Розділ 4. Теорія і практика конкретних соціологічних досліджень.

50. Типи досліджень і етапи проведення соціологічних досліджень.

51. Теоретична підготовка програми дослідження.

52. Методи збору соціологічної інформації.

53. Техніка обробки і методи аналізу соціологічної інформації.

6. Методичні вказівки до змісту, обсягу та виконання завдань контрольної роботи.

Студенти заочного відділення виконують одну контрольну роботу, яка включає теоретичні питання..

Контрольна робота з дисципліни "Соціологія" складається з 3 теоретичних питань для кожного варіанта.

Контрольну роботу передбачається виконувати українською мовою за одним із сорока варіантів.

Обов’язковими є відповіді на всі завдання контрольної роботи.

На кожне питання необхідно давати повні, точні, обґрунтовані відповіді.

Для рецензування контрольну роботу подають на заочне відділення у визначений графіком перевірки контрольних термін.

7. Вимоги до оформлення контрольної роботи

Контрольна робота виконується в учнівському зошиті або на аркушах А4.

В кінці роботи надається список використаної літератури.

Титульний лист контрольної роботи виконується згідно Додатку Б.

Контрольна робота вважається зарахованою, якщо в ній є змістовні відповіді на всі питання роботи.

У кінці роботи зазначається список використаних джерел, ставиться дата виконання та особистий підпис.

Для зауважень викладача слід вільний лист в кінці роботи.

8. Список рекомендованої літератури.

1. Городянко В.Г., Проблемы социального планирования на Украине. Учеб.пособ. – Днепропетровск,1992

2. Здравомыслов А.Г., Социология конфликта. Учеб. пособ. – М.: Аспект Пресс,1995

3. Мацковский М.С., Социология семьи, - М.:Наука-1989

4. Якуба О.О., Соціологія. Навчальний посібник для студентів. – Харків:Константа,1996

5. Городянко В.Г., Соціологія. Посібник для студентів вищих навч. закладів, - Київ: Академія – 1999

6. Бебик В. Інформаційно-комунікаційний менеджмент глобального суспільства: психологія, технології, техніка паблік рилейшнз. - К., 2005.25.

7. Зуев А., Мясникова Л. Глобализация: аспекты, о которых мало говорят // МЭиМО. - 2004. - №8. - С. 54 – 60.

8. Бебик В. Глобальне громадянське суспільство: теорія, методологія, менеджмент // Політичний менеджмент. - 2006. - № 2 (17). - C.140-147.

9.Додатки:

Додаток А.

Зразок виконання контрольної роботи

Варіант 36

Запитання:

1. Класичний період у розвитку соціології ( 2 половина 19 - початок 20 століття. Біоорганічна школа в соціології (Г. Спенсер)). Соціологічна школа Е. Дюркгейма. Основні поняття соціології та спеціальні соціологічні теорії.

2. Системний підхід до суспільства в соціології. Структура суспільства як цілісної системи. Поняття соціальних зв'язків, соціальної взаємодії, соціальних відносин.

3. Сім'я як соціальний інститут і мала соціальна група. Структура сім'ї, умови життя, основні функції. Історичні типи сім'ї і форми сімейно-шлюбних відносин.

Відповіді:

1. Класичний період у розвитку соціології (2 половина 19 - початок 20 століття. Біоорганічна школа в соціології (Г. Спенсер)). Соціологічна школа Е. Дюркгейма. Основні поняття соціології та спеціальні соціологічні теорії.

Загальна характеристика натуралістичного напряму в соціологи XIX-початку XX століття.

Основна концепція - Дюркгейма (1858-1917). Спирається на соціальні факти і вивчає їх статистично. Соціальні факти - колективні звички, традиції, звичаї, правила поведінки. Головне в людському суспільстві, що цементує та збирає його докупи, є соціальна солідарність, а сила, що створює суспільне ціле - розподіл праці. Солідарність походить з колективної свідомості - сукупності спільних вірувань та почуттів, що розділяють члени однієї групи чи суспільства.

