Причини соціального сирітства
Найпоширенішою причиною поширення соціального сирітства визначають злочинну діяльність батьків, залучення дітей до кримінальних та протиправних дій. Засудження батьків, перебування їх у місцях позбавлення волі призводить до того, що дитина потребує влаштування, стає сиротою при живих батьках. Також фактором ризику позбавлення дитини піклування батьків є агресивна поведінка батьків, брутальне та жорстоке поводження з дітьми, що становить загрозу життю і здоров'ю дитини, психічні захворювання.
Розглядаючи фактори, які впливають на поширення соціального сирітства, їх можна згрупувати у дві категорії: внутрішньосімейні та загальнодержавні.
До внутрішньосімейних можна віднести такі:
безвідповідальне ставлення батьків до виконання своїх обов'язків,
вживання батьками алкоголю, наркотичних засобів,
злочинна діяльність та агресивна поведінка батьків.
До причин, що мають загальнодержавний характер, можна віднести:
бідність сімей, які виховують неповнолітніх дітей,
відсутність дієвих соціальних програм підтримки сімей з дітьми,
зниження морального рівня населення країни,
підвищення рівня смертності та психічної захворюваності населення.
  
  
Сирітство в Україні
Проблема сирітства в Україні та перспективи їх вирішення Статистичні дані
Динаміка сирітства в Україні до 2008 р. щороку зростала: десять років тому сиріт було понад 80 тисяч, а на 1 червня 2007 року — уже понад 103.
Починаючи з 2009 року в Україні кількість дітей-сиріт має тенденцію зменшуватись. Проте, на жаль, зменшується також і кількість усиновлених дітей.
Рік  | 
		Чисельність дітей, усиновлених протягом року  | 
		Загальна чисельність дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування на кінець року  | 
	
2003  | 
		6 345  | 
		96 112  | 
	
2004  | 
		5 596  | 
		97 590  | 
	
2005  | 
		5 241  | 
		97 829  | 
	
2006  | 
		4 318  | 
		102 912  | 
	
2007  | 
		5 229  | 
		102 924  | 
	
2008  | 
		5 261  | 
		103 542  | 
	
2009  | 
		5 274  | 
		100 787  | 
	
2010  | 
		4 865  | 
		98 119  | 
	
За даними Держкомстату України
Якщо в західних регіонах сиріт 0,5% від загальної кількості дітей, то в східних — 1,8-2%. Рекордсменом у цій сумній статистиці є Миколаївська область — 2,2% (4,5 тисячі дітей). Несприятлива ситуація також у Дніпропетровській та Донецькій областях. Практично немає дітей-сиріт у Тернопільській, Чернівецькій та Львівській областях.
2008-й рік глава держави оголосив Роком усиновлення.
Трудова міграція в Україні
Трудова́ мігра́ція в Украї́ні — пересування особи з метою тимчасового працевлаштування, що супроводжується перетинанням державного кордону (зовнішня трудова міграція) або меж адміністративно-територіальних одиниць України (внутрішня трудова міграція).
За даними представництва ООН в Україні, кожен п’ятий українець є потенційним мігрантом і хотів би виїхати з населеного пункту, в якому живе. При цьому з тих, хто вирішив їхати, близько 15% зробили свій вибір на користь іншої місцевості в Україні і лише 5% мають намір виїхати за межі держави. [1]
