
- •1.Поняття судоустрою.
- •2. Поняття суду.
- •3. Поняття судової влади ,її характерні риси
- •4. Поняття правосуддя його основні ознаки.
- •5. Принцип організації і діяльності судів,їх класифікація.
- •6. Здійснення правосуддя лише судом .Недопустимість існування особливих і надзвичайних судів.
- •7. Допустимість правосуддя.
- •8. Спеціалізація ,територіальність та інстанційність.
- •9. Незалежність суддів та їх недоторканість.
- •11. Верховенство права законність.
- •12 Участь народних засідателів та присяжних у суді першої інстанції.
- •13. Гласність та відкритість судового процесу.
- •14. Рівність учасників судового процесу перед законом і судом.
- •15. Змагальність сторін .Диспозитивність.
- •16. Забеспечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду.
- •17. Обов*язковість судових рішень.
- •18. Державна мова судочинства.
- •19. Підтримання державного обвинувачення в суді прокурором.
- •20. Забеспечення обвинуваченому права на захист.
- •21. Забеспечення доведеності вини (презумпція невинності)
- •22. Офіційне з’ясування обставин у справі.
- •23. Поняття судової системи і системи судів.
- •24. Характеристика сучасної системи судів в Україні.
- •25. Судова ланка і судова інстанція.
- •26. Загальна характеристика першої інстанції.
- •27. Загальна характеристика апеляційної інстанції.
- •28. Загальна характеристика касаційної інстанції.
- •29. Загальна характеристика судових ланок.
- •32. Вимоги до претендентів на посаду судді.
- •33. Незалежність суддів, її гарантії.
- •34. Порядок призначення суддів.
- •35. Порядок обрання суддів.
- •36. Підготовка суддів.
- •37. Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
- •38. Вища рада юстиції, її склад і повноваження щодо суддівського корпусу.
- •Дисциплінарна відповідальність суддів: підстави, порядок притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарні стягнення.
- •Звільнення судді з посади.
- •Суддівське самоврядування: завдання та організаційні форми.
- •Збори суддів відповідного суду.
- •Конференції суддів та відповідні ради суддів, їх повноваження.
- •З’їзд суддів України, його повноваження.
- •Рада суддів України, її повноваження.
- •Статус присяжних і народних засідателів.
- •47. Організаційне забезпечення судів. Державна судова адміністрація Україна.
- •48. Місцевий суд – основна ланка судової системи. Види і мережа місцевих судів.
- •49. Повноваження місцевого суду.
- •50. Склад місцевого суду. Спеціалізація суддів.
- •51. Голова місцевого суду, порядок його призначення, повноваження.
- •52. Апеляційний суд, його місце в системі судів загальної юрисдикції. Види і мережа апеляційних судів.
- •53. Повноваження апеляційного суду.
- •54. Склад апеляційного суду.
- •55. Голова апеляційного суду, порядок його призначення, повноваження.
- •56. Судові палати в апеляційному суді, їх повноваження
- •57. Апарати місцевих та апеляційних судів: структура, основні завдання.
- •58. Вищі спеціалізовані суди – вищі органи в системі спеціалізованих судів.
- •59. Повноваження вищих спеціалізованих судів.
- •60. Склад вищих спеціалізованих судів.
- •61. Голова вищого спеціалізованого суду, порядок його призначення та повноваження.
- •62. Судові палати у вищому спеціалізованому суді.
- •63. Пленум вищого спеціалізованого суду: склад і повноваження.
- •64. Апарат вищого спеціалізованого суду: структура і повноваження.
- •65. Верховний Суд України – найвищий судовий орган в системі судів загальної юрисдикції.
- •66. Повноваження Верховного Суду України.
- •67. Склад Верховного Суд України. Судові палати всу.
- •68. Голова Верховного Суду України, порядок його обрання, повноваження.
- •69. Пленум Верховного Суду України:структура і повноваження.
- •70. Апарат Верховного Суду України: структура і повноваження.
- •71. Конституційний Суд України як єдиний орган конституційної юрисдикції. Повноваження Конституційного Суду України. Склад ксу.
28. Загальна характеристика касаційної інстанції.
Суди касаційної інстанції — це суди, які за касаційною скаргою чи касаційним поданням перевіряють законність і обґрунтованість судових рішень, які набрали законної сили. У касаційному порядку справи переглядають, вищі спеціалізовані суди України, судові палати та військова судова колегія Верховного Суду України.
29. Загальна характеристика судових ланок.
Поняття «ланка» — суто судоустрійне, воно застосовується для відокремлення в окремій судовій підсистемі судових установ, що за своїм статусом знаходяться на одному рівні. Зміст поняття «ланка судової системи» визначається колом повноважень, наданих тій чи іншій судовій установі, і обсягом обов’язків, які вона виконує. Суди, які утворюють певну ланку судової системи, мають однакову предметну компетенцію, аналогічну структуру, ті ж самі функції і діють в межах територіальних одиниць, прирівняних одна до одної. Так, основну, нижню ланку в системі загальних судів утворюють районні, районні в містах, міські та міськрайонні суди, а також військові суди гарнізонів. Другою ланкою є апеляційні суди областей, міст Києва та Севастополя, апеляційний суд Автономної Республіки Крим.
Отже, юридично коректним є застосування поняття «ланка» лише в кожній підсистемі судів: загальних, адміністративних, господарських, тому що систему судів загальної юрисдикції утворюють не тільки загальні, а й спеціалізовані суди. Вони відрізняються як від загальних, так і поміж собою. У загальних, господарських та адміністративних судах різні предмет компетенції, структура, інстанційні повноваження, територія. Тому й суди, що утворюють певну ланку в підсистемі господарських чи адміністративних судів, не є ідентичними за вказаними ознаками ланці такого ж рівня в підсистемі загальних судів. Тому застосовувати поняття «ланка судової системи» необхідно поряд з визначенням певної підсистеми: загальної чи спеціалізованої, адміністративної чи господарської.
У спеціалізованих судах нижчу ланку судової системи утворюють.
Судові органи влади: вищі — Конституційний суд, Верховний Суд, Вищий арбітражний суд. Військова колегія Верховного Суду в Збройних Силах.
Конституційний Суд є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні. Він вирішує питання про відповідність Конституції законів та інших правових актів Верховної Ради; актів Президента; актів Кабінету Міністрів; правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Ці питання розглядаються у зв'язку зі зверненнями:
— Президента;
— 45-ти і більше народних депутатів України;
— Верховної Ради України;
— Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
— Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Заперечення конституційності закону становить сутність конституційної скарги.
Конституційний Суд дає офіційне тлумачення Конституції і законів України. Рішення Конституційного Суду із зазначених питань є обов'язковими для виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Законодавець не має права видавати законоположення, які Конституційний Суд визнав невідповідними Конституції [4].
Конституційний Суд за зверненням Президента чи Кабінету Міністрів дає висновок про відповідність Конституції України чинних або внесених на розгляд Верховної Ради міжнародних договорів.
Конституційний Суд має межі своїх повноважень. Він не повинен підміняти законодавця, улагоджувати політичні конфлікти, що виходять за правові рамки. До його повноважень не належать питання законності актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.
Конституційний Суд складається з 18 суддів, що призначаються в однаковому кількісному співвідношенні (по 6 суддів) відповідно Президентом, Верховною Радою, з'їздом судів України на строк 10 років.
Голова Конституційного Суду обирається на спеціальному пленарному засіданні Конституційного суду із складу суддів Конституційного Суду шляхом таємного голосування на трирічний строк без права його продовження.
Суддею Конституційного Суду може бути громадянин України, який на день призначення досяг 40 років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менш як 10 років, проживає в Україні протягом останніх 20 років і володіє українською мовою.
Повноваження Конституційного Суду визначені Конституцією України (розділ XII) і Законом України від 16 жовтня 1996 p. «Про Конституційний Суд України».
Верховний Суд є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції. Він очолює загальну судову систему і здійснює вищий судовий контроль і нагляд за судовою діяльністю всіх загальних судів. Верховний Суд має право переглянути будь-яке рішення нижчих судів, уповноважений розглянути і вирішити кримінальні і цивільні питання особливої складності і винятковості. Вироки та інші рішення Верховного Суду є остаточними, їх перегляд можливий тільки в порядку нагляду Пленумом Верховного Суду — найвищою судовою інстанцією держави.
Голова Верховного Суду обирається на посаду шляхом таємного голосування Пленумом Верховного Суду.
Вищий арбітражний суд є вищим судовим органом у системі судів спеціальної — господарської юрисдикції. Він очолює систему арбітражних судів; контролює і наглядає за судовою діяльністю арбітражних судів, які здійснюють правосуддя в господарських відносинах (вирішення господарських спорів, що виникають між підприємствами, установами, організаціями при укладанні господарських договорів, їх розірванні і виконанні;
спорів між цими суб'єктами з приводу визнання права власності на майно, вимоги вилучення його з чужого незаконного володіння та ін.; вирішення спорів, що виникають у сфері управління, які не відповідають законодавству і порушують права та інтереси юридичних осіб, які охороняються законом).
Повноваження Вищого арбітражного суду, а також арбітражного суду Автономної Республіки Крим, обласних арбітражних судів визначені Законом України від 4 червня 1991 р. «Про арбітражний суд».
Вищим органом для військових судів є Військова колегія Верховного Суду України. Військові суди регіонів — Південного, Західного. Центрального і Військове- Морських сил — дорівню-ються до загальних судів обласного рівня. У місцях дислокації військ діють військові суди гарнізонів, які фактично дорівню-ються до районних, міських судів. Усього в Україні функціонує 120 військових судів.
Відповідно до Закону України «Про судоустрій» військові суди здійснюють правосуддя в Збройних Силах та інших військових формуваннях, які створюються Верховною Радою і Президентом України. Вони також здійснюють правосуддя відносно до військовозобов'язаних під час проходження ними зборів. Діяльність військових судів спрямована на охорону від будь-яких посягань на безпеку країни, боєздатність її Збройних Сил та інших військових формувань; захист прав і законних інтересів військових частин, установ і організацій [2].
Місцеві суди — Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласний (Київський і Севастопольський міський) суд, міжрайонні (окружні), районні міські народні суди; військові суди в Збройних Силах України (гарнізонні, регіональні, Військово-Морських сил); арбітражний суд Автономної Республіки Крим та обласні арбітражні суди.
Місцеві загальні суди здійснюють правосуддя шляхом розгляду і вирішення цивільних, кримінальних, адміністративних справ. До компетенції загальних судів також належить розгляд скарг громадян на рішення і дії виконавчих органів та їх посадових осіб, якщо вони, на думку скаржника, порушують його права, свободи або законні інтереси.
30. Поняття статусу суддів. Суддя як носій судової влади.
Статус суддів — це сукупність прав і обов'язків, закріплених чинним законодавством стосовно порядку обрання суддів, їхніх повноважень, гарантій їхньої діяльності та відповідальності. Статус суддів закріплено та гарантовано Конституцією України, законами України «Про статус суддів», «Про Конституційний Суд України», «Про судоустрій України». Згідно ст. 96 Закону України “Про правові засади цивільного захисту” від 24.06.04р., за порушення законодавства у сфері цивільного захисту, створення перешкод у діяльності посадових осіб у цій сфері винні особи притягуються до дисциплінарної, цивільно-правової, кримінальної відповідальності згідно з законом. Захист прав цих осіб відбувається також у судовому порядку.
1. Професійні судді (далі - судді) та залучені у визначених законом випадках для здійснення правосуддя представники народу є носіями судової влади в Україні, які здійснюють правосуддя незалежно від законодавчої та виконавчої влади. 2. Судді є посадовими особами судової влади, які відповідно до Конституції України наділені повноваженнями здійснювати правосуддя і виконувати свої обов'язки на професійній основі в Конституційному Суді України та судах загальної юрисдикції. 31. Присяга та обов’язки професійного судді.
Присяга судді
Вперше призначений суддя в урочистій обстановці приймає присягу такого змісту: "Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об'єктивним і справедливим".
Присяга судді складається перед Президентом України.
Обов'язки суддів
Судді зобов'язані:
- при здійсненні правосуддя дотримувати Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об'єктивний розгляд судових справ з дотриманням встановлених законом строків;
- додержувати вимог, передбачених статтею 5 цього Закону, службової дисципліни та розпорядку роботи суду;
- не розголошувати відомості, що становлять державну, військову, службову, комерційну та банківську таємницю, таємницю нарадчої кімнати, відомості про особисте життя громадян та інші відомості, про які вони дізналися під час розгляду справи в судовому засіданні, для забезпечення нерозголошення яких було прийнято рішення про закрите судове засідання;
- не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності.