Тема 9. Інвестиційні ресурси підприємства

Інвестиційні ресурси представляють собою частину сукупних фінансових ресурсів підприємства, що направляються ним для здійснення вкладень в об'єкти реального і фінансового інвестування. Формами реінвестованого капіталу, використовуваного в процесі формування інвестиційних ресурсів, виступають амортизаційні відрахування по основних засобах і нематеріальних активів амортизуються; кошти, отримані від реалізації вибувають капітальних активів; надходження від продажу окремих фінансових інструментів інвестування та інші.

На передінвестиційної стадії інвестиційні ресурси формуються для фінансування підготовки реальних проектів, здійснення проектних робіт, їх експертизи і т.п. На інвестиційної стадії інвестиційні ресурси формуються для здійснення необхідних будівельно-монтажних робіт, придбання окремих капітальних активів або цілісних майнових комплексів. На постінвестиційній стадії інвестиційні ресурси формуються для експлуатаційних цілей, зокрема, для фінансування оборотних активів за введенням в дію інвестиційним об'єктам.

Формовані підприємством інвестиційні ресурси класифікуються за багатьма ознаками:

- по титулу власності (власні, позикові);

- за групами джерел залучення по відношенню до підприємства (інвестиційні ресурси, що залучаються з внутрішніх і зовнішніх джерел);

- за натурально-речовим формам залучення (інвестиційні ресурси у грошовій формі; інвестиційні ресурси у фінансовій формі (у формі різноманітних фінансових інструментів); інвестиційні ресурси в матеріальній формі; інвестиційні ресурси в нематеріальній формі. Інвестування капіталу в цих формах дозволено законодавством при створенні нових підприємств, збільшенні обсягу їхніх статутних фондів);

- з тимчасового періоду залучення (на довгостроковій та короткостроковій основі);

- за національною приналежністю власників капіталу (інвестиційні ресурси, що формуються за рахунок вітчизняного та іноземного капіталу);

- за цільовими направленнями використання (інвестиційні ресурси , призначені для використання в процесі реального інвестування; інвестиційні ресурси, призначені для використання в процесі фінансового інвестування);

- з забезпечення окремих стадій інвестиційного процесу (інвестиційні ресурси, що забезпечують передінвестиційну стадію, інвестиційні ресурси, що забезпечують інвестиційну стадію, інвестиційні ресурси, що забезпечують постінвестиційну стадію).

Основною метою формування інвестиційних ресурсів підприємства е задоволення потреб у придбанні необхідних інвестиційних активів та оптимізація їх структури з позицій забезпечення ефективних результатів інвестиційної діяльності.

З урахуванням цієї мети процес формування інвестиційних ресурсів мас базуватися на таких принципах:

1. Принцип врахування перспектив розвитку інвестиційної діяльності.

2. Принцип забезпечення відповідності обсягу залучених інвестиційних ресурсів обсягу інвестиційних потреб підприємства.

3. Принцип забезпечення оптимальної структури інвестиційних ресурсів з позицій ефективної інвестиційної діяльності.

4. Принцип забезпечення мінімізації витрат з формування інвестиційних ресурсів з різних джерел.

5. Принцип забезпечення високоефективного використання інвестиційних ресурсів у процесі інвестиційної діяльності.

Інвестиційний ринок (IP) — це ринок об'єктів інвестування в усіх його формах. Його можна розглядати як сукупність окремих ринків (об'єктів реального та фінансового інвестування) і виділити такі ринки: прямих капітальних вкладень, приватизованих об'єктів, нерухомості, інших об'єктів реального інвестування, фондовий і грошовий ринок.

Ринок прямих капітальних вкладень є одним із найбільш значимих сегментів інвестиційного ринку України. Формою інвестування на цьому ринку є капітальні вкладення в нове будівництво, на реконструкцію, розширення, технічне переозброєння діючих підприємств. Ринок приватизованих об'єктів значною мірою розвивається у зв'язку із процесами приватизації державних підприємств. Ринок нерухомості — це самостійна складова інвестиційного ринку у зв'язку з його специфікою та суттєвими перспективами розвитку та розширення. Ринок об'єктів тезаврації забезпечує здійснення операцій щодо інвестування у предмети колекціонування, «антикваріату», художні твори та інші цінності. Цей ринок поки ще не відіграє значної ролі в економіці нашої країни. Ринок об'єктів фінансового інвестування — це фондовий ринок (ринок цінних паперів) і грошовий ринок. Основна функція фондового ринку — мобілізація коштів за допомогою цінних паперів з метою організації та розширення масштабів господарської діяльності реального сектору економіки. Фондовий ринок виконує важливу інформаційну функцію, і ситуація на ньому інформує інвесторів про економічну кон'юнктуру та дає орієнтири щодо розміщення капіталів. Стан справ на фондовому ринку має важливе значення для стабільного розвитку економіки. Крах на фондовому ринку може викликати кризу. Грошовий ринок є самостійним сегментом тому, що частина його формується за допомогою таких об'єктів інвестування, як банківські депозитні вклади та іноземна валюта.

Ступінь активності інвестиційного ринку, співвідношення окремих його елементів здійснюється шляхом вивчення ринкової кон'юнктури. Ринкова кон'юнктура – це форма прояву на інвестиційному ринку в цілому і на окремих його сегментах системи факторів (умов), що визначають співвідношення попиту, пропозиції, цін та рівня конкуренції.

Для кон'юнктури інвестиційного ринку характерні наступні чотири стадії:

1. Підйом кон'юнктури – підвищення активності ринкових процесів в зв'язку з пожвавленням економіки в цілому. Характеризується зростанням попиту на об'єкти інвестування, підвищенням рівня цін на них, розвитком конкуренції серед інвестиційних посередників;

2. Кон'юнктурний бум – різке зростання попиту на всі інвестиційні товари та інші об'єкти інвестування, яке пропозиція задовольнити не може. Одночасно зростають ціни на всі об'єкти інвестування, зростають доходи інвесторів та посередників;

3. Послаблення кон'юнктури - зниження інвестиційної активності в цілому, відносно повне насичення попиту на об'єкти інвестування та певний надлишок їх пропозиції. Спостерігається поступове зниження цін на об'єкти інвестування і, відповідно, доходів інвесторів та посередників;

4. Кон'юнктурний спад – найнижчий рівень попиту та скорочення обсягів пропозиції об'єктів інвестування. Суттєво знижуються ціни на всі об'єкти інвестування, інвестиційні товари і послуги. Доходи інвесторів падають до найнижчої позначки, часто інвестиційна діяльність стає збитковою.

Вивчення кон'юнктури інвестиційного ринку охоплює наступні три етапи:

- поточне спостереження за інвестиційною активністю, у першу чергу у тих сегментах ринку, де планувалося здійснення інвестиційної діяльності;

- аналіз поточної кон'юнктури інвестиційного ринку та виявлення тенденцій її розвитку;

- прогнозування кон'юнктури інвестиційного ринку для вибору основних напрямків стратегії інвестування та формування інвестиційного портфелю.

Задачі:

1. Грошові потоки за інвестиційним проектом складають у 2006 році 1000 грош.од., у 2007 році - 1500 грош.од., у 2008 році - 1500 грош.од., у 2009 і 2010 роках відповідно 1800 і 700 грош.од. Частка безпечних надходжень за експертними оцінками складає у перший рік – 95%, у другий - 80%, у третій – 70%, четвертий – 60%, у п’ятий -40%. Початкові інвестиції однакові і складають 1600 грош.од. Безпечна дисконтна ставка складає 20%. Визначте доцільність даного проекту.

2. При вкладенні капіталу у проект А із 100 випадків у 26 було отримано прибуток 3000 грош.од., 2580 грош.од - у 48 випадках, 1790 грош.од. у 26 випадках. Визначити середній очікуваний прибуток і найменш ризикований варіант інвестиційного проекту.

Методичні рекомендації

Розрахунки треба виконати відповідно табл. 2, а потім провести порівняння одержаних результатів.

Таблиця 2

Розподіл ймовірності очікуваних доходів за проектами

Можливі значення кон’юнктури інвестиційного ринку	Інвестиційний проект А			Інвестиційний проект Б
	Розрахунковий дохід	Значення ймовір ності	Сума очікуваних доходів (2 ×3)	Розра хунковий дохід	Значення ймовірності	Сума очікуваних доходів (5 ×6)
1	2	3	4	5	6	7
Висока
Середня
Низька
У цілому