7.3.3 Методи добування спиртів

Насичені одноатомні спирти можна отримати наступними методами:

1. Гідроліз галогеналканів

2. Гідратація алкенів. Алкени з легкістю перетворюються на спирти прямим приєднанням води або приєднанням сірчаної кислоти з наступним гідролізом

3. Гідратація оксиранів. Оксиран і його похідні приєднують молекулу води з розкриттям циклу і утворенням -гліколей . За цим методом в промисловості добувають етиленгліколь

3. Р еакцією Ґриняра із альдегідів і кетонів.

мурашиний альдегід первинний спирт (етанол)

оцтовий альдегід вторинний спирт (пропанол-2)

ацетон 2-метилпропанол-2

Тип спирту, який отримують синтезом Ґриняра, залежить від карбонільної сполуки, яку вводять до реакції. З формальдегіду утворюються первинні спирти, з інших альдегідів – вторинні, з кетонів – третинні спирти.

При дії магнієорганічних сполук на естери утворюються третинні спирти. В цій реакції з одною молекулою естеру реагують дві молекули реактиву Ґриняра:

3. Відновлення сполук, які мають карбонільні групи (альдегіди, кетони, кислоти та естери) воднем над каталізатором або гідридами металів:

метил лаурат лауриловий спирт

Для відновлення ненасичених карбонільних сполук з метою залишити кратній зв’язок використовують м’який селективний відновник – борогідрид натрію:

5. Гідроліз галогеноспиртів та віцинальних дигалогеналканів. Цим методом добувають діоли

пропанхлоргідрин 1,2-пропиленгліколь

5. Г ідроксилювання алкенів (реакція Вагнера). Реактивом Вагнера називають розведений лужний або нейтральний розчин перманганату калію.

5. Синтетичний метод з пропілену:

Г ліцерин також добувають омиленням жирів – взаємодією естерів гліцерину (тригліцеридів) з водним розчином лугу. При цьому утворюється гліцерин і суміш солей жирних кислот, які називають милами.

Методи добування фенолів

1. Сплавлення аренсульфонових кислот з лугами.

2. Гідроліз галогенаренів. Відбувається в жорстких умовах, при високих температурах і підвищеному тиску:

п-крезол

3. Г ідроліз солей арилдіазонію. При кип’ятінні водних розчинів діазосполук вилучається азот:

4. Куменовий метод. Цей метод, за яким разом з фенолом утво

рюється й ацетон, є промисловим:

кумен гідропероксид кумену ацетон

ЕНОЛИ – ненасичені спирти з гідроксильною групою при подвійному зв’язку. СН₂=СНОН – вініловий спирт. Еноли нестійкі та ізомеризуються в карбонільні сполуки – альдегіди або кетони (правило Ельтекова)

Ізомеризація енольної форми в кетонну має назву кето-енольної таутомерії.

На відміну від енолів їх естери та етери достатньо стійки. Вони не містять рухливого водневого атому і за звичайних умов не перегруповуються на карбонільні сполуки. Так широко відомий вінілацетат, який добувають приєднанням оцтової кислоти до ацетилену, полімеризується з утворенням полівінілацетату (ПВА)

Гідролізом ПВА добувають полівініловий спирт (ПВС)

Деякі багатоатомні феноли, наприклад, резорцин, також здатні до кето-енольній таутомерій

. Його ароматичний характер менш виражений, ніж у фенолу, тому він має здатність до кето-енольної таутомерії.

Унаслідок цього з оцтовим ангідридом резорцин реагує в енольній формі і утворює діацетат, а з гідроксиламіном реагує в кетонній формі та утворює діоксим:

діоксим діацетил