32 Методи дослідження навколоплідних вод

Під час ультразвукового дослідження оцінюють об’єм навколоплідних вод (див. біофізичний профіль плода), можлива також оцінка їх структури.

Амніоцентез – отримання навколоплідних вод методом пункції амніотичної порожнини через черевну стінку (трансабдомінальний доступ), або через вагину (трансвагинальний). Після 20 тижня вагітності застосовують трансабдомінальний доступ під ультразвуковим контролем, обираючи місце для пункції, де нема плаценти. Отримують навколоплідні води для біохімічного, гормонального, імунологічного, цитологічного, генетичного дослідження, в залежності від мети амніоцентезу.

31Ультразвукова плацентографія дозволяє встановити локалізацію плаценти, Ії товщину, структуру (стан хоральної мембрани, паренхіми). Метод дозволяє визначити ступінь дозрівання плаценти.

При неускладненій вагітності с 26 тижня реєструють І стадію дозрівання, з 32 тижня – ІІ стадію, з 36 тижня – ІІІ. Поява ультразвукових ознак різних ступенів структурності плаценти раніше встановлених строків оцінюється як передчасне ''старіння'' плаценти.

Важливим методом дослідження функціонального стану плаценти є оцінка ії гормональної функції. Найбільше практичне значення має дослідження рівня прогестерону і естріолу. Рівень прогестерону залежить від строку вагітності і постійно підвищується до 37-38 тижня. Секреція естріолу залежить переважно від андрогенних попередників, що продукуються наднирниками плода. Рівень цього гормону в крові вагітної відображає не тільки стан плаценти, а також і плода.

33. точне встановлення діагнозу гіпотрофії плода проводиться по УЗД, особливо в динаміці, приблизно через 2-3 тижні. На УЗД проводиться визначення фетометрічних даних, тобто вимір довжини кінцівок, окружності голівки й живота плода, визначення кількості рідини.

34. Пренатальна діагностика сзвр:

На даний час ультразвукова діагностика відкриває широкі можливості для виявлення СЗРП. Наступні параметри, які оцінюються комплексно, дозволяють з високим ступенем точності судити про затримку розвитку плоду:

Біпарієтальний діаметр (БПД). Якщо при повторних вимірах БПД результат нижчий за оптимальний, вірогідність народження дитини з низькою масою тіла (по відношенню до очікуваної для даного гестаційного віку) складає 50 - 80%.

Обвід живота. Печінка - орган, який страждає першим при затримці росту. Зменшення обводу живота - ранній симптом асиметричної затримки розвитку плода і знижених запасів глікогену.

Відношення обводу голови до обводу живота. В нормі воно змінюється зі збільшенням терміну вагітності. В другому триместрі обвід голови більший, ніж обвід живота. Приблизно в 32 - 36 тижнів вагітності співвідношення складає 1:1, а після 36 тижнів обвід живота стає більшим. Збереження співвідношення більше 1 в останні тижні вагітності свідчить про наявність асиметричного СЗРП.

Довжина стегна. Довжина стегна добре корелює з довжиною тіла, виміряної від маківки до п'ят, що дає можливість оцінювати довжину плоду на ранніх термінах і здійснювати потрібні вимірювання. Повторна оцінка довжини стегна, як і БПД, ефективна при встановлені симетричного СЗРП.

Оцінка морфології плаценти і амніотичної рідини. Вона допомагає відрізнити плід з затримкою розвитку від плоду з конституційно обумовленими невеликими розмірами. Наприклад, ознаки старіння плаценти у поєднанні з маловіддям свідчить про СЗРП і про поганий прогноз для плода, в той час як нормальна морфологія плаценти і нормальна кількість навколоплідних вод передбачають конституційно обумовлені невеликі розміри плоду

35. Результати доплерографії…….:В основу метода пренатальної доплерографії вкладений ефект Доплера, суть якого полягає у зміні довжини хвилі від об’єкту, що рухається. Дослідженню підлягають: вена пуповини, аорта плода, артерія пуповини, внутрішня сонна артерія, ниркова артерія плода та маткова артерія матері. Дослідження кровообігу в системі мати-плацента-плід при допомозі доплерометрії дозволяє провести топічну діагностику гемодинамічних порушень ще на до клінічній стадії формування плацентарної недостатності. Зменшення кровообігу у внутрішній сонній артерії плода може вказувати на наявність внутрішньоутробного інфікування плода. Підвищення – на наявність гідроцефалії (інфекційний стеноз сільвієвого водопроводу). Рання діагностика (доклінічна) пізнього гестозу вагітних можлива при доплерографії маткової артерії.