- •1. Класифікація, будова, ізомерія
- •2. Хімічні властивості
- •Механізм:
- •1. Галогенування
- •2. Нітрування за Коноваловим
- •Ненасичені вуглеводні:
- •Реакції ae:
- •Реакції аr:
- •Реакції аn:
- •Реакції окиснення
- •Ізомеризація алканів.
- •5.1.4 Методи добування алканів
- •Методи добування циклоалканів
- •Методи добування алкенів
- •1. Дегідрування й крекінг алканів (промисловий метод)
- •2. Вилучення води від спиртів (дегідратація).
- •3. Вилучення галогеноводню або галогену від галогеналканів (дегідрогалогенування)
- •4. Гідрування дієнів і алкінів.
- •5.5.2 Методи добування алкінів
- •Можливий вплив аліфатичних вуглеводнів на довкілля:
Реакції аr:
в 1933 році Караш з’ясував, що в присутності пероксидів приєднання бромоводню до несиметричних алкенів і циклоалкенів відбувається аномально, тобто майже виключно проти правила Марковнікова. Ця аномальна реакція завжди відбувається при освітленні або в присутності кисню чи пероксидів. Так званий, пероксидний ефект пояснюється тим, що механізм цієї реакції радикальний AR.
Стартова реакція: 2 HBr + OO H2O2 + 2Br
Або
CH3CH=CH2 + Br CH3CHCH2Br
CH3CHCH2Br + HBr CH3CH2CH2Br + Br
Хлороводень та йодоводень не здатні до радикального приєднання За умов вільнорадикального приєднання можуть приєднуватися бром, чотирихлористий водень, меркаптани.
Приєднання бромоводню, сірководню та тіолів в присутності пероксидів до алкінів відбувається також проти правила Марковнікова (АR):
Реакції аn:
На відміну від олефінів, алкіни здатні до реакцій нуклеофільного приєднання в присутності основних каталізаторів.
Нуклеофіл – частинка з надлишком електронної густини – негативно заряджений іон або атом з неподіленою елетронною парою. За цим механізмом приєднуються спирти, меркаптани та карбонові кислоти:
CH3CCH + CH3OH 2-метоксипропен
в) приєднання карбонових кислот
естер
ацетилен оцтова кислота вінілацетат
3. Гідроформілювання та гідрокарбоксилювання.
Алкени реагують з оксидом вуглецю та
воднем або водою під тиском у присутності
кобальтових або нікелевих каталізаторів:
бутаналь 2-метилпропаналь
пропанова кислота
Карбонилювання (синтез Реппе).
З
а
допомогою синтезу Реппе добувають
ненасичені кислоти, естери і аміди.
а) Утворення ацетиленідів.
Ацетилен і моноалкілзаміщені його вступають в реакції кислотного заміщення протону з лужними, лужноземельними металлами, а також з йонами Сu+, Ag+, Hg+ та інш.
Реакції окиснення
Алкани та циклоалкани дуже стійки до дії окисників. При горінні їх виділяється багато тепла. При звичайній температурі насичені вуглеводні не окиснюються киснем повітря і такими окисниками, як КМnO4, K2Cr2O7, K2CrO4., але при підвищенні температури до 150оС і в присутності каталізаторів (наприклад, солей марганцю) вони окиснюються з утворенням різних сполук, що містять кисень: спиртів, кислот, гідрокси- та оксикислот та ін. Каталітичним окисненням вищих парафінів нормальної будови (С12-С25) у промисловості отримують вищі жирні кислоти:
та вищі жирні спирти, які використовують для добування синтетичних миючих засобів і пластифікаторів пластмас, відповідно. Окиснення метану киснем повітря за нормальним тиском дає мурашиний альдегід, але якщо процес окиснення вести при підвищеному тиску й температурі 400оС, то основним продуктом такого процесу буде метиловий спирт
Циклопропани не взаємодіють з озоном і не знебарвлюють водний розчин перманганату калію. Під впливом сильних окисників, наприклад, кисню в присутності каталізаторів, відбувається поступове окиснення циклоалканів до спиртів, потім до кетонів й аж до дикарбонових кислот з відповідною кількістю вуглецевих атомів. Практичне значення має реакція окиснення циклогексану до адипінової кислоти, як вихідної сполуки до виробництва найлону:
циклогексан циклогексанол циклогексанон адипінова кислота
При окисненні алкенів залежно від типу окисника можуть розриватися або -зв’язки, або - та -зв’язки з утворенням епоксидів, віцинальних діолів, альдегідів, кетонів, карбонових кислот та діоксиду вуглецю.
надбензойна епоксициклогексан
кислота
цис-1,2-циклогександіол
Алкіни окиснюються такими ж реагентами, що й алкіни, проте потрійний зв’язок окиснюється важче, ніж подвійний.
М’яке окиснення відбувається з утворенням дикетонів, а жорстке - з розривом потрійного зв’язку та утворенням суміші карбонових кислот.
Озонування (озоноліз)
Озон приєднується до алкену з утворенням мольозоніду, який перетворюється на озонід. Гідролізуючи озонід у відповідних умовах, отримують альдегиди й кетони:
Гомоліз зв’язків СС відбувається при термічному крекінгу вуглеводнів при температурах від 400 до 700оС.
Реакції розщеплення. Крекінг алканів.
При
нагріванні насичених вуглеводнів до
температури понад 400оС
відбувається розрив СС
зв’язків в
молекулах. Як приклад розглянемо крекінг
бутану за атмосферним тиском і температурі
600О С
в металевих трубках, внаслідок чого
утворюється суміш метану, етану, етилену,
пропилену, бутилену й водню:
Якщо проводити термічний розклад алканів за відсутністю каталізаторів при температурі 700-800оС, то такий процес має назву піролізу. При цьому в молекулах відбуваються більш глибокі зміни, аж до утворення вуглецю (сажі або коксу).
