НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
Імені ярослава мудрого
НАГОРНЮК ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА
УДК 343.2 (091)
ПИТАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА
В ПРАЦЯХ О.Ф. КІСТЯКІВСЬКОГО
Спеціальність: 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
Харків – 2004
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі кримінального права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України.
Науковий керівник:
- доктор юридичних наук, професор Бажанов Марко Ігоревич, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри кримінального права;
доктор юридичних наук, професор Баулін Юрій Васильович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри кримінального права.
Офіційні опоненти:
- доктор юридичних наук, професор Костенко Олександр Миколайович, Інститут держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України, завідувач відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою;
- кандидат юридичних наук, доцент Андрушко Петро Петрович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри кримінального права та кримінології
Провідна установа:
Національна академія внутрішніх справ України, кафедра теорії кримінального права,
м. Київ.
Захист відбудеться 8 квітня 2004 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.01 в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 70.
Автореферат розісланий 5 березня 2004 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Шепітько В.Ю.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми дослідження. В сучасних умовах активного процесу розбудови правової української держави має місце значне зростання ролі правової науки, в тому числі кримінально-правової. Вирішення актуальних проблем, пов’язаних з реформуванням і вдосконаленням сучасного кримінального права, у великій мірі залежить від дослідження та засвоєння історичного досвіду вітчизняної кримінально-правової науки, оскільки вивчення її історії дозволяє встановити зв’язок науки кримінального права з практикою законодавчої діяльності, а також значення законодавства для розвитку науки кримінального права. Історія науки – це перш за все історія розвитку кримінально-правової думки, історія розвитку відповідних ідей, поглядів, переконань, які втілюються в конкретні поняття, що мають значення для побудови кримінальних законів і практики їх застосування. Очевидно, що без критичного аналізу концепцій і поглядів, що існували, без урахування умов, в яких вони виникали і розвивались, іншими словами, без аналізу історії розвитку науки кримінального права неможливо успішно розвивати, рухати вперед саму науку, а відповідно, вдосконалювати законодавство і правозастосовчу практику. Історик науки кримінального права звертає свої погляди до минулого з метою встановлення в ньому коренів сучасного та накреслення перспектив їх розвитку в майбутньому. З урахуванням викладеного особливої актуальності в сьогоднішніх умовах набуває дослідження наукової спадщини Олександра Федоровича Кістяківського (1833-1885 рр.), відомого українського вченого-криміналіста XIX ст., ординарного професора кафедри кримінального права Київського університету Св. Володимира, який відвів вивченню проблем кримінального права особливе місце в своїх наукових дослідженнях.
Значна кількість наукових робіт з кримінального права О.Ф. Кістяківського, масштабність, глибина та ретельність розв’язання ним великого кола кримінально-правових питань, особливо питань Загальної частини кримінального права, які займають основне місце в його працях, зумовили обрання їх в якості предмета дисертаційного дослідження. Враховуючи, що поняття „кримінальне право” вживається в двох значеннях, а саме: як галузь права і як наука (тобто теорія кримінального права, доктрина), питання Загальної частини кримінального права в працях О.Ф. Кістяківського розуміються в широкому сенсі, включаючи методологічні аспекти кримінально-правових досліджень вченого, його погляди на кримінальний закон, злочин та покарання. Вивчення цих питань є актуальним з огляду на те, що дослідження генезису висловлених О.Ф. Кістяківським ідей дозволяє встановити їх роль в сучасних кримінально-правових дослідженнях, активізувати науковий доробок вченого в сучасних умовах.
Слід відзначити, що деякі питання аналізу кримінально-правової спадщини О.Ф. Кістяківського містяться в роботах окремих вчених-правознавців, однак всебічно наукова спадщина вченого з питань кримінального права до цих пір не вивчалася.
