
- •1. Кінетика гомогенних хімічних реакцій
- •Виконання роботи
- •2. Кінетика гетерогенних процесів
- •Виконання роботи
- •3. Поверхневий натяг
- •Виконання роботи
- •4. Седиментація
- •Виконання роботи
- •5. Електропровідність
- •Виконання роботи
- •6. Електрорушийні сили (ерс)
- •Виконання роботи
- •7. Потенціометричне визначення рН
- •Виконання роботи
- •8. Електроліз
- •Виконання роботи
Виконання роботи
Задача 1. Визначення константи комірки для вимірювання електропровідності розчинів.
Мета роботи: визначити константу комірки Кком. для вимірювання електропровідності за допомогою стандартного розчину.
Для
того, щоб визначити питому електропровідність
розчину, необхідно було б розмістити
його в комірці з електродами одиничної
площі та розташованими на одиничній
відстані один від одного. На практиці
користуються комірками з електродами
будь–якого розміру, розташованими на
будь–якій відстані, але спочатку
визначають константу комірки
=
.
Константу комірки можна визначити, якщо виміряти в даній комірці опір розчину з відомою питомою електропровідністю . Як стандартний розчин можна застосувати 0,02 М КСl. Тоді, згідно з формулою (5.3):
|
(5.11) |
При t =
25 0С
.
В комірку для вимірювання електропровідності наливають стандартний розчин таким чином, щоб його рівень був на 2-3 см вищий, ніж рівень електродів. Комірку поміщають у термостат з температурою 25 0С і витримують 5 - 10 хв. Далі вимірюють опір і за формулою (5.11) визначають константу комірки.
,
см-1.
Задача 2. Визначення електропровідності розчинів сильних електролітів.
Мета роботи: визначити електропровідність розчинів сильних електролітів та розрахувати коефіцієнт електропровідності.
Вимірюють
опір розчинів сильних електролітів (за
вказівкою викладача), розраховують
(
)
і
за рівнянням (5.5). Величину
визначають за формулою (5.7), користуючись
таблицею 5.1. За рівнянням (5.8) обчислюють
.
Задача 3. Визначення електропровідності розчинів слабких електролітів.
Мета роботи: визначити електропровідності розчинів слабких електролітів, розрахувати ступені їх дисоціації та підтвердити закон розведення Оствальда.
Для
експерименту беруть три розчини слабкого
1 – 1 електроліту різних концентрацій
(за вказівкою викладача). Вимірюють їх
опір, розраховують
,
,
(як в задачі 2). Визначають
за рівнянням (5.9) та
за рівнянням (5.10). Дані експерименту
зводять у таблицю 5.2.
З довідника виписують теоретичне значення та обчислюють відносну похибку експерименту.
Таблиця 5.2 – Властивості розчину слабкого електроліту різних концентрацій.
№ виміру |
с, |
R, Ом |
|
|
|
|
1 |
0,1 |
|
|
|
|
|
2 |
0,05 |
|
|
|
|
|
3 |
0,01 |
|
|
|
|
|
|
|
ЛІТЕРАТУРА: 1, с. 191 - 198; 2, с. 255 – 258; 4, с. 257 – 261; 7, с. 123, 136.