Тема 6. Капітал: процес виробництва і нагромадження. Наймана праця і заробітна плата

Відрядна оплата праці — форма оплати праці, яка прямо залежить від кількості виробленої продукції.

Власний капітал — загальний обсяг активів мінус загальний обсяг пасивів ми або окремої особи.

Дохід — потік зарплати, процента, прибутку, дивідендів та інших грошових над-гжень, які одержує особа, фірма чи країна протягом певного часу (звичайно року).

Залучений капітал – це грошові кошти, які використовуються для фінансування розвитку підприємства на поворотній основі.

Заробітна плата — винагорода, обчислена, зазвичай, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Капітал – це самозростаюча вартість, тобто вартість, яка приносить додаткову вартість.

Людський капітал – сукупність інвестицій в людину, що підвищує його здатність до праці - освіта і професійні навички.

Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці.

Номінальна заробітна плата – це сума грошей, яку отримує робітник за виконану роботу.

Оборотний капітал – частина реального капіталу, яка повністю бере участь у процесі виробництва, витрачається за один виробничий цикл, вартість її повністю переноситься на новостворений продукт і після його реалізації повертається до підприємця в грошовій формі.

Основна́ заробі́тна пла́та — винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Основний капітал – частина реального капіталу, яка багаторазово бере участь у процесі виробництва, зберігаючи свою натуральну форму, а його вартість поступово переноситься на виготовлений продукт у міру зносу.

Первісне нагромадження капіталу — економічний процес, який перетворює, з одного боку, засоби виробництва і засоби до життя в капітал, а з іншого — безпосередніх виробників у найманих робітників.

Перетворення грошей у капітал — запуск грошей в обіг для наживи, тобто для одержання грошової суми більшої ніж первісно вкладена.

Погодинна заробітна плата – це заробітна плата, яку отримує найманий працівник за фактично відпрацьований час роботи.

Реальна заробітна плата — кількість товарів і послуг, яку працівник може придбати на свою номінальну заробітну плату.

Тарифна сітка – шкала співвідношення оплати праці різних груп робітників залежно від складності роботи, рівня кваліфікації виконавців, складається з тарифних розрядів і тарифних коефіцієнтів.

Тарифна ставка (оклад) – це фіксований розмір оплати праці працівника за виконання норми праці (трудових обов’язків) визначеної складності (кваліфікації) за одиницю часу (година, день, місяць).

Фіктивний капітал – капітал, який не функціонує у виробничому процесі, уречевлюється у цінні папери та дає їхнім власникам право на отримання прибутку. Сам по собі фіктивний капітал не створює доходу, а лише сприяє його перерозподілу.

Час обороту капіталу – це період, протягом якого ресурси проходять сфери виробництва та обігу й повертаються до вихідної (грошової) форми.