2.3. Обробка результатів

2.3.1. По кожному проведеному випробуванню зразка нафтопродукту обчислюють та фіксують всі необхідні дані.

Якщо в нормативній документації не вказані особливі дані, записують температуру початку кипіння, кінця кипіння (температуру википання), або температуру кінця перегонки (температуру випаровування або обидва значення свідчення термометра при 5-| і 95 % відгону і при кратному 10 % відгоні від 10 до 90 % включно.

2.3.2. Фіксують значення всіх об'ємів у відсотках з погрішністю не більше 0,5 ˚С до 300 °С і не більше 1 ˚С до 370 ˚С і барометричний тиск з погрішністю не більше 0,38 мм рт. ст.

2.3.3. Якщо дані мають бути обгрунтовані згідно з показниками термометра, скорегованого по барометричному тиску (760 мм рт. ст.), застосовують поправку С на барометричний тиск до кожного свідчення термометра по формулі (1) або використовують дані таблиці .

Після внесення поправок і округлення кожного результату до 0,5˚С у всіх подальших розрахунках і записах результатів слід використовувати скореговані свідчення термометра.

Поправку С додають до відміченого свідчення термометра (див. таблицю 1).

С= 0,00012 (760-Р) • (273 +t₀) (1)

де Р— барометричний тиск, мм рт. ст.;

t₀ — спостережувані свідчення термометра, ˚С.

2.3.4. Після внесення поправок на барометричний тиск записують скореговану температуру початку і кінця кипіння, температуру повного випаровування,температуру розкладання,об'єм відгону, відновлений загальний об'єм, кожен кратний 10 %-ий відгін (об'єми відігнаного продукту) і відповідні ним температури.

Обчислюють втрати і залишок у відсотках.

2.3.5. Будуємо криву разгонки:

Для побудови графіка на по осі ординат наносять всі свідчення термометра з поправкою на барометричний тиск а по осі абсцис — відповідні проценти відгону.

Наносять початкову температуру кипіння при нульовому проценті| відгону. Будують криву, що з'єднує| ці крапки.

2.4.Точність виміру.

2.4.1. Збіжність

Два результати визначень, отримані послідовно одним виконавцем, визнаються достовірними (з 95 %-ной довірчою вірогідністю), якщо розбіжність між ними не перевищує значення, визначеного по номограмі (див. малюнок 3).

2.4.2 Відтворюваність

Два результати випробування, отримані в двох різних лабораторіях, визнаються достовірними (з 95 %-ной довірчою вірогідністю), якщо розбіжність між ними не перевищує значення, визначеного по номограмі (див. малюнок 3).

Малюнок 3. Точність методу

t₁ — температура початку кипіння, ˚C; t₂ — температура кінця кипіння або температура повного википання нафтопродукту °С; t— температура при заданому відсотку випару або відгону, ˚C ; V— відсоток випару або відгону при заданій температурі

Питання до заліку:

1.Дати визначення поняттю фракціонування.

2.Охарактеризувати методику визначення фракційного складу.

3.Як підготувати пробу нафтопродукту до проведення випробування.

4.Дати характеристику показників якості фракційного складу.

5.Техніка безпеки під час проведення випробування.

Рекомендована література:

1.ГОСТ 2177-99. Нафтопродукти. Методика визначення фракці. складу.

2.А.И.Козаченко «Контроль качества горюче-смазочных материалов в гражданской авиации» К.: КНИГА, 1992г., 244 с.

3. Методические рекомендации по анализу качества горюче – смазочных материалов в ГА. Часть І, М.: Воздушный транспорт, 1987 г.-144 с.