Тема 9. Домогосподарство в системі економічних відносин

1. Гранична схильність домогосподарства до споживання та заощадження

В найпростішій двосекторній моделі кругообігу продуктів і доходів щорічні витрати домогосподарств (С) дорівнюють величині доходів (Y) – Y=C. Проте насправді щорічні поточні витрати домогосподарств у середньому є меншими, ніж величина їхніх доходів, оскільки певну частку отриманих доходів домогосподарства заощаджують. Та частина доходу (Y), яка не використовується на поточне споживання (С), є заощадженнями домогосподарств (S):

Y = C + S.

Дослідженнями встановлено, що споживання рухається в тому ж напрямку, що й дохід. Однак споживання залежить не лише від доходу, але й від так званої граничної схильності до споживання (МPC).

Гранична схильність до споживання (МРС) – це величина, яка показує, наскільки зміниться обсяг споживання (С) при зміні використовуваного доходу на одну одиницю (Y), і визначається за формулою: МРС = С / Y.

Ця модель показує нам, яка частина додаткового доходу йде на приріст споживання. При абсолютному зростанні споживання і заощадження відносна доля споживання все більше і більше скорочується, а доля заощаджень зростає. Згідно з основним психологічним законом, величина граничної схильності до споживання знаходиться між нулем і одиницею: 0  MPC  1.

Звідси випливають наступні висновки:

- якщо МРС = 0, то весь приріст доходу буде зберігатися, оскільки заощадження - та частина доходу, що не споживається;

- якщо МРС = 1 / 2, це означає, що збільшення доходу буде поділено між споживанням і заощадженням порівну;

- якщо МРС = 1, то весь приріст доходу буде витрачений на споживання.

Гранична схильність до заощадження (MPS) - величина додаткового заощадження (S), яке виникає із додаткової гривні використовуваного доходу (Y): МРС = S / Y.

Якщо C + S = Y, тоді С + S = Y, то сума граничної схильності до споживання і граничної схильності до заощадження дорівнює 1:

МPC + MPS = 1;

МPC + MPS = С / Y + S / Y + (С + S) / Y = Y /Y = 1.

Отже, МРС = 1 – МРS і MPS = 1 – MPC.

2. Витрати на споживання і поведінка домогосподарств. Ефект доходу. Ефект заміщення.

Центральним фактором, який впливає на рівень споживання та заощадження домогосподарств, є дохід. Як правило, з ростом доходу зростають як споживання, так і заощадження. При цьому в умовах стабільного економічного зростання МРС (гранична схильність до споживання) має тенденцію до зниження, а МРS (гранична схильність до заощадження) – до зростання. В умовах інфляції спостерігається інший процес, а саме: МРС має тенденцію до збільшення, а МРS - до зменшення. При нестабільному економічному стані, відсутності захищеності вкладів від інфляції домогосподарства починають збільшувати споживання, особливо товарів тривалого використання.

Таблиця 1

Недохідні фактори споживання і заощадження

Фактори	Зміст
Багатство	Під багатством розуміють нерухоме майно (будинки, автомобілі тощо), фінансові засоби(готівкові гроші, заощадження на рахунках, акції, облігації, тощо). За інших рівних умов, чим більше нагромаджено багатства, тим менші стимули до заощаджень
Податки	Податки сплачуються частково за рахунок споживання і частково за рахунок заощадження. Зниження податків збільшує безподатковий дохід і тому збільшує як споживання, так і заощадження, і навпаки
Рівень цін	Зростання цін скорочує споживання і заощадження
Очікування	Якщо очікування несприятливі, то домашні господарства змушені робити закупки наперед, що у поточному році збільшує споживання та зменшує заощадження. Очікування приросту грошових доходів у майбутньому зумовлює збільшення поточних витрат

Витрати домогосподарства на споживання пов’язані не тільки з попитом, а й з такими явищами як ефект доходу та ефект заміщення. Ефект доходу означає вплив зміни ринкової ціни на реальний дохід домогосподарств як споживачів. Якщо грошовий дохід домогосподарства є сталим, то зростання ринкових цін для нього рівнозначне зниженню реального доходу. Якщо ринкові ціни зростають, а грошові доходи залишаються сталими, то купівельна спроможність домогосподарств зменшується, і вони купують менше споживчих благ (товарів та послуг). І навпаки, за зниження ринкових цін реальні доходи домогосподарств за постійності їх грошових доходів зростатимуть. Ефект заміщення – якщо ринкова ціна на певний товар зростає, то домогосподарства намагаються замінити цей товар на інший, або отримати бажане споживче благо за найнижчу ціну. Тобто заміщують дорогі товари більш дешевшими.