Колективна свідомість відображає характер та традиції народу. Чим більшим є розподіл праці, тим сильніше в людей прагнення до єдності та обміну. Символом обміну виступає угода, коли два індивіда беруть на себе взаємні зобов'язання, і з цього виходить співпраця та кооперація. Механічна та органічна солідарність.

Загальна характеристика психологічного напряму в соціології. Основна концепція - Вебера (1864-1920).

Понад усе ставиться індивід, а причина розвитку суспільства - культурні цінності, віра в інтелігенцію. Тільки індивід посідає мотиви, цілі, інтереси та свідомість. Соціальна статистика та пошук мотивів - взаємодоповнюючі частини соціологічного дослідження. Теорія соціальної дії. Ідеї Вебера - підвалини сучасної соціології.

Соціологія Е. Дюркгейма.

Головна особливість концепції Дюргкейма: соціальне треба пояснювати соціальним. Він сформулював свій основний постулат: "Соціальні факти треба

розглядати як речі, вони існують поза людиною та здійснюють на неї примусовий вплив." І лише завдяки цим соціальним фактом можна пояснити вчинки людини. Структура суспільства - сукупність соціальних фактів у їх взаємодії та взаємозв'язку. Саме Дюркгейм вводить поняття "соціологізм ":

1)Метод обґрунтування самої науки з предметом і поняттями науки;

2)Особливий підхід до соціальної реальності, розуміння та пояснення цієї реальності. Соціологія у Дюркгейма - не лише специфічна наука, а ще й Наука Наук.

Концепція розподілу праці-та сила, що об'єднує людей у суспільстві.

Завдяки розподілу праці реалізується принцип солідарності. В залежності від якості та рівня тої солідарності він виводить концепцію розвитку суспільства від механічної до органічної солідарності. Та солідарність, що об'єднує людей в суспільстві - органічна, ґрунтована на спеціалізації та розподілі праці. Механічна солідарність поглинає індивіда. Проблема нормального та патологічного. Поняття аномії: аномія - принцип не дійовості у суспільстві старих норм та цінностей, коли нові норми ще не з'явилися або працюють не повністю. Також вивчав самогубства.

Типи:

1 )егоїстичний (людина ізольована від суспільства, яке не цікавиться індивідом);

2)альтруїстичний (коли групові цінності та норми цілком поглинають індивіда);

3)аномічний - коли відбувається криза в суспільстві;

4)фаналістичний - коли відбувається підсилення контролю групи над індивідом. Соціологічні погляди М. Вебера.

Макс Вебер - фундатор "розуміючої" соціології та теорії соціальної дії. Ввів в соціологію поняття "ідеальний тип", який розглядає не як тип пізнання, а засіб, що дозволяє розкрити спільні правила якихось дій або вчинків. Ідеальний тип за Вебером дозволяє трактувати історію та соціологію як два напрями наукового інтересу, а не дві різні дисципліни. Соціологія Вебера вивчає поведінку людини та вкладає в її дії та вчинки певний сенс. Тому дії людини набувають характер соціальної дії, і в ній присутні 2 моменти: об'єктивний - орієнтація на інших, і суб'єктивний. Соціальна дія - дія, суб'єктивний сенс якої відноситься до поведінки інших людей. Зрозуміти сенс дії - зрозуміти діючу людину, хоча в діяльності людина не завжди усвідомлює мету.

Чотири типи діяльності :

1 )цільораціональна дія через очікування певної поведінки, критерієм цієї діяльності є успіх;

2)ціннісно-раціональна, заснована на вірі в цінності самої дії, незалежна від успіху;

3)афектна - заснована на емоційному стані суб'єкта, що діє;

4)традиційна - заснована на звичках. Лише перші типи є соціальною дією, бо вони стосуються усвідомленого сенсу.