- •П.1 Логарифмічна функція і її властивості …………………………………
- •Розділ 1. Вступні зауваження і факти
- •§1. Комплексні числа. Операції над комплексними числами
- •§2. Збіжність послідовностей комплексних чисел
- •§3 Нескінченно віддалена точка. Розширена комплексна площина. Стереографічна проекція
- •§4 Ряди комплексних чисел
- •§5 Комплекснозначні функції комплексного аргументу та деякі їх властивості
- •Розділ 2. Похідна функції комплексного аргументу. Аналітичні функції
- •§1 Похідна функції комплексної змінної. Критерій її існування
- •Доведення
- •§2 Геометричний зміст аргументу і модуля похідної
- •§3 Дробово-лінійна функція. Властивості і відображення здійснювані нею
- •П.1 Група дробово-лінійних відображень
- •П.2. Кругова властивість дробово-лінійних відображень
- •П.3. Нерухомі точки дробово-лінійного відображення
- •§4 Експоненціальна і тригонометрична функції в комплексній області
- •П.1 Логарифмічна функція і її властивості
- •§5 Виділення однозначних віток многозначної функції
- •§6 Показникова та степенева функції в комплексній області
§4 Експоненціальна і тригонометрична функції в комплексній області
Очевидно
перенести означення синуса і косинуса
на комплексну область з дійсної прямої
не є можливим (не має змісту кут в
)
радіан. Тому для означення вказаних
вище функцій в комплексній області
скористаємося представленням цих
функцій на дійсній прямій через степеневі
ряди
,
,
,
.
Розглянемо ряд
,
(1)
і встановимо область його збіжності. Для встановлення області збіжності цього ряду утворимо ряд з модулів
.
Утворився знакододатний ряд і до нього можна застосувати ознаку Даламбера.
.
А це
означає, що розглянутий ряд абсолютно
збіжний на всій комплексній площині, а
значить його сума є деяка функція задана
на всій множині
.
Оскільки при
ця сума дорівнює
,
то логічно назвати цю функцію (яка є
сумою нашого ряду (1))
.
,
,
.
Абсолютно аналогічно розв'язується проблема з синусом і косинусом. Матимемо,
,
,
.
Розглянемо властивості тільки що введених функцій в комплексній області.
Ми
встановили, що для
.
З цієї
рівності зокрема випливає, що
(доведіть це!). Далі,
.
(2)
Перестановки і групування членів ряду законні, бо цей ряд абсолютно збіжний. Звідси і з (2) маємо,
,
,
де
−
модуль числа
,
−
аргумент цього числа.
Якщо
,
то
.
Остання рівність означає, що поряд з
алгебраїчною і тригонометричною формами
комплексного числа можна говорити і
про експоненціальну форму
.
З'ясуємо
(в зв'язку з останньою рівністю) чи не
буде число
періодом експоненціальної функції.
Справді,
,
а це
означає, що експоненціальна
функція періодична з періодом
.
Цей період є чисто уявне число і найменший
за модулем відмінний від 0 період −
.
Обчислимо,
;
.
Додавши ці два ряди одержимо:
(*)
(**)
Формули (*) та (**) називають формулами Ейлера.
З'ясуємо
в що відображається комплексна
-
площина функцією
.
З вище сказаного видно, що значення 0
цією функцією не набирається. Візьмемо
довільне
і подивимося чи має це число прообраз
в
-
площині. Для цього слід розв'язати
рівняння
.
,
,
,
,
,
.
Таким чином вище взяте з - площини має в - площині безліч прообразів. Про них можна сказати, що всі вони лежать на прямій (див. рис.14).
Б
ачимо,
що відображення
переводить всю комплексну
-
площину в
-
площину з проколотою точкою 0 не взаємно
однозначно. Кожна точка
-площини,
відмінна від 0, має в
-
площині безліч прообразів, що лежать
на прямій, яка паралельна до уявної осі
і віддалені одна від одної на відстань
(рис. 14). З'ясуємо чи буде це відображення
конформним. Для цього подивимося на
похідну
.
Для цієї функції виконуються умови Коші-Рімана в . Отже, ця функція диференційовна на всій комплексній площині. Тоді
.
З
начить
вказане вище відображення
є конформним на всій комплексній площині.
Подивимося в що
відображаються з допомогою цієї функції
координатні прямі
та
(див. рис.15а). Нехай
,
значить
і
.
Отже, образом цієї
прямої
в
-
площині є промінь, який виходить з
початку координат під кутом
до дійсної осі (див. рис.15б). Причому,
якщо точка
один раз пробігає пряму
,
то точка
один раз пробігає промінь від його
початку до кінця. Якщо
і
,
то
.
Таким чином, видно,
що образом прямої
при відображенні
буде коло радіуса
(див. рис.15б). Причому, якщо точка
один раз пробіжить пряму
,
то точка
пробіжить коло в додатному напрямку
безліч разів.
П
одивимося
чи знайдеться в
-
площині область, яку це відображення
переведе на всю
-
площину взаємно однозначно. Для цього
потрібно потурбуватися, щоб в цю область
-
площини не попали два якісь прообрази
точки
.
Оскільки всі прообрази точки
лежать на прямій, яка паралельна до
уявної осі, на відстані
один
від одного, то з врахуванням відстаней
координатної сітки легко догадатися,
що таким претендентом є довільна смуга
-
площини паралельна до дійсної осі
шириною
.
Візьмемо таку множину
(див. рис.16а).
Очевидно, що ця смуга переведеться відображенням взаємно однозначно на всю - площину без 0. Якщо ж з цієї смуги вилучити нижню пряму , то її образом буде вся - площина з розрізом по променю, що виходить з початку координат під кутом до дійсної осі (див. рис.16б).
Зауважимо,
що деяку область
називають
областю
однолистності
функції
,
якщо
:
.
Інакше, кажуть, що функція
є однолистною
в області
.
Якщо ж в області
є хоча б дві різні точки
,
:
,
то таку функцію називають многоглистною
в області
.
У зв'язку з цим функція є многолистною на всій комплексній площині, але однолистною в означеній вище смузі (тобто в довільній відкритій смузі шириною не більше , яка паралельна до дійсної осі ).
