Ключові поняття і терміни

Тема 1. Предмет і метод політичної економії

Закон – об’єктивний, істотний, необхідний, сталий зв’язок або відношення між явищами.

Економікс – суспільна наука про використання обмежених ресурсів з метою максимального задоволення необмежених матеріальних потреб суспільства.

Економічна категорія – наукове поняття, теоретичний абстрактний вираз, реально існуючих економічних явищ і процесів.

Економічна наука – це сфера розумової діяльності людини, функцією якої є пізнання та систематизація об’єктивних знань про закони та принципи ровитку реальної економічної діяльності.

Економічна теорія – наука про основні закономірності розвитку економічної системи, поведінку людини і груп людей у виробництві, розподілі та споживанні життєвих благ з метою задоволення потреб при обмежених (рідкісних) ресурсах, що породжує проблему економічного вибору і конкуренцію за їх використання. Це наука, яка вивчає економічні закони і економічні відносини.

Економічний закон – суттєві, стійкі і необхідні причинно-наслідкові зв’язки і взаємозалежності даного економічного процесу.

Макроекономіка – галузь економічної науки, що вивчає закономірності функціонування національної економіки, тобто функціонування економіки країни в цілому.

Методи політичної економії – спосіб, шлях дослідження предмета науки.

Мікроекономіка – це розділ економічної теорії, який вивчає діяльність окремих економічних суб'єктів за умов різних типів ринкових структур.

Наукове пізнання предмета – це процес (система знань), який розкривається і охоплює два рівні – емпіричний та теоретичний.

Політекономія – наука, сферою інтересів якої є соціально-економічні відносини, економічні закони, що складаються на різних щаблях розвитку людського суспільства в процесі виробництва, розподілу, обміну й споживання матеріальних благ.

Принцип – узагальнення, яке лежить в основі певного економічного явища, становить його першооснову.

Системний підхід – сукупність загальнонаукових методологічних принципів, що ґрунтуються на розгляді об’єктів як систем.

Теорія – найрозвинутіша форма наукового пізнання, яка дає цілісне, системне відображення закономірних та сутнісних зв’язків певної сфери дійсності.

Тема 2. Виробництво матеріальних благ і послуг. Продукт виробництва і характер праці

Валова продукція – обсяг продукції підприємства (об'єднання) за певний період в ціновому вираженні, відображає величину новоствореної і перенесеної вартості. Характеризує загальний обсяг продукції, виробленої підприємством (об'єднанням), незалежно від призначення. Це єдиний показник, в обсяг якого включається не тільки готова продукція, а й незавершене будівництво, а також зміни залишків напівфабрикатів.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) — вартість річного обсягу кінцевих товарів і послуг, вироблених у країні з ресурсів, що належать як резидентам країни, так і іноземцям.

Валовий національний продукт (ВНП) — вартість річного обсягу кінцевих товарів і послуг, вироблених з ресурсів, що належать резидентам країни, незалежно від того, де ці ресурси застосовують — у національній економіці чи за кордоном.

Валовий суспільний продукт – вартість створених у суспільстві матеріальних благ, які за винятком проміжного продукту, використовують на задоволення матеріальних потреб населення.

Виробництво – процес створення людьми у взаємодії з іншими виробничими чинниками різноманітних благ, необхідних для забезпечення життєдіяльності, добробуту і розвитку всього суспільства.

Додатковий продукт – це частина чистого продукту, яка виступає як надлишок над необхідним продуктом.

Економічна ефективність – це вид ефективності, що характеризує результативність діяльності економічних систем (підприємств, територій, національної економіки). Основною особливістю таких систем є вартісний характер засобів (видатків, витрат) досягнення цілей (результатів), а в деяких випадках і самих цілей (зокрема, одержання прибутку).

Економічна ефективність = прибуток/витрати

«Економічне диво» — образний вислів, який описує тривалі періоди стрімкого економічного зростання деяких країн та регіонів.

Економічне зростання – зміна результатів функціонування економіки. Розрізняють екстенсивне й інтенсивне економічне зростання.

Екстенсивний тип зростання – це зростання, яке здійснюється шляхом збільшення обсягів залучених до процесу виробництва ресурсів.

Ефективність виробництва – це показник діяльності виробництва по розподілу й переробці ресурсів із метою виробництва товарів

Засоби виробництва — створені людиною в процесі виробництва засоби праці та предмети праці. Інша назва — капітал, капітальні блага.

Засоби праці – це речі, або комплекс речей, за допомогою яких люди впливають на предмети праці, перетворюють їх і пристосовують для своїх потреб.

