Список рекомендованої літератури

2. Бєляєв О.О., Бебело А.С. Політична економія: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001.- [Тема 2. Економічні потреби і виробничі можливості суспільства. Економічні інтереси].

3. Гальчинський А. С., Єщенко П. С. Економічна теорія: Підручник. – К.: Вища шк., 2007. – [Тема 6. Рушійні сили розвитку економіки: 6.1. Економічні потреби як матеріальна основа інтересів. Потреби та їхня структура. Економічні потреби. Закон зростання потреб. Формування потреб; 6.2. Економічні інтереси: сутність, види, взаємодія. Суб’єкти економічних відносин. Їхні економічні інтереси. Види економічних інтересів, взаємодія їх].

4. Зазимко А.З. Політична економія: Структурно-логічний навчальний посіб. - К.: КНЕУ, 2005.– [Тема 2. Економічні потреби та інтереси – рушійна сила економічної діяльності].

5. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В. Д. Базилевича. - К.: Знання-Прес, 2001. – [Глава 2. Економічні потреби суспільства. Економічні інтереси].

6. Політична економія: Навч. посібник / К.Т. Кривенко, В.С. Савчук, О.О. Бєляєв та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. К.Т.Кривенка. - К.: КНЕУ, 2001.- [Тема 2. Економічні потреби і виробничі можливості суспільства. Економічні інтереси].

7. Політична економія. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В.О. Рибалкіна, В.Г. Бодрова. – К.: Академвидав, 2004. – [1.1. Предмет і метод політичної економії: Економічні потреби та інтереси як рушійні сили розвитку суспільного виробництва].

8. Політична економія: Підручник / Заред. Ю. В. Ніколенка Ю. В. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – [Глава 3. Потреби, ресурси та виробничі можливості суспільства].

9. Солтис В.В., Лелюк Ю. М., Іванюта В.Ф. Політична економія (модульний варіант): Навчальний посібник / Заред проф.І. В. Аранчій. – К.: Зовнішня торгівля, 2007.- [Тема 2. Економічні потреби й виробничі можливості суспільства. Економічні інтереси].

10. Федоренко В. Г., Діденко О. М. , Руженський М. М., Іткін О. Ф. Політична економія: Підручник / За заг. ред. доктора економ. наук, проф. В. Г. Федоренка. – К. : Алерта, 2008. – [Глава 2. Економічні потреби і виробничі можливості суспільства. Економічні інтереси].

11. Щетинін А. І. Політична економія. Підручник / Щетинін А. І. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 480 с. [Розділ ІІІ. Економічні потреби та інтереси].

Тема 4. Соціально-економічний устрій суспільства. Економічна система та закони її розвитку

1. Класифікація (типологізація) економічних систем

Класифікація (типологізація) економічних систем, поділ їх на певні типи та види - це один із перших кроків на шляху розкриття суті систем. Завдяки йому відкривається можливість виявити у подіб­ностях та відмінностях цих систем певні закономірності.

Розглядаючи питання про класифікацію економічних систем, слушно застерігають П.М. Леоненко та О.І. Черепніна, необхідно мати на увазі насамперед певну умовність будь-якої класифікації, множинність можливих критеріїв класифікації, що вибір різних критеріїв під час розгляду економічних систем веде до різних типів їх класифікації.

Цікавими є класифікації економічних систем, запропоновані провідними вченими-економістами Б. Гаврилишиним, Л. Бальцеровичем, Г.І.Башняниним.

Для сучасних теорій порівняльних економічних систем характерною є класифікація економічних систем різних країн за низкою ознак: 1) формою власності на засоби виробництва (приватна чи суспільна); 2) способом координації та управління економічною діяльністю (ринковий механізм чи централізоване управління); 3) системою економічного стимулювання (матеріальні чи моральні стимули); 4) метою та засобами її досягнення (зростання добробуту населення чи гонитва за високими темпами економічного зростання) та ін.

Ці параметри, як зазначають П.М. Леоненко та О.І. Черепніна, незважаючи на велику кількість різних термінів, “обертаються” навколо приблизно одного і того самого кола проблем, в основі яких лежить система виробничих відносин: спосіб розподілу (алокації) економічних ресурсів і координації господарської діяльності; власність; цінності, стимули і розподільчі відносини; відтворення (зростання, функціонування) і т. ін. [1, с.87].

Відповідно до зазначених вище критеріїв виокремлюють чистий капіталізм, або капіталізм вільної конкуренції (більш нейтрально - економіка вільного ринку) і командну соціалістичну економіку (більш нейтрально - директивну централізо­вану планову економіку). Обидві системи є нереалістичними, крайніми випадками. Їх використовують головним чином для того, щоб краще зрозуміти функціонування реальних економічних систем, які є мішаними, тобто у різних сполученнях комбінують названі вище ключові ознаки. Але відносне значення цих ознак суттєво змінюється у різних країнах світу [1, с. 87].

На практиці в умовах різних країн складаються різні моделі змішаної економіки, які відрізняються національними пропорціями “змішування” за панування тих чи інших ознак [5]. Ряд дослідників вважає, що економічна система практично кожної окремої країни - це специфічна модель. Найбільш широко відомими в рамках мішаної економічної системи є такі моделі: американська, японська, німецька соціального ринкового господарства ФРН, французька, шведська, південнокорейська, китайська та ін.

Розв’язання проблеми класифікації (типологізації) економічних систем суспільства у працях провідних вітчизняних учених набуває подальшого розвитку.