Приклад розрахунку

Вихідні дані:

м.Київ )	bщ = 4 мм (ширина щілин притворів);
24-поверхова споруда (поверховість);	bд = 0,9 м (ширина вхідних дверей);
Вікна подвійні, роздільні	hд =2 м (висота вхідних дверей);
F0=1м2 (площа вікна)	hвх =1,5 м (висота рівня дверей);
Fлк=16 м2 (площа сходової клітини);	hпов = 3 м (висота поверху);
ρв=1,21кг/м3 (щільність повітря);	hп1 = 3 м (висота 1 поверху);
tв=180С (температура повітря в сходовій клітині);	hвз =75 м (рівень повітрезабору)

Розв’язок:

1.Визначення невідомих вихідних даних:

а) розрахункова температура зовнішнього повітря t_нв= - 25 ⁰С;

б) густина зовнішнього повітря при t_нв= - 20 ⁰С;

де ρ_в = 1,29 кг/м³ – густина повітря при 0 ⁰С;

Т₀=273 К (що відповідає 0 ⁰С);

Т_нв = 248 К – температура зовнішнього повітря (що відповідає -25 ⁰С);

в) нормативна швидкість вітру для м. Києва

2. Визначення гравітаційного тиску в сходовій клітині на рівні входу в приміщення першого поверху, «поверхів-представників» и на рівні повітрозабору:

Па

де h – геометрична висота середини прорізу відповідно до умовного рівня землі біля входу в сходову клітину, м;

q = 9.81 м²/с – прискорення вільного падіння

Па

Па

Па

Па

Па

Па

Па

Па

Па

Па

Па

3. Визначення розрахункової швидкості вітру по висоті будівлі.

4. Визначення зовнішнього тиску на рівні першого поверху з навітряної сторони і по висоті будівлі з підвітряної сторони.

де k – аеродинамічний коефіцієнт; його найбільше значення при лобовому направлені вітру:

• для навітряної сторони k = 0,8;

• для підвітряної сторони k = -0,6;

5.Визначення тиску в сходових клітинах при ввімкненій системі підпору на рівні дверей першого поверху і на рівні наступних поверхів:

а) на рівні першого поверху:

Па

Па

б)на рівні наступних поверхів:

Па

Па

Па

Па

Па

Па

Па

Па

Па

Па

Па

6. Визначення перепаду тисків, який утворився в об’ємі сходової клітини і навколишнього середовища (з підвітряної сторони) по висоті будівлі. При цьому тиск в сходовій клітині на рівні входу в приміщення рівним тиску на рівні першого поверху.

Па

а) на вході Па

б) на 1 поверсі Па

в) на 3 поверсі Па

г) на 6 поверсі Па

д) на 9 поверсі Па

е) на 12 поверсі Па

є) на 15 поверсі Па

ж) на 18 поверсі Па

з) на 21 поверсі Па

и) на 13 поверсі Па

і) на повітрозаборі Па

7. Визначення кількості повітря, стравленого через дверні і віконні прорізи сходової клітини:

а) через відкритий дверний проріз при вході в будівлю стравлюється:

кг

де F_дв=h_дв∙b_дв м²

φ – коефіцієнт розходу. Приймається:

- для відкритих прорізів дверей φ=0,64;

- для щілин дверей сходових клітин φ=0,6;

- для дверей шахт ліфтів φ=0,7 .

F_дв=2,0∙0,9=1,8 м²

кг·ч^-1

б) через щілини притворах дверей стравлення:

де: F_щ.дв = 2∙(h_дв∙b_дв) ∙δ_щ м²

F_щ.дв = 2∙(2,0∙0,9) ∙0,004=0,0232 м²

в) через віконні прорізи стравлюється:

де J – повітропроникність не ущільнених віконних прорізів. Приймається:

• для одинарних і спарених вікон J=8,62 кг∙м^-1∙ч^-1∙Н^-0,5;

• для двійних роздільних вікон J=5,75 кг∙м^-1∙ч^-1∙Н^-0,5;

8. Визначення сумарного розходу повітря, який подається в сходову клітину.

9. Визначення виробництва вентилятора.

10. Визначення гідравлічного опору при русі повітря по сходовій клітині.

де: ζ – коефіцієнт місцевого опору:

• маршів і площадок сходової клітини, який приймається в межах одного поверху рівним ζ=20;

• ліфтової шахти ζ=15;

N_пов – кількість поверхів в приміщені;

v_л – швидкість руху повітря в сходовій клітині.

11. Визначення тиску, яке розвиває вентилятор

де ΔP_мережі - гідравлічний опір мережі, ΔP_мережі=100 Па.

2.3. Обґрунтування обладнання для системи проти димного захисту будівлі.

Таким чином, для забезпечення не задимленості сходової клітини необхідно встановити вентилятор продуктивністю не менше 50748 м³/ч. При цьому, напір, який розвиває вентилятор, повинен бути не менше 478н/м². За довідником проводимо підбір вентилятора і електродвигуна, викладений в додатку 3(2).

До встановлення приймається центр обіжний вентилятор Ц4-70 №12.5-6, N=755об/ хв., з електродвигуном АО2-81-6 N = 30кВт.