- •Програма
- •Основні вимоги до знань і умінь учнів. В ході вивчення предмету учні повинні
- •Програма з політології.
- •Тема 1. Предмет політології (2 год)
- •Тема 2. Зародження науки про політику та основні етапи її розвитку (6 год)
- •Тема 3. Політична і правова думка в Україні (6 год)
- •Тема 4. Влада як суспільне явище. Основні види політичних режимів (5 год)
- •Тема 5. Політичне життя, громадянське суспільство і Демократія (6 год)
- •Тема 6. Політичні партії та громадські рухи (6 год)
- •Тема 7. Політична свідомість і політична культура (5 год)
- •Тема 8. Людина, політика, гуманізм (5 год)
- •Тема 9. Політика і національні відносини (6 год)
- •Тема 10. Глобальні проблеми й основні соціально-політичні процеси сучасної цивілізації (7 год)
- •Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з курсу “Політологія” (за 12-бальною системою)
Програма з політології.
Тематичний план навчального курсу “Політологія”.
№ |
Тема |
Кількість годин |
1
2
3
4 |
Тема 1 Предмет політології. Тема 2 Зародження науки про політологію та основні етапи її розвитку. Тема 3 Політична і правова думка в Україні. Тема 4 Влада як суспільне явище. Основні види політичних режимів. |
2 год.
6 год.
6 год.
5 год. |
5 |
Тема 5 Політичне життя, громадянське суспільство і демократія. |
6 год. |
6 |
Тема 6 Політичні партії та громадські рухи. |
6 год. |
7 |
Тема 7 Політична свідомість і політична культура. |
6 год. |
8 |
Тема 8 Людина, політика, гуманізм. |
6 год. |
9 |
Тема 9 Політика і національні відносини. |
6 год. |
10 |
Тема 10 Глобальні проблеми й основні соціально-політичні процеси сучасної цивілізації. |
7 год. |
|
Всього: |
54 год. |
Тема 1. Предмет політології (2 год)
Політика як соціальне явище. Предмет основ політології – закономірності взаємовідносин соціальних суб’єктів у питаннях політичної влади. Внутрішня і зовнішня політика як об’єкт політології. Політологія – наука про суть і теорію політичного життя, політичних систем в окремих суспільствах та їх взаємодії на міжнародній арені.
Функції політології. Методи дослідження науки про політику. Політичні категорії як відображення специфіки політичних явищ. Класифікація категорій у політології.
Стан політичної думки в Україні на сучасному етапі.
Тема 2. Зародження науки про політику та основні етапи її розвитку (6 год)
Історичні умови виникнення соціально-політичної думки. Соціально-політичні вчення у Стародавньому світі: Конфуцій, С.Гаутама (Будда), Платон Афінський, Арістотель. Проекти ідеального політичного устрою.
Соціально-політичні погляди у період середньовіччя і Відродження (Ф.Аквінський, Н.Макіавелі, Т.Мюнцер, Ж.Кальвін, Ж.Боден). Ранні соціалістичні утопії (Т.Мор, Т.Кампанелла, Д.Уінстенлі, Д.Верас).
Соціальні та політичні концепції епохи Відродження й буржуазних революцій ХVІІ – першої половини ХІХ ст. Ідеї просвітителів (Д.Локк, Ф.Вольтер, Ш.Монтеск’є, Д.Дідро, П.Гольбах, Руссо). Комуністичні теорії ХVІІІ ст. (Ж.Мелье, Мореллі, Г.Маблі, Ф.Н.Бабеф). Політичні погляди і соціальні орієнтації І.Канта, І.Фіхте, Г.Гегеля. Критичний утопічний соціалізм (А.Сен-Сімон, Ш.Фур’є, Р.Оуен). “Робітничий комунізм” (Л.Бланкі, В.Вейтлінг, Т.Дезамі, Е.Кабе).
Соціально-політична суть буржуазного лібералізму (Б.Констан, І.Бентам) і політико-соціологічна ідея О.Канта й Г.Спенсера. Концепція “громадянського суспільства” Г.Гегеля.
Вплив поглядів соціалістів-утопістів на формування соціально-політичної думки у ХVІІ- першій половині ХІХ ст.
Розвиток і особливості політико-правової думки в Росії. Офіційні політичні доктрини в Росії ХVІІ – ХІХ ст. Політичні ідеали слов’янофілів і західників. Революційний демократизм
М.Чернишевського, М.Добролюбова, В.Белінського, О.Герцена. Політичні ідеї теоретиків революційного народознавства. Специфіка російської ліберальної думки. Масонство у Росії.
Діалектико-матеріалістичні погляди К.Маркса, Ф.Енгельса, В.Леніна на соціальне життя й політику. Досвід міжнародної соціал-демократії.
Політологічні концепції ХХ ст. Соціальний дарвінізм і теорія завоювання. Теорія “еліти” В.Парето. Політологічні концепції М.Вебера, “Теорія олігархізації політичних партій”, теорія “плюралістичної демократії”, ідеї “Римського клубу”. Необхідність постійної розробки нових концепцій для соціально-політичного розвитку сучасної цивілізації.