Інтенсивний тип зростання – це зростання, яке здійснюється шляхом ефективнішого використання ресурсів на основі науково-технічного прогресу та кращих форм організації виробництва.

Капіталомісткість - це показник, близький до показника фондомісткості продукції. Він визначається як відношення обсягу капітальних вкладень до зумовленого ним приросту обсягу виробленої продукції.

Кінцевий продукт – це матеріальні блага і послуги, які виробляються для кінцевого використання, а не для подальшої обробки чи переробки або продажу.

Матеріаловіддача – це відношення вартості продукту до матеріальних витрат. Вона показує обсяг виробленої готової продукції, що припадає на одну гривню витрат, втілених у матеріальних ресурсах.

Матеріаломі́сткість проду́кції – частка витрат матеріальних ресурсів (основних і допоміжних матеріалів, палива, енергії) на виготовлення одиниці продукції у загальних витратах.

Матеріальне виробництво включає в себе галузі, які займаються виробництвом матеріальних благ і наданням матеріальних послуг (промисловість, сільське господарство, зв'язок, транспорт, побутове обслуговування тощо).

Національний дохід – це сукупність усіх доходів в економіці домогосподарств і підприємств незалежно від того, де вони використовують ресурси – у своїй країні чи за кордоном.

Нематеріальне виробництво включає в себе галузі, які займаються виробництвом духовних цінностей і наданням нематеріальних послуг (роздрібна торгівля, освіта, охорона здоров'я, мистецтво, культура і т. д.).

Необхідний продукт – це та частина чистого продукту, яка необхідна для нормального відтворення робочої сили, тобто для підтримання її працездатності, включаючий підготовку нового покоління.

Потенційний ВВП — обсяг національного виробництва, що відповідає природному рівню безробіття.

Праця – свідома, доцільна діяльність людини з приводу використання своїх розумових і фізичних сил у процесі виробництва благ.

Предмет праці – усе те, на що спрямова праця людини.

Продуктивність праці – це показник трудової діяльності працівників, який характеризує кількість продукції, виробленої в одиницю часу, або витрати часу на виробництво одиниці продукції.

Рівень життя – характеристика економічного добробуту населення, що вимірюється як реальний доход на душу населення та кількість населення за межею бідності

Робоча сила – здатність людини до праці, сукупність фізичних і духовних здібностей, що людина використовує у своїй діяльності.

Соціальна ефективніст – це ступінь відповідності результатів виробництва соціальним потребам суспільства, інтересом окремої людини.

Споживчий кошик – набір товарів, що характеризує типовий рівень і структуру місячного (річного) споживання людини або сім'ї. Використовується для розрахунку мінімального споживчого бюджету (прожиткового мінімуму), виходячи із вартості споживчого кошика у діючих цінах. Застосовується як база для порівняння розрахункових і реальних рівнів споживання.

Сукупний суспільний продукт – це узагальнюючий результат виробничої діяльності суспільства, він являє собою сукупність усіх благ, що створені суспільством за певний проміжок часу (як правило за рік).

Суспільне виробництво – сукупна організована діяльність людей із перетворення речовин і сил природи з метою створення матеріальних і нематеріальних благ, необхідних для їх існування та розвитку. Традиційно складається з двох сфер: матеріальне та нематеріальне.

Трудомісткість – це показник, який відображає кількість затраченої живої праці на виробництво одиниці продукції.

Трудомісткість продукції – зворотний показник продуктивності праці, відображає кількість затраченої живої праці на виробництво одиниці продукції.

Фондовіддача – це відношення вартості випущеної продукції у вартісному виразі до середньорічної вартості основних виробничих фондів. Вона виражає ефективність використання засобів праці, тобто показує, скільки виробляється готової продукції на одиницю основних виробничих фондів.

Фондомісткість – показник, що характеризує вартість основних виробничих фондів, яка припадає на одиницю вартості валової (товарної) продукції. Обчислюють як відношення середньорічної вартості основних виробничих фондів до річного обсягу валової (товарної) продукції. Ф. - показник, обернений показникові фондовіддачі.

Чистий внутрішній продукт (ЧВП) — валовий внутрішній продукт за вирахуванням тієї частини, яка необхідна для відшкодування капітальних благ, зношених у процесі його виробництва.

Чи́стий націона́льний проду́кт (ЧНП) — це сумарний обсяг вартості всіх кінцевих товарів і послуг, які країна за певний проміжок часу зробила і спожила у всіх секторах свого національного господарства, за вирахуванням суми амортизації – вартості зношування основних фондів(обладнання, виробничих приміщень).

Якість життя населення – ступінь задоволення матеріальних, культурних і духовних потреб людини. Якість життя визначається порівнянням фактичного рівня задоволення потреб із базовим.