Домінантні та рецесивні гени у тварин, рослин і людини

Мета: з'ясувати домінанатні та рецесивні гении у тварин, рослин і людини.

Матеріал та обладнання: підручник

Об’єкт дослідження: гени.

Хід роботи: Користуючись підручником заповнити таблиці.

Завдання: Заповнити таблиці домінантних та рецесивних генів у тварин, людини та рослини.

Питання для теоретичної підготовки:

19. Дайте визначення поняття генетична аномалія.

20. Як поділяються аномалії в залежності від причин їх виникнення?

21. Який основний метод застосовують для діагностики аномалій у тварин?

22. Як успадковуються генетичні аномалії у тварин і птиці?

23. Які існують методи профілактики поширення аномалії?

24. Наведіть приклади аномалій у тварин і птиці з аутосомно-домінантним типом успадкування.

25. Наведіть приклади аномалій у тварин і птиці з аутосомно-рецесивним типом успадкування.

26. Наведіть приклади аномалій у тварин і птиці, які успадковуються зчеплено зі статтю.

27. Наведіть типи аномалій, які можуть зустрічатися у великої рогатої худоби, та охарактеризуйте її.

28. Наведіть типи аномалій, які можуть зустрічатися у свиней, та охарактеризуйте їх.

29. Наведіть типи аномалій, які можуть зустрічатися у овець, та охарактеризуйте їх.

30. Наведіть типи аномалій, які можуть зустрічатися у птиці, та охарактеризуйте їх.

31. Яке спаровування тварин називають родинним або інбридингом?

32. Чому при родинному спаровуванні у нащадків проявляється дія рецесивних генів?

33. Яка дія генів називається летальною?

34. Наведіть приклади летальних аномалій у тварин і птиці.

35. Дайте визначення поняття пенентрантності.

36. Дайте визначення поняття експресивності.

Лабораторна робота № 9

Генетика популяцій. Вирішення задач з генетики популяцій

Мета: навчитись вирішувати задачі з генетику популяцій.

Матеріал та обладнання: методичні матеріали лекційного курсу з теми «Генетика популяцій», приклади задач.

Об’єкт дослідження: гени популяцій та їх взаємодія.

Хід роботи: Розглянути методичні матеріали з теми. Встановити особливості вирішення задач з генетики популяцій із застосуванням формули Харді-Вайнберга та правила позначення у схематичному зображенні.

Теоретичне обґрунтування і методичні вказівки. Поняття “популяція” і “чиста лінія” запропоновані В.Йогансеном у 1907 р.

Популяція – це сукупність тварин одного виду, породи, які вільно спаровуються між собою і населяють певну територію (займають певний ареал) та достатньо ізольована від інших груп даного виду.

Популяцією можна вважати кожне стадо однієї породи, якщо тварин цього стада розводять без схрещування з тваринами інших стад, порід.

Чиста лінія – це потомство однієї самозалежної гомозиготної особини. Звичайно, потомство це гомозиготне. У тварин чистих ліній не буває, бо близькоспоріднене спаровування хоч і веде до збільшення гомозиготності, проте вона стовідсотковою не буває.

Метою популяційної генетики є вивчення закономірностей розподілу співвідношень генотипів (АА, Аа, аа) оскільки біологічне і господарсько-корисне значення їх різне. Вважають, що найкращими є гетерозиготні форми серед яких може виникати гетерозис як результат наддомінування. На другому місці – гомозиготні домінантні і на останньому – гомозиготні рецесивні, як найменш пристосовані до умов зовнішнього середовища і часто мають низьку життєздатність. Для роботи з тваринами потрібно знати з якими масивами тварин маємо справу і відповідно направляти роботу на покращення бажаних співвідношень генотипів, тобто вирішувати практичні задачі користуючись при цьому формулою Харді-Вайнберга:

p²⁽AA) + 2pq(Aa) + q² (aa) = 1, де

p(А) – пропорція в популяції гамет з геном “А”

q(а) – пропорція в популяції гамет з геном “а”