Список рекомендованої літератури

1. Бєляєв О.О., Бебело А.С. Політична економія: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001.- [Тема 2. Економічні потреби і виробничі можливості суспільства. Економічні інтереси].

2. Гальчинський А. С., Єщенко П. С. Економічна теорія: Підручник. – К.: Вища шк., 2007. – [Тема 6. Рушійні сили розвитку економіки: 6.1. Економічні потреби як матеріальна основа інтересів. Потреби та їхня структура. Економічні потреби. Закон зростання потреб. Формування потреб; 6.2. Економічні інтереси: сутність, види, взаємодія. Суб’єкти економічних відносин. Їхні економічні інтереси. Види економічних інтересів, взаємодія їх].

3. Зазимко А.З. Політична економія: Структурно-логічний навчальний посіб. - К.: КНЕУ, 2005.– [Тема 2. Економічні потреби та інтереси – рушійна сила економічної діяльності].

4. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В. Д. Базилевича. - К.: Знання-Прес, 2001. – [Глава 2. Економічні потреби суспільства. Економічні інтереси].

5. Політична економія: Навч. посібник / К.Т. Кривенко, В.С. Савчук, О.О. Бєляєв та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. К.Т.Кривенка. - К.: КНЕУ, 2001.- [Тема 2. Економічні потреби і виробничі можливості суспільства. Економічні інтереси].

6. Політична економія. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В.О. Рибалкіна, В.Г. Бодрова. – К.: Академвидав, 2004. – [1.1. Предмет і метод політичної економії: Економічні потреби та інтереси як рушійні сили розвитку суспільного виробництва].

7. Політична економія: Підручник / Заред. Ю. В. Ніколенка Ю. В. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – [Глава 3. Потреби, ресурси та виробничі можливості суспільства].

8. Солтис В.В., Лелюк Ю. М., Іванюта В.Ф. Політична економія (модульний варіант): Навчальний посібник / Заред проф.І. В. Аранчій. – К.: Зовнішня торгівля, 2007.- [Тема 2. Економічні потреби й виробничі можливості суспільства. Економічні інтереси].

9. Федоренко В. Г., Діденко О. М. , Руженський М. М., Іткін О. Ф. Політична економія: Підручник / За заг. ред. доктора економ. наук, проф. В. Г. Федоренка. – К.: Алерта, 2008. – [Глава 2. Економічні потреби і виробничі можливості суспільства. Економічні інтереси].

10. Щетинін А. І. Політична економія. Підручник / Щетинін А. І. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 480 с. [Розділ ІІІ. Економічні потреби та інтереси].

Тема 5. Товарна форма організації суспільного виробництва. Товар і гроші

1. Суспільний поділ праці як необхідна умова виникнення товарного виробництва

Основою перетворення натурального виробництва на товарне є виникнення суспільного поділу праці та приватної власності на засоби виробництва і продукти праці. Суспільний поділ праці – спеціалізація, стійке закріплення виробників за виготовленням певних продуктів або за певними видами діяльності чи виробничими операціями. Cуспільний поділ праці класифікують за видами і формами.

Таблиця 1.

Види і форми суспільного поділу праці

Види суспільного поділу праці
Поділ праці в середині суспільства	Реалізується у таких формах як загальний та частковий поділ праці. Його різновидом є міжнародний поділ праці.
Загальний поділ праці	Поділ суспільного виробництва на його великі галузі: сільське господарство, промисловість, транспорт тощо
Частковий поділ праці	Є поглибленням загального поділу праці: поділом сільського господарства, промисловості, транспорту тощо на їх галузі та підгалузі

Продовження табл.1

Міжнародний поділ праці	Характеризується спеціалізацією окремих країн на виробництві продуктів, для яких вони мають найсприятливіші природні та економічні умови
Поділ праці всередині підприємства	Виступає у формі одиничного поділу праці – спеціалізації виробників на виготовленні окремих складових або на виконанні певних операцій з виробництва кінцевого продукту

У своєму розвитку людство пройшло декілька великих суспільних поділів праці. Перший суспільний поділ праці. Відбувся у межах первіснообщинного ладу. Впродовж майже 3 млн років існування первіснообщинного ладу суспільний поділ праці був відсутній. Це означало, що кожна доросла первісна людина виконувала всі види робіт: виготовляла прості знаряддя праці (саме від цього часу починається розвиток людини), шила одяг, будувала житло, полювала. Звичайно, певний розподіл робіт мав місце між чоловіком і жінкою. Лише у ІІІ-ІІ тис. до н.е. відбувається відокремлення пастуших племен від землеробських, що поклало початок першому великому суспільному поділу праці та зробило регулярний обмін між общинами.

Внаслідок появи надлишків продукту в спеціалізованих племенах виникає обмін продуктами між племенами і общинами. Займаючись в основному виробництвом продуктів тваринництва (м’яса, молока, шерсті), пастушеські племена потребували продуктів землеробства (зерна, плодів, борошна), а землероби, навпаки, - продуктів тваринництва (м’яса, шкір, шерсті).

Другий суспільний поділ праці. Відбувся у період виникнення рабовласництва та виявився у відокремленні ремісництва від землеробства. Це привело до значного збільшення та урізноманітнення продуктів, які виготовляли безпосередньо для обміну або продажу, стало підгрунтям виникнення товарного виробництва.

Третій суспільний поділ праці. Розвиток обміну зумовив виникнення металевих грошей, виділення класу купців, появу торгового капіталу.

Четвертий суспільний поділ праці. Після третього поділу праці (приблизно через 65 століть) у ХХ ст. у розвинених країнах світу відбувся четвертий великий поділ праці - відокремлення нематеріального виробництва (науки, освіти, охорони здоров’я тощо) від матеріального, в наслідок чого посилилась тенденція до розширення товарного виробництва. Цей поділ праці почався в середині 70-х років ХХ ст. у розвинутих країнах. У цей час відбувається виокремлення інформаційної сфери зі сфер матеріального і нематеріального виробництва.