Отже, актуальність теми дослідження обумовлюється наступними положеннями. Питання Загальної частини кримінального права в працях О.Ф Кістяківського до сьогоднішнього дня не отримали всебічного вивчення. Оцінка кримінально-правової спадщини О.Ф. Кістяківського дозволяє виявити ті результати його праць, які призвели до певних зрушень в кримінально-правових дослідженнях. Висвітлення таких результатів надає змогу наступним дослідникам уникнути репродукції вже вивчених та отриманих знань. З’ясування співвідношення внеску вченого в розвиток Загальної частини кримінального права з минулим і теперішнім станом кримінально-правових досліджень допомагає намітити перспективи їх розвитку в майбутньому.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане дисертаційне дослідження виконане відповідно до цільової комплексної програми “Актуальні проблеми кримінального і кримінально-виконавчого права та системи попередження злочинності” (номер державної реєстрації 0186.0.070883), над якою працює кафедра кримінального права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, та передбачене планом наукових досліджень кафедри. Тема цього дослідження затверджена вченою радою Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого 28 грудня 2000 р. (протокол № 5).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є оцінка внеску О.Ф. Кістяківського в розвиток Загальної частини кримінального права для активізації наукового доробку вченого в сучасних умовах. Для досягнення цієї мети були поставлені такі задачі:
1. Дослідити стан наукової розробки певних питань Загальної частини кримінального права на момент початку наукової діяльності О.Ф. Кістяківського.
2. Порівняти результати наукових досліджень вченого з досягненнями його попередників.
3. З’ясувати значимість його праць з точки зору їх прогресивності на той час.
4. Дослідити подальший розвиток поглядів вченого в дореволюційному та радянському кримінальному праві.
5. Охарактеризувати відбиття ідей О.Ф. Кістяківського в сучасних кримінально-правових дослідженнях питань Загальної частини кримінального права.
6. Намітити перспективи розвитку цих ідей вченого в майбутньому.
Об’єктом дослідження є кримінально-правова спадщина О.Ф. Кістяківського.
Предметом дослідження є питання Загальної частини кримінального права в працях О.Ф. Кістяківського. Теоретичну базу дослідження, крім праць О.Ф. Кістяківського в галузі кримінального права, склали роботи таких учених, як М.І. Бажанов, Л.С. Білогриць-Котляревський, М.Н. Гернет, О.А. Герцензон, В.К. Грищук, М.Д. Дурманов, І.І. Карпець, С.Г. Келіна, І.Д. Козочкин, В.М. Кудрявцев, Н.Ф. Кузнєцова, Н.В. Лясс, В.О. Навроцький,А.В. Наумов, А.А. Піонтковський, В.М. Решетников, В.Д. Спасович, О.Ф. Скакун, М.С. Таганцев, А.Н. Трайнін, П.С. Тоболкін, Г.С. Фельдштейн, І.Я. Фойницький, О.Ф. Шишов, М.Д. Шаргородський та ін.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в процесі теоретичних досліджень у роботі були використані наступні наукові методи: філософський (діалектичний) метод – при дослідженні наступності як закономірності історичного розвитку кримінального права; юридичний (догматичний) метод – при розкритті кримінально-правових понять, що використовував О.Ф. Кістяківський, з’ясуванні їх дійсного змісту шляхом тлумачення; метод системного аналізу – при розгляді кримінально-правових поглядів О.Ф. Кістяківського як системи, якій властиве інтегративне поєднання догматичного і соціологічного підходів; порівняльний метод – при порівнянні результатів досліджень О.Ф. Кістяківського з науковими розробками його попередників, послідовників та сучасним станом розвитку кримінально-правової науки та основних інститутів Загальної частини кримінального права; історичний метод – при аналізі генезису кримінально-правових поглядів О.Ф. Кістяківського від початку його наукової діяльності до наших днів і окресленні перспектив їх розвитку в майбутньому.
Наукова новизна одержаних результатів полягає, перш за все, у тому, що дане дослідження є першим в Україні, в якому на монографічному рівні розглянуті питання Загальної частини кримінального права в працях О.Ф. Кістяківського. В ньому обґрунтовується низка положень, які, на думку автора, є новими для науки кримінального права, зокрема:
1. У роботі отримало подальший розвиток положення про прихильність О.Ф. Кістяківського ідеям використання історичного методу в кримінально-правових дослідженнях з метою більш глибокого вивчення кримінально-правових явищ та наведено додаткові аргументи щодо впливу вченого на втілення зазначеного методу в науку кримінального права.
2. Вперше проаналізовано внесок О.Ф. Кістяківського в дослідження проблеми наступності в кримінальному праві та окреслені перспективи її подальшої розробки.
3. Розвинуто положення про вплив ученого на процес становлення у вітчизняній кримінально-правовій науці компаративістського методу.
