- •1. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к.: Видавничий центр "Академія", 2002. – 368 с.
- •2. Дорошенко с.І. Загальне мовознавство. – к.: Центр навчальної диципліни, 2006. – 283 с.
- •3. Маслов ю.С. Введение в языкознание. – м.: Высшая школа, 1987. – 321 с.
- •1. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к.: Видавничий центр "Академія", 2002. – 368 с.
- •2. Дорошенко с.І. Загальне мовознавство. – к.: Центр навчальної диципліни, 2006. – 283 с.
- •3. Маслов ю.С. Введение в языкознание. – м.: Высшая школа, 1987. – 321 с.
- •1. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к.: Видавничий центр "Академія", 2002. – 368 с.
- •2. Дорошенко с.І. Загальне мовознавство. – к.: Центр навчальної диципліни, 2006. – 283 с.
- •3. Маслов ю.С. Введение в языкознание. – м.: Высшая школа, 1987. – 321 с.
- •1. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к.: Видавничий центр "Академія", 2002. – 368 с.
- •2. Дорошенко с.І. Загальне мовознавство. – к.: Центр навчальної диципліни, 2006. – 283 с.
- •3. Маслов ю.С. Введение в языкознание. – м.: Высшая школа, 1987. – 321 с.
- •1. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к.: Видавничий центр "Академія", 2002. – 368 с.
- •2. Дорошенко с.І. Загальне мовознавство. – к.: Центр навчальної диципліни, 2006. – 283 с.
- •3. Маслов ю.С. Введение в языкознание. – м.: Высшая школа, 1987. – 321 с.
- •1. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к.: Видавничий центр "Академія", 2002. – 368 с.
- •2. Дорошенко с.І. Загальне мовознавство. – к.: Центр навчальної диципліни, 2006. – 283 с.
- •3. Маслов ю.С. Введение в языкознание. – м.: Высшая школа, 1987. – 321 с.
- •1. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к.: Видавничий центр "Академія", 2002. – 368 с.
- •2. Дорошенко с.І. Загальне мовознавство. – к.: Центр навчальної диципліни, 2006. – 283 с.
- •3. Маслов ю.С. Введение в языкознание. – м.: Высшая школа, 1987. – 321 с.
- •1. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к.: Видавничий центр "Академія", 2002. – 368 с.
- •2. Дорошенко с.І. Загальне мовознавство. – к.: Центр навчальної диципліни, 2006. – 283 с.
- •3. Маслов ю.С. Введение в языкознание. – м.: Высшая школа, 1987. – 321 с.
- •1. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к.: Видавничий центр "Академія", 2002. – 368 с.
- •2. Дорошенко с.І. Загальне мовознавство. – к.: Центр навчальної диципліни, 2006. – 283 с.
- •3. Маслов ю.С. Введение в языкознание. – м.: Высшая школа, 1987. – 321 с.
- •1. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к.: Видавничий центр "Академія", 2002. – 368 с.
- •2. Дорошенко с.І. Загальне мовознавство. – к.: Центр навчальної диципліни, 2006. – 283 с.
- •3. Маслов ю.С. Введение в языкознание. – м.: Высшая школа, 1987. – 321 с.
1. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к.: Видавничий центр "Академія", 2002. – 368 с.
2. Дорошенко с.І. Загальне мовознавство. – к.: Центр навчальної диципліни, 2006. – 283 с.
3. Маслов ю.С. Введение в языкознание. – м.: Высшая школа, 1987. – 321 с.
Додаткова література:
1.Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. – К., 2006.
2. Ющук І. П. Вступ до мовознавства. – К., 2000.
3. Кодухов В.И. Введение в языкознание. – М., 1987.
План:
1. Поняття про склад.
2. Дифтонги . Трифтонги.
3. Наголос як фонетичне явище.
4. Проклітики і енклітики. Такт (фонетичне слово).
5. Інтонація.
Основні проблеми:
Мовленнєвий потік членується на сегментні і суперсегментні фонетичні одиниці. До сегментних одиниць, які у мовленнєвому ланцюжку утворюють окрему ланку, належать звуки, склади, дифтонги, такти, фрази. Суперсегментними одиницями, що у потоці мовлення накладаються на існуючі сегментні, є наголос, інтонація, паузи.
Фраза – відрізок мовлення, що становить собою інтонаційно-змістову єдність, виділену з двох боків паузою. Фраза розпадається на такти – частину фрази, об’єднану одними наголосом. Такти членуються на склади. Склад у свою чергу складається зі звуків – мінімальних фонетичних одиниць.
