22. Офіційне з’ясування обставин у справі.

Платник податків керуючись ст.. 56 ПКУ має право оскаржити рішення податкового органу у суді, такі види спорів підсудні адміністративним судам.  Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. (ч.1ст.2 КАСУ) Усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу … або іншими ознаками. (ст.. 10 КАСУ)

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає. (ч. 1, 4,5 ст. 11 КАСУ) Обов`язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом. (п.56.4 ст. 56 ПКУ)

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (суб`єкта владних повноважень), якщо він заперечує проти адміністративного позову. (ч.2 ст.72 КАСУ)

Вищенаведені положення КАС України Вищий адміністративний суд України у інформаційному листі №742/11/13-11 від 02.06.2011р. роз’яснив так, для з`ясування зазначених обставин судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами. При цьому згідно з частиною п`ятою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Тобто, ВАС України вказує судам щоб ці ретельно перевіряли докази податкових органів, а якщо наведених доказів не вистачає, то суд має право витребувати ці докази. Як ви гадаєте, для чого таке ретельне витребування доказів? Для з’ясування істини, чи … ? (відповідь мабуть ви самі знаєте).

Проте мабуть не всі суди зрозуміли одразу, тому 01.11.2011р. ВАС України видає інформаційний лист №1936/11/13-11 в якому дає більш зрозумілі роз’яснення. (цитую)

Водночас судам варто враховувати при розв`язанні відповідних спорів принцип офіційного з`ясування обставин справи, передбачений частинами четвертою та п`ятою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до вказаної норми суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Задля вжиття належних заходів із метою встановлення обставин реальності здійснення спірної господарської операції суди повинні витребувати у податкового органу або платника податків ті докази, які не надані учасниками справи, але які, на думку суду, можуть підтвердити або спростувати доводи податкового органу щодо наявності порушень з боку платника податків. Відповідні дії можуть бути вчинені судом на підставі пункту 1 частини другої статті 110, статті 114 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі ненадходження витребуваних додаткових доказів у строк, установлений судом, спір може бути розв`язано на підставі наявних у справі доказів. Якщо позивач без поважних причин ухиляється від надання доказів на вимогу суду, а наявних у справі матеріалів недостатньо для спростування підтверджених належними доказами висновків контролюючого органу, покладених в основу ухваленого ним спірного рішення, у позові платника податків може бути відмовлено.

Якщо витребувані судом докази на підтвердження правомірності оскарженого рішення (дій чи бездіяльності) не надані відповідачем-податковим органом, суд не позбавлений права вказати на допущені таким податковим органом порушення процесуальних вимог шляхом постановлення окремої ухвали в порядку статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі якщо зібраних у справі доказів буде достатньо для підтвердження доводів податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення господарської операції, у відповідному позові платника податків щодо неправомірності визначених йому грошових зобов`язань необхідно відмовити. Водночас відсутність або недостатність відповідних доказів з урахуванням змісту підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України (презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків) є підставою для висновку про неправомірність оскарженого рішення контролюючого органу. Ось як трактують науковці принцип офіційного з’ясування всіх обставин справи (авторський склад - Коліушко І. Б., Корнута Р. І., Куйбіда Р. О., Маринченко В. Л., Пасенюк О. М. та інші) наявність принципу офіційності обумовлена специфікою публічно-правових відносин, яка полягає у тому, що в учасників таких правовідносин, як правило, нерівні можливості. В адміністративному процесі особі протистоїть потужний адміністративний апарат. У зв`язку з цим у сторін заздалегідь складаються нерівні вихідні можливості. Щоб збалансувати їх, адміністративний суд повинен відігравати активну роль у судовому процесі з тим, щоб сприяти особі у захисті її прав. Тому адміністративний суд має вжити всіх заходів, які передбачені законом, щоб права, які порушила влада, були захищені. Така роль суду обумовлена тим, що переважно конфлікти виникають саме з вини публічної адміністрації або вона не вжила достатніх заходів, щоб цьому запобігти. (витяг із коментаря до КАСУ із системи ліга- закон). Важко робити висновки у такій статті, та хіба вони взагалі потрібні, кожний читач і так зрозумів все добре. Проте не варто розчаровуватись, а робити свою роботу добре, відповідно до закону, приділяти увагу деталям, документам і все буде добре, бо інакше і бути не може.