Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Дисц_АРХ_NEW_Druk.doc
Скачиваний:
47
Добавлен:
15.11.2019
Размер:
6 Мб
Скачать

1951 Р. – Перша масова модель комп'ютера

Джон Моушлі і Дж. Преспер Еккерт заснували компанію, що приступила до розробки комп'ютерів із збереженою програмою. У 1951 році вони створили машину UNIVAC (Universal Automatic Computer – універсальна автоматична обчислювальна машина). Перший екземпляр був переданий у Бюро перепису населення США. Потім було створено багато різних моделей UNIVAC, що знайшли застосування в різних сферах діяльності. Таким чином, UNIVAC став першим серійним комп'ютером. Крім того, це був перший комп'ютер, у якому замість перфолент і карт використовувалася магнітна стрічка, і він вільно обробляв як цифрову, так і символьну інформацію.

1953 Р. – Створення бесм

У 1953 році в хід вступила БЕСМ – велика електронна рахункова машина, побудована під керівництвом С.А. Лебедєва для Академії наук і визнана тоді самої швидкодіючої з європейських пристроїв подібного типу (середня швидкість рахунку – до 10 тис. операцій у секунду). У цій трьохадресній машині рівнобіжної дії на електронних лампах (4000 ламп) була використана двійкова система числення з плаваючої коми. У якості пристроїв уведення використовувалася перфолента, для виведення – магнітна стрічка з наступним друкуванням на спеціально розробленому швидкодіючому пристрої, що фотодрукує. Цікавими особливостями структури машини було введення місцевого керування операціями, що виходять за часом за рамки стандартного циклу, а також автономне керування при переході на підпрограми. Машина містила довгостроковий пристрій, що запам'ятовує, для підпрограм, частина з який була змінна.

За 1959-1966 роки було створено 4 моделі цього сімейства: БЕСМ-2, БЕСМ-3, БЕСМ-3М і БЕСМ-4. Удосконалювання йшло по шляху збільшення і модернізації зовнішніх пристроїв, переходу на напівпровідникову елементну базу, збільшення ємності ОЗП на магнітних сердечниках, а також ємності зовнішніх ЗП. У 1967 році була створена сама потужна обчислювальна машина даного сімейства – БЕСМ-6 (швидкодія складала біля 1 млн. операцій у секунду). Характерними рисами внутрішньої організації центральної частини машини були: високий ступінь локального паралелізму, наявність буферного пристрою, що запам'ятовує, що має велику швидкодію, розширена система операцій, можливість організації магазинної пам'яті і розбивка оперативної пам'яті на незалежні блоки. Структура машини була розрахована на застосування її в режимі поділу часу і мультипрограмування.

1954 Р. – Серійний випуск електронно-обчислювальних машин у срср

Після появи БЕСМ був заснований серійний випуск великої машини «стріла» розробленої по проекті Ю.А. Базилевського. Машина згодом зіграла чималу роль у вирішенні ряду науково-технічних завдань. У ній здійснювалося рівнобіжне представлення десяткових чисел із плаваючої коми (діапазон від 10 у - 19 ступеня до 10 у +19). "Стріла" мала 43 двійкових розряди і трьохадресну систему команд. Введення в машину здійснювався з перфокарт і з магнітної стрічки. Виведення – на магнітну стрічку, перфоратор карт і широкоформатний друкувальний пристрій. Ця машина, побудована на 6000 електронних ламп, за секунду могла виконати до 2 тис. трьохадресних операцій із плаваючої комою. Корисний машинний час – до 18 годин у добу.

У колективі, яким керував член-кореспондент АН СРСР І.С. Брук, були побудовані універсальні машини М-2 і М-3. З 1954 року початий також серійний випуск універсальної машини "Урал-1", а потім і "Урал-4" конструкції Б.І. Рамеєва. Машини всіх цих типів швидко знайшли застосування в різних галузях народного господарства.