5. Соціальна політика.
Соціальна політика – напрям внутрішньої політики держави, покликаної забезпечити відтворення населення, гармонізацію суспільних відносин, політичну стабільність, злагоду – є одним із головних напрямів розбудови соціальної держави.
Реалізується вона через державні рішення, соціальні заходи, програми. Об’єктом соціальної політики є життєві умови соціальних і демографічних груп, метою – підвищення добробуту населення, забезпечення вищого рівня та якості життя.
Основою соціальної політики є соціальна справедливість – надання рівних стартових можливостей, соціальних гарантій усім членам суспільства, забезпечення рівної плати за рівну працю, подолання дискримінації будь-якої соціальної групи, підтримка пригнічених верств населення тощо. Суспільства з демократичним устроєм мають більше можливостей для реалізації соціальної справедливості. Однак і в демократичних державах не завжди цілком реалізовані принципи соціальної справедливості.
Критеріями оцінювання соціальної сфери є соціальний настрій, соціальне здоров'я населення тощо.
Наявність в суспільстві соціальної стратифікації (соціальних груп, які відрізняються місцем в соціальній ієрархії), соціальних відносин, основою яких є відносини рівності і нерівності, влади і підпорядкування, передбачає необхідність постійного і ефективного соціального регулювання цих відносин. Очевидно і інше: соціальні групи, які виступають в якості суб’єктів соціальної політики (тобто ті, в руках яких економічна і політична влада, відповідні повноваження), не будуть регулювати подібні соціальні відносини «нейтрально», не маючи на увазі своїх власних інтересів.
Таким чином, соціальна політика – це діяльність (напрямки, способи, методи) певних соціальних груп-субєктів соціальної політики щодо встановлення і регулювання в суспільстві певної системи соціальних відносин (а саме соціальних нерівностей) для максимально повного задоволення потреб саме цих груп і стимулювання соціальної, економічної, трудової активності інших соціальних груп.
Соціальна політика у сфері праці реалізується в двох напрямках:
1) безпосередньо в сфері праці через регулювання відносин рівенства-нерівенства на основі реалізації принципів соціальної справедливості;
2) В сфері поза процесом праці, але пов’язаною з ним через реалізацію принципів соціального захисту, зокрема, соціальних гарантій.
Отже, основними поняттями соціальної політики є «соціальне управління» і «соціальна сфера».
Соціальне управління – один з основних типів управління, функція якого полягає в забезпеченні реалізації потреб розвитку суспільства та його підсистем. Основні загальні властивості: 1) наявність людини як суб’єкта та об’єкта управління, як первинного елемента соціальної системи;
2) застосування цілеспрямованого, свідомого впливу на різні спільноти людей, соціальні групи, організації, колективи тощо для координації та узгодження їхньої діяльності в процесі вирішення загальногосподарських і суспільних завдань з метою формування й відтворення відповідних умов, що сприяють розвитку людини як особистості;
3) забезпечення функціонування і розвитку будь-якої соціальної системи при збереженні її основних якісних параметрів.
Механізм здійснення процесу соціального управління з метою впорядкування тієї чи іншої соціальної системи такий:
а) щоб управляти будь-якою соціальною системою, потрібно мати інформацію про її сутність, призначення, функції, стан, можливості тощо;
б) маючи таку інформацію, керівна підсистема проектує, прогнозує, програмує та чітко планує оптимальне функціонування соціального об’єкта на відповідний період часу виходячи з реальних умов і можливостей;
в) щоб соціальна система функціонувала відповідно до розробленої програми (плану), її підсистеми та ланки повинні систематично або періодично отримувати певну серію «команд» (управлінських впливів і рішень);
г) оскільки виконання рішень може мати різні відхилення, потрібен постійний контроль за їх виконанням;
д) контроль та аналіз функціонування соціальної системи дає можливість оперативно коригувати її діяльність, а також нагромаджувати інформацію щодо розробки нового проекту, плану, програми тощо.
На сучасному етапі розвитку управління українського суспільства головним завданням соціального управління є розробка та здійснення соціальної політики, спрямованої на підвищення матеріального і культурного рівня життя різних верств населення, на подолання величезного розриву щодо якості життя між так званими новими українцями і групами населення, що перебувають за межею бідності, на забезпечення робочими місцями всіх громадян, які бажають працювати, на створення ефективної системи охорони здоров'я, освіти, підтримки малозабезпечених верств населення, здійснення заходів щодо боротьби зі злочинністю, запобігання соціальним, політичним і міжнародним конфліктам.
Соціальна сфера – цілісна підсистема суспільства, стійка галузь діяльності людей з відтворення свого життя, простір реалізації їх інтересів, потреб, цілей і цінностей.
Терміни і поняття:
соціальна дія;
соціальна взаємодія;
соціальні відносини;
соціально-трудові відносини;
соціально-трудові процеси;
трудова мобільність;
адаптація особистості;
мотив;
соціальна політика;
соціальне управління;
соціальна сфера.
Запитання і завдання до практично-семінарського заняття:
Визначте фактори, що визначають характер відносин соціальної нерівності в системі соціальних відносин.
Сформулюйте зміст і основні риси соціальної справедливості.
Доведіть, що соціальний зв'язок і соціальна взаємодія є елементами соціального життя суспільства.
Як, на Ваш погляд, співвідносяться між собою соціальна справедливість і свобода? У зв’язку з чим виникли і як розвивалися в історії людства погляди на взаємозв’язок справедливості, рівності і свободи?
Порівняйте між собою три різні рівні розуміння сутності рівності. Як Ви розумієте вислів: «Ринкові відносини дають кожній людині рівні шанси для забезпечення власного благополуччя?
У чому, на Вашу думку, проявляється жорсткість ринкових відносин? Чи можна жорсткість ринку ототожнювати з його несправедливістю?
Як узгоджується реалізація принципу соціальної справедливості з необхідністю диференціації доходів працівників? Які економічні фактори обумовлюють диференціацію доходів? Назвіть і охарактеризуйте соціальні, економічні та політичні обмежувачі диференціації доходів у суспільстві.
Визначте ліберально-демократичні принципи соціальної справедливості.
Що таке соціальна безпека людини і в чому її економічне значення?