Тема 2. Суспільне виробництво та його регіональний аспект

План:

1. Ресурсний потенціал регіону як фактор регіонального розвитку.

2. Процес виробництва – головна складова процесу взаємодії суспільства з природою.

3. Регіональний аспект суспільного виробництва.

1. Ресурсний потенціал регіону як фактор регіонального розвитку

Так як особливості розвитку господарського комплексу регіону в значній мірі обумовлені поєднанням умов та ресурсів, важливе значення має: що саме вкладається в зміст понять «умови» і «ресурси».

Умови завжди пов’язані з певними видами господарської діяльності, однак безпосередньої участі в матеріальному виробництві не приймають (наприклад: клімат, рельєф, економіко-географічне положення тощо). Виключенням є сільське та лісове господарство, рекреаційна діяльність, на які природні умови здійснюють прямий вплив.

Ресурси, на відміну від умов, безпосередньо використовуються в матеріальному виробництві для задоволення суспільних потреб. При цьому природна речовина (тіло) або сила природи часто виступають в ролі декількох видів ресурсів, тобто є ресурсами багатоцільового призначення.

Наприклад, вода використовується для виробничих потреб та як питна вода, а також у якості сировини для видобутку мінеральних речовин – солей тощо, і, окрім того, для виробництва електроенергії (гідроенергетичний ресурс).

Прийнятий поділ на умови і ресурси в певній мірі відносний та історично мінливий. Одні і ті ж самі компоненти та сили природи виступають в різних видах діяльності і як умови, і як ресурси: наприклад, рослинність, сонячна радіація тощо.

Природні умови і ресурси регіону можна класифікувати слідуючим чином:

• природні умови: клімат, рельєф, земельний покрів, гідрогеологічні та інженерно-геологічні умови (водність та міцність ґрунтів, зсувні процеси, заболоченість, ступінь сейсмічності);

• природні ресурси: сировинні (мінеральні, лісові), водні (підземні та поверхневі), енергетичні (паливні, гідро-, термо-, атомноенергетичні), рекреаційні.

Економічні умови і ресурси розподіляються:

• економічні умови: економіко-географічне положення, рівень розвитку інфраструктури, ємність ринку потреб, співвідношення форм власності, інвестиційний клімат;

• економічні ресурси:

а) трудові ресурси, виробничі та невиробничі фонди, фінансові та кредитні;

б) науковий та інноваційний ресурс (потенціал) – сукупність ресурсів та можливостей сфери науки, яка дає можливість ефективно вирішувати господарські задачі. Складовими наукового потенціалу є кадри, кошти, матеріально-технічна база.

З науковим досягненнями тісно пов’язані інноваційні процеси, які у просторовому аспекті конкретизуються у вигляді нових форм виробництва: бізнес-інкубаторів, технопарків, технополюсів, регіонів високого науково-технічного розвитку;

в) інформаційний ресурс (потенціал) – наявні обсяги інформаційних ресурсів, інформаційної техніки і технологій та інших засобів і можливостей створювати, збирати, накопичувати, обробляти та використовувати різноманітні форми інформації для задоволення інформаційних потреб суспільства.