4. Прибуток акціонерних товариств та його розподіл

Функціонування і розвиток акціонерних товариств та інших підприєм­ницьких структур у ринковій економіці здійснюється з метою отримання прибутку.

Організація та функціонування товариства має ряд переваг порівняно з індивідуальними підприємствами. Вони полягають у можли­вості більшої концентрації виробництва і реалізації на цій основі переваг великих бізнесових структур. Це призводить до утворення особливого виду прибутку - засновницького прибутку.

Різниця між: сумою курсів цінних паперів, проданих засновниками, і сумою капіталу, насправді вкладеного в акціонерне товариство, становить засновницький прибуток. Він є джерелом збагачення засновників корпорації і виникає в усіх випадках при заснуванні нового акціонерного товариства або при перетво­ренні індивідуальних капіталістичних підприємств у акціонерні.

Шляхи вилучення засновницького прибутку досить різноманітні. Засновники можуть отримати прибуток при реалізації акцій за курсом, який вищий від їх номінальної вартості [1].

Отже, засновницький прибуток - одна із форм прибутку, який за своєю суттю є капіталістичним підприємницьким доходом.

Результатом виробничої діяльності корпорації теж є прибуток. Після сплати податків чистий прибуток акціонерного товариства підлягає розподілу. Рішення про це приймає рада директорів, а затверджується воно на загальних зборах акціонерів.

Розподіл прибутку корпорації здійснюється в такому порядку: частина його використовується для розширення виробництва, виплату зарплати і премій керівникам AT і тільки та частина прибутку, що залишається, йде на виплату дивідендів - доходів за цінними паперами.

Величина дивідендів не постійна. Вона залежить і від загальної суми прибутку AT, і від тієї її частки, котра розподіляється між акціонерами.

Водночас розподіл прибутку AT впливає на функціонування і розвиток акціонерних товариств. Адже власники акцій, як правило, не претендують на отримання середнього прибутку, а задовольняються дивідендом. Його величина, якщо дивіденд співставити не з номінальною вартістю акції, а з її ринковим курсом, наближається до розмірів звичайного позичкового процента. Купівля акції розглядається як використання певної капітальної вартості, як капіталу-власності і служить джерелом поповнення акціонер­ного капіталу.

Отже, якщо акціонерне товариство забезпечує всім власникам акцій дивіденд, котрий дорівнює проценту, то воно буде функціонувати і розвиватись.

При загостренні конкурентної боротьби, породженої погіршенням збуту товарів акціонерного підприємства, воно може знизити ціни на акції і продавати свою продукцію на рівні витрат виробництва плюс процент. Внаслідок цього доходи акціонерного товариства в таких умовах значно скорочуються і навіть можуть не виплачуватись дивіденди, але акціонерний капітал продовжуватиме функціонувати і розвиватись. Велику роль в цьому відіграє фондова біржа [3].

5. Фінансові результати економічної діяльності підприємств України

Для аналізу динаміки фінансових результатів від звичайної діяльності підприємств необхідно розуміти як фінансовий результат підприємства від звичайної діяльності до оподаткування. Він визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, доходів (збитків) від участі в капіталі, фінансових та інших доходів (витрат). Після вирахування податку на прибуток він становить фінансовий результат (прибуток або збиток) від звичайної діяльності. (табл.1)

Таблиця 1