Склад – об’єднувана вимовою фонетична одиниця, що складається з голосного і прилеглих до нього приголосних або лише голосного звука. Існує три теорії складу: еспіраторна, мускульної напруги, сонорна.
Наголос – виділення в мовленні певної одиниці в ряду однорідних одиниць за допомогою фонетичних засобів. Розрізняють словесний (динамічний, музикальний, кількісний), фразовий, логічний та емфатичний наголос. Членування мовлення на фонетичні відрізки пов’язане з інтонацією, яка складається з мелодики, інтенсивності, пауз, темпу і тембру мовлення.
Питання для самостійної роботи:
1. На які відрізки фонетично членується мовленнєвий потік?
2. Дайте визначення фрази. Якими властивостями характеризується фраза?
3. Що таке такт. Який синонім вживається до слова такт?
4. Що вважають мінімальною одиницею мовленнєвого потоку?
5. Які теорії складу існують у мовознавстві? Які типи складів вам відомі?
6. Дайте визначення монофтонга і поліфтонга. Які різновиди поліфтонгів є у мовах світу?
Ключові поняття:
склад, наголос, дифтонги, трифтонги, проклітики, енклітики, такт (фонетичне слово), інтонація.
ЛЕКЦІЯ ІХ
ТЕМА: ФОНЕТИЧНІ ПРОЦЕСИ
МЕТА: з’ясувати, що таке фонетичні зміни; дати основні відомості про позиційні та комбінаторні зміни; забезпечення знань про звукові фонетичні закони.
Основна література:
1. Кочерган м.П. Вступ до мовознавства. – к.: Видавничий центр "Академія", 2002. – 368 с.
2. Дорошенко с.І. Загальне мовознавство. – к.: Центр навчальної диципліни, 2006. – 283 с.
3. Маслов ю.С. Введение в языкознание. – м.: Высшая школа, 1987. – 321 с.
Додаткова література:
1. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. – К., 2006. – С. 109-141.
2. Кодухов В.И. Введение в языкознание. – М., 1987. – С. 103-131.
3. Ющук І. П. Вступ до мовознавства. – К., 2000. – С. 31 – 53.
4. Мазуркевич Л.В. Вступ до мовознавства. – К.: Вид-во НАУ, 2002. – 207 с.
5. Соссюр Ф. Курс загальної лінгвістики: Пер. з франц. – К.: Основи, 1998. – 324 с.
План:
1. Фонетичні зміни (фонетичні процеси).
2. Позиційні зміни.
3. Комбінаторні зміни.
4. Інші види звукових змін.
Основний зміст:
Оскільки звуки мовлення вимовляються не ізольовано, а в звуковому потоці, то вони можуть зазнавати певних змін. Зміни, спричинені впливом загальних умов вимови, називають позиційними (редукція голосних: кількісна, якісна, оглушення прикінцевих дзвінких приголосних, протеза). Зміни, зумовлені впливом одного звука на інший, – комбінаторні. До комбінаторних змін звуків належать акомодація, асиміляція, дисиміляція, діереза, епентеза, метатеза.
Крім комбінаторних та позиційних, існують такі фонетичні процеси, які не залежать ні від оточення звука, ні від його позиції. Такі зміни називають спонтанними. Наслідком спонтанної зміни завжди є повне зникнення в мові певного звука.
Питання для самостійної роботи:
1. Охарактеризуйте такі фонетичні процеси, як дисиміляція, метатезі і епентеза.
2. Що таке гаплологія, діереза та стяжіння?
3. Охарактеризуйте спонтанні звукові зміни.
4. У чому полягає відмінність між історичними та живими звуковими змінами?
5. Яку роль відіграють фонетичні закони?
6. Що таке конвергенція і дивергенція звуків?
Ключові поняття:
звук, фонема, диференційна ознака, інтегральна ознака фонеми, асиміляція, дисиміляція, акомодація, дієреза, гаплологія, епентеза, метатеза, субституція, редукція, протеза.
ЛЕКЦІЯ Х
ТЕМА: ЛІНГВІСТИЧНИЙ (ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ) АСПЕКТ У ХАРАКТЕРИСТИЦІ ЗВУКІВ МОВИ
МЕТА: з’ясувати значення фонології, як мовознавчої науки про фонемний склад мов; дати основні відомості про лінгвістичний аспект вивчення звуків; забезпечення знань про фонеми.
Основна література: