систем екологічного управління і політики
- •Висновки
- •Рекомендації. А) першочергові
- •Б) стратегічні
- •1.3. Актуалізація національної екологічної політики на принципах сталого розвитку
- •1.4. Інституційна та функціональна модернізація державної системи екологічного управління на принципах сталого розвитку
- •Висновки
- •Рекомендації а) першочергові
- •Б) стратегічні
- •1.5. Потенціал міжнародних, національних і державних програм
- •Висновки
- •1.6. Потенціал регіональної екологічної політики і екологічного управління
- •Висновки
- •1.7. Екологія і здоров’я
- •Медико-демографічна криза
- •Гармонія екології і здоров’я
- •Ключова рекомендація.
- •Вплив окремих чинників довкілля на здоров’я населення
- •Висновки
- •1.8. Чорнобильська катастрофа та екологічні проблеми
- •Рав Зони відчуження
- •1.9. Гармонізація енергетичної політики та екологічної безпеки
- •1.10. Потенціал екологічної культури
- •1.11. Розвиток екологічного партнерства у прийнятті та реалізації стратегічних рішень: держава – суспільство – бізнес
- •Висновки
- •1.12. Інформаційна база стратегічних екологічних оцінок і екологічного управління
- •Висновки
- •У стислому узагальнюючому викладі, ключові рекомендації є такими:
- •Глава 2. Гармонізація українського законодавства до європейського1
- •1. Конституційні та законодавчі основи державної політики у сфері забезпечення та захисту екологічних прав громадян
- •Глава 3. Економічні механізми природокористування та природовідтворення: ідентифікація, приведення у відповідність і посилення ефективності
- •3.1. Реформування економічної системи природокористування та природовідтворення
- •3.2. Реформування ліцензійно-дозвільної та податкової системи
- •3.3. Екологічний аудит та екологізація виробництва
- •Стратегічні цілі.
- •3.4 Страхування екологічної відповідальності та екологічних ризиків
- •3.5. Екологічне підприємництво: розвиток, підтримка, заохочення
- •Висновки
- •Глава 4. Національний природоресурсний потенціал: збереження, відтворення, скорочення втрат і витрат
- •4.1. Земельні ресурси
- •4.2. Водні ресурси
- •Наявні водні ресурси
- •Водокористування
- •4.3. Мінеральні ресурси
- •4.4. Біорізноманіття
- •4.5. Заповідний фонд
- •4.6. Лісовий фонд
- •4.7. Атмосферне повітря
- •4.8. Поводження з відходами
- •4.9. Вдосконалення системи екологічного моніторингу
- •Глава 5. Розвиток науки та освіти
- •5.1 Наука України для еколого-збалансованого розвитку
- •5.2 Освіта в інтересах еколого-збалансованого розвитку (озр).
- •5.3. Інноваційна політика
- •Рекомендації:
- •5.4 Рекомендації до глави 5
- •Глава 6. Неурядові та громадські екологічні організації : посилення партнерської взаємодії, заохочення і розвиток
- •6.1 Здійснення положень Орхуської конвенції в Україні
- •6.2 Роль неурядових та громадських організацій у плануванні та реалізації державної політики в сфері охорони навколишнього природного середовища
- •6.3 Рекомендації до глави 6.
- •Глава 7. Екологічні ініціативи місцевих громад: державна підтримка, заохочення, розвиток
- •7.1 Можливі напрямки екологічної діяльності місцевих громад.
- •7.2 Механізми реалізації ініціатив місцевих громад.
- •7.3 Шляхи впровадження ініціатив місцевих громад.
- •7.4 Реалізація ініціатив місцевих громад (на прикладі водного господарства).
- •7.5 Державна підтримка. Заохочення.
- •7.6 Рекомендації
- •Глава 8. Міжнародна інтеграція України
- •8.1. Двостороннє співробітництво
- •8.2. Багатостороннє співробітництво
- •Зміна клімату
- •Рекомендації:
- •Збереження озонового шару
- •Рекомендації:
- •Стійкі органічні забруднювачі
- •Екологічний стан та основні екологічні проблеми Українських Карпат
- •Генетично модифіковані організми
- •Чорне море
- •8.3. Впровадження рішень Київської конференції
- •Рекомендації
- •8.4. Використання міжнародної технічної допомоги та залучення інвестицій
- •Рекомендовані дії:
Глава 7. Екологічні ініціативи місцевих громад: державна підтримка, заохочення, розвиток
Погіршення екологічного стану навколишнього середовища відбувається внаслідок її забруднення і виснаження джерел природних ресурсів. Це негативно відбивається в соціальній і виробничій сферах.
У цілому головною причиною негативних екологічних ситуацій є панування матеріальних, економічних цілей над соціальними і екологічними цілями. Для виправлення цієї несприятливої ситуації необхідна екологізація політики, економіки і соціальної сфери країни.
Під екологізацією розуміється будь-яка діяльність, яка спрямована на більш повне врахування екологічних вимог у будь-якій сфері діяльності суспільства. Вона включає також визнання пріоритетності екологічних проблем, структуру перебудову економіки, удосконалення економіко-правового механізму природооблаштування і природокористування. Принципова важливість проблеми екологізації і участь в її вирішенні місцевих громад полягає в тім, що продовження забруднення довкілля і деградації екосистем веде до загибелі біосфери і цивілізації.
Екологічні ініціативи місцевих громад надзвичайно важливі, бо вони є свідченням того, що питання екологізації стають зрозумілими більшості людей, а це є ознакою надії на успішність вирішення цього питання.
7.1 Можливі напрямки екологічної діяльності місцевих громад.
У Франції та інших країнах – членах ЄС принцип участі водокористувачів і водоспоживачів, громадських організацій не лише декларується, але і через недержавні (публічні) інституції і об’єднання реалізується практично. Аналіз європейського законодавства свідчить, що багато його положень, які були б включені в українське водне законодавство, могли б стимулювати використання досягнень науково-технічного прогресу для збереження водних ресурсів і суттєво повисити результативність управління водними ресурсами України.
Місцеві громади в екологічному напрямку своєї діяльності можуть ініціювати питання щодо:
- забезпечення жителів якісною питною водою;
- вивезення, складування, використання (як сировини) відходів;
- відведення, знезараження, очистка стічних вод;
- контроль за поширенням небезпечних речовин;
- влаштування, підтримку та охорону зелених зон і паркових насаджень;
- планування та контроль за використанням земельних ресурсів;
- освіту громадян з екологічних питань;
- контроль за забрудненням повітря, викидами із стаціонарних та пересувних джерел забруднення.
7.2 Механізми реалізації ініціатив місцевих громад.
Людина у своєму протистоянні з природою зайшла так далеко, що стала загрожувати не лише окремим природним територіям, різним видам тварин і рослин, але і живій природі в цілому. Ріст народонаселення, швидке збільшення потреб суспільства зумовило зростання добування сировини. Внаслідок цього в навколишнє середовище постійно надходить потік шкідливих речовин, як побічний продукт виробництва. Природа, яка весь час відступає і виснажується, уже не здатна знешкоджувати виробничі та інші відходи, які суспільство не в змозі використати. Все це, а також необхідність весь час збільшувати використання продукції біоти, є загрозою всім людям і планеті в цілому. Загроза існуванню цивілізації дуже повільно проникає до свідомості людей. Люди несуть екологічну відповідальність за природу в цілому, а не лише за її окремі частини.
Прийняття відповідальності людством в цілому – процес тривалий. Пришвидшення цього процесу можливе при найширшому поширенні екологічних знань і освіти, широкому поширенню самої різноманітної екологічної інформації (обов’язково про екобезпечні технології, тому що технології, які гублять природу, не мають права на існування – це тверження має стати найвищим законом нашої цивілізації).
Розвитку ініціатив місцевих громад може сприяти: екологічна освіта і щоденна пропаганда екологічних знань, які допоможуть сформувати місцеві екологічні ініціативи.
1. Інформація про якість питної води, умови формування водних ресурсів, які використовуються для питних потреб, якість навколишнього середовища і причини захворювань.
Тому слід вважати, що серед ініціатив місцевих громад, в першу чергу, будуть вимоги забезпечення якісною питною водою своїх громадян.
Довідково. Значна частина сільського населення користується водою першого від денної поверхні водоносного горизонта (грунтові води) шляхом влаштування шахтних колодязів. Грунтові води на всій рівнинній частині території України забруднені. Аналіз динаміки забруднення вод і динаміки захворювань населення свідчить, що ці процеси взаємопов’язані – тобто причиною захворювань у значній мірі є забруднення навколишнього середовища, в першу чергу забруднення води.
2. Інформація про стан наявних водопровідно-каналізаційних мереж, або про відсутність каналізаційних мереж при наявності водопроводів, причини забруднення грунтових і підземних вод, підтоплення територій.
Довідково. Внаслідок підпору першого від денної поверхні горизонту підземних вод (грунтові води) майже 28 тисячами ставків та більше 1100 водосховищами, відсутністю каналізаційних систем у більшості сільських населених пунктах при наявності систем водопосточання, надмірної подачі води на зрошувані землі, значна частина території України зазнає постійного та спорадичного підтоплення. Безумовно, що ці питання виникнуть як ініціативи місцевих громад.
3. Інформація про роль і значення водних екосистем в забезпеченні життєдіяльності людини, напрями відновлення природно-екологічної рівноваги в басейнах річок, раціональне використання, охорону і відтворення природних ресурсів в їх басейнах.
Такі ініціативи мають надзвичайно важливе значення, адже велика частина населених пунктів, особливо сільських, розташована біля малих річок, які є основою формування режиму і характеру забруднень.
4. Інформація і рекомендації новим сільским товаровиробникам про сучасні екологічно безпечні технології сільськогосподарського виробництва при переході до ринкових відносин в аграрному секторі економіки, зміні власників землі. У зв’язку з розвитком фермерського сільського господарства, коли фермер ще не „став на ноги”, коли в нього відсутні знаряддя виробництва (трактори, землеробський реманент тощо), коли фермер ледве покриває здобутками праці витрати, широко поширені спрощені прийоми агротехніки, випалювання стерні, повторні посіви зернових; широко стали сіяти соняшник, який виснажує грунт, невнесення органічних добрив внаслідок різкого зменшення поголів’я сільськогосподарських тварин, високі ціни на мінеральні добрива тощо, виникне питання про додержання норм землеробства, збереження продуктивності землі.
5. Інформація про регламентоване використання методів, способів, засобів захисту сільськогосподарських рослин. Зацікавлена і не завжди екологічно обгрунтована. Реклама пестицидів призводить до того, що у сільській місцевості не лише на полях, але і на городах, у садах стали використовувати ці отрутохімікати коли часом невідомі ні їх виробник, ні їх позарекламна дія. В обігу багато синтетичних пестицидів, які є отрутами для всього живого і які роками існують в грунті, воді і поступово накопичуються в організмі тварин і людей. З часом, коли внаслідок екологічної освіти і пропаганди люди зрозуміють всю ту шкоду, яку принесли пестициди і нехтування нормами їх застосування, виникнуть ініціативи громад про перехід до органічного (біологічного) способу ведення сільського господарства.
6. Інформація про методи, способи, технології захисту громадян від дії транспортних засобів пересування. Особливу тривогу населення міст, особливо великих, викликає забруднення навколишнього середовища автомобільним транспортом, шумове забруднення. Тому можливі ініціативи громад стосовно обмеження автомобільного руху, винесення транспортних шляхів за межі міста і т.п.
7. Інформація про вплив на навколишнє природне середовище промислових і побутових відходів, методи, способи, сучасні технології їх утилізації. Велику тривогу жителів великих міст викликають проблеми, пов’язані з відходами. Їх вивезення, складування, подальші процеси, що відбуваються у звалищах, ведуть до забруднення навколишнього природного середовища, особливо забруднення поверхневих і підземних вод. У зв’язку з цим можливі різноманітні ініціативи місцевих громад щодо переробки, утилізації промислових і побутових відходів.
Зробити повний перелік можливих ініціатив місцевих громад неможливо, оскільки вони залежать від конкретних умов населенного пункту.
