Конспект (від лат. Conspectus - огляд) є письмовим текстом, в якому коротко і послідовно викладено зміст основного джерела інформації. Конспектувати - значить приводити до якогось порядку відомості, почерпнуті з оригіналу. В основі процесу лежить систематизація прочитаного або почутого. Записи можуть робитися як у вигляді точних витягів, цитат, так і у формі вільної подачі сенсу. Манера написання конспекту, як правило, близька до стилю першоджерела. Якщо конспект складено правильно, він повинен відображати логіку і смислове зв'язок записуваної інформації. Їм запросто можна скористатися через певну кількість часу, а також надати для застосування комусь ще, оскільки прочитання грамотно зафіксованих даних ніколи не викличе утруднень. «Розумний» конспект допомагає сприймати інформацію практично будь-якої складності, попередньо надаючи їй зрозумілий вигляд. У процесі навчання або при вирішенні якогось завдання в загальному обсязі інформації ми виділяємо найважливіше і необхідне, вносимо в конспект, таким чином, спрощуючи оволодіння матеріалом. У добре зроблених записах можна з легкістю виявити спеціалізовану термінологію, зрозуміло розтлумачити і чітко виділену для запам'ятовування значень різних слів. Використовуючи законспектувати відомості, легше створювати значущі творчі чи наукові роботи, різні реферати і статті.
Конспектування — важлива форма запам'ятовування потрібної інформації, яку ми сприймаємо, читаючи текст або слухаючи його. Як різновид конспектування використовуються тематичні виписки.
Види конспектів
ПЛАНОВИЙ. Такий вид викладу на папері створюється на основі заздалегідь складеного плану матеріалу, складається з певної кількості пунктів (з заголовками) і підпунктів. У процесі конспектування кожен заголовок розкривається - доповнюється коротким текстом, в кінцевому підсумку виходить стрункий план-конспект. Саме такий варіант найбільше підходить для термінової підготовки до публічного виступу або семінару. Природно, чим послідовніше буде план (його пункти повинні максимально розкривати зміст), тим пов'язане і повноцінніше буде ваша доповідь. Фахівці рекомендують наповнювати плановий конспект позначками, в яких будуть вказані всі використовувані вами джерела, тому що з часом важко відновити їх по пам'яті.
СХЕМАТИЧНО ПЛАНОВИЙ. Цей різновид конспекту виглядає так: всі пункти плану представлені у вигляді питальних пропозицій, на які потрібно дати відповідь. Вивчаючи матеріал, ви вносите короткі позначки (2-3 речення) під кожен пункт питання. Такий конспект відображає структуру і внутрішню взаємозв'язок всіх відомостей і сприяє гарному засвоєнню інформації.
ТЕКСТУАЛЬНО. Подібна форма викладу насиченішим інших і складається з уривків і цитат самого джерела. До текстуальному конспекту можна легко приєднати план, або наповнити його різними тезами та термінами. Він найкраще підходить тим, хто вивчає науку чи літературу, де цитати авторів завжди важливі. Однак такий конспект скласти непросто. Потрібно вміти правильно відокремлювати найбільш значущі цитати таким чином, щоб у підсумку вони дали уявлення про матеріал в цілому.
ТЕМАТИЧНИЙ. Такий спосіб запису інформації суттєво відрізняється від інших. Суть його - у висвітленні якогось певного питання; при цьому використовується не одне джерело, а декілька. Зміст кожного матеріалу не відбивається, адже мета не в цьому. Тематичний конспект допомагає краще за інших аналізувати задану тему, розкривати поставлені питання і вивчати їх з різних сторін. Однак будьте готові до того, що доведеться переробити чимало літератури для повноти і цілісності картини, тільки в цьому випадку виклад буде володіти всіма достоїнствами.
ВІЛЬНИЙ. Цей вид конспекту призначений для тих, хто вміє використовувати відразу декілька способів роботи з матеріалом. У ньому може міститися що завгодно - виписки, цитати, план і безліч тез. Вам буде потрібно уміння швидко і лаконічно висловлювати власну думку, працювати з планом, авторськими цитатами. Вважається, що подібне фіксування відомостей є найбільш цілісним і повноцінним.
Правила конспектування прочитаного науково-навчального тексту передбачають:
вдумливе прочитання тексту;
визначення теми і головної думки висловлювання;
визначення тематичних речень;
стислий запис змісту тексту;
виділення в конспекті важливої інформації (підкреслення, позначки на полях, виділення кольором тощо);
точне відтворення чужих слів — цитування.
У конспекті прочитаного з самого початку слід записати паспортні дані книги, над якою працюєте (тобто дати бібліографічний опис книги: прізвище та ініціали автора, назва книги, назва міста, в якому вона видана, видавництво, рік видання і кількість сторінок. Це все потрібно записати з титульної сторінки книги, орієнтуючись на бібліографічний опис, який подається перед анотацією книги), наприклад:
Суторміна В. М., Федосов В. М., Андрущенко В. Л. Держава – податки – бізнес (Із світового досвіду фіскального регулювання ринкової економіки). – К.: Либідь, 1992. – 328 с.
Бажано скласти план конспекту.
Матеріали конспекту потрібно записувати на одній, правій сторінці зошита, а ліва сторінка служитиме для запису власних думок, коментарів, оцінок, доповнень, уточнень, які можуть з’явитися пізніше.
Для стислого запису думок (особливо це стосується лекцій) варто користуватися: 1) скороченнями окремих слів (часто вжива-них, термінів), наприклад: ін-т – інститут, вид-во – видавництво, зб. – збірник, м-во – міністерство, ф-т – факультет, гол. чин. – голо-вним чином, т. ч. – таким чином, у т. ч. – у тому числі, Р – речення, СР – складне речення; 2) умовними позначеннями, символами, ма-тематичними знаками.