4. Вперше дається аналіз процесу відбиття поглядів О.Ф. Кістяківського на “загальне кримінальне право” в сучасному кримінальному праві.
5. Отримало розвиток положення про значущість внеску О.Ф. Кістяківського для формування соціологічних засад в науці кримінального права.
6. На противагу висловленій у літературі позиції доводиться, що в роботах вченого міститься не еклектичний, а інтегрований підхід до вивчення кримінально-правових явищ шляхом їх юридичного і соціологічного аналізу.
7. Вперше розкрито зміст концепції О.Ф. Кістяківського про походження і функціонування кримінального права і закону та їх співвідношення з судовою практикою та кримінально-правовою наукою і зроблені висновки щодо перспектив їх дослідження сьогодні.
8. Наведені додаткові аргументи на користь того, що під час вивчення основних інститутів вчення про злочин О.Ф. Кістяківський стояв на рівні передової науки того часу; вперше аналізується питання відображення цих поглядів в сучасному кримінальному праві та окреслюються перспективи їх подальшого дослідження в сучасних умовах розвитку кримінально-правової науки та законодавства.
9. Отримало додаткову аргументацію положення про прихильність О.Ф. Кістяківського ідеям гуманізації кримінального покарання та вперше досліджено основні напрямки їх впливу на сучасний інститут покарання.
10. Наведені додаткові аргументи щодо можливості звернення до наукових рекомендацій вченого з питань реформування законодавства, спрямованих на всебічне сприяння виправленню та соціальній адаптації неповнолітніх злочинців.
Практичне значення одержаних результатів. Викладені в роботі положення можуть бути використані: у наукових дослідженнях – як певний етап в пізнанні аналізованих кримінально-правових положень і як основа для подальшого дослідження питань історії науки кримінального права; при вирішенні завдань вдосконалення кримінального законодавства і практики його застосування – шляхом втілення теоретичних розробок і урахування досвіду минулого; у навчально-педагогічній сфері – в ході викладання студентам вищих юридичних навчальних закладів Загальної частини кримінального права України; у правовиховній сфері – як засіб для підвищення рівня правової культури і правової свідомості наукової спільноти і співробітників правоохоронних органів.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення даного дослідження були викладені у наукових публікаціях авторки та доповідалися і обговорювалися на першій обласній конференції молодих науковців „Тобі, Харківщино, - пошук молодих” (м. Харків, 2002 р.), науково-практичній конференції „Теорія та практика застосування чинного кримінального та кримінально-процесуального законодавства у сучасних умовах” (м. Київ, 2002 р.), міжвузівській науково-практичній конференції „Сучасні правові проблеми профілактики та розкриття злочинів, які скоюються неповнолітніми” (м. Донецьк, 2002 р.), міжнародній науковій конференції студентів та аспірантів „Актуальні проблеми правознавства очима молодих вчених” (м. Хмельницький, 2002 р.), всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні проблеми боротьби зі злочинністю на етапі реформування кримінального судочинства” (м. Запоріжжя, 2002 р.), науково-практичній конференції „Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених м. Харкова” (м. Харків, 2002 р.), міжнародній науковій конференції “Методологічні проблеми правової науки” (м. Харків, 2002 р.), науковій конференції молодих учених “Проблеми розвитку юридичної науки у новому столітті” (м. Харків, 2002 р.), під час роботи круглого столу “З нагоди 170 річниці від дня народження О.Ф. Кістяківського” (м. Київ, 2003 р.).
Окрім цього, дисертація пройшла обговорення та рецензування на кафедрі кримінального права № 1 Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (2003 р.). Окремі із сформульованих у дисертації положень та поглядів використовувалися авторкою при проведенні практичних занять із Загальної частини кримінального права України зі студентами Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (2002-2003 рр.).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображені в дванадцяти опублікованих дисертанткою наукових роботах, у тому числі п’яти статтях, три з яких опубліковані у фахових виданнях, та тезах семи наукових доповідей.
Структура роботи обумовлена метою, предметом і завданнями дослідження. Робота складається із вступу, трьох розділів, які разом містять дев’ять підрозділів, висновків (до кожного розділу та загальних висновків до всієї роботи) та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи – 220 сторінок, з них основного тексту - 198 сторінок. Кількість використаних джерел